Робота 3 батьками

Планування навчально-виховного процесу

за програмою «Я у світі»

Горбачова Л.В, вихователь-методист ДНЗ №26

м. Макіївка Донецької області

Згідно інструктивно-методичного листа МОН України №1/9-434 від 01.10.2002 року "Про планування освітньо-виховного процесу в дошкільному навчальному закладі" та інструктивно-методичного листа МОН України №1/9-306 від 06.06.2005 "Організація та зміст навчально-виховного процесу в дошкільному закладі" процес планування роботи дошкільного закладу передбачає визначення конкретних цілей, завдань, змісту, форм, методів і засобів досягнення намічених перспектив на певний відрізок часу (на місяць). Він має забезпечувати гармонійний, різнобічний розвиток особистості кожної дитини за обов'язкові умови – врахування індивідуальних інтересів, збереження дитячої субкультури на основі реалізації норм Закону України "Про дошкільну освіту", змісту Базового компонента та чинних програм розвитку, навчання і виховання дошкільнят.

З огляду на це в ході планування педагогічного процесу важливо враховувати загальні тенденції, які визначають пріоритети подальшого розвитку та оптимізації освіти, зокрема дошкільної. Це:

- впровадження особистісно-орієнтованої моделі виховання;

- гуманізація, гуманітаризація освітньо-виховного процесу;

- орієнтація на активне проходження дитиною вікового проміжку дошкільного дитинства як важливої передумови подальшого розвитку особистості;

- використання інноваційних освітніх технологій;

- інтегрований підхід до організації та змісту освіти;

- забезпечення наступності між дошкільною і початковою ланками і контексті неприривної освіти;

- взаємодія суспільного і родинного виховання (та ін.).

Врахування зазначених пріоритетів сприятиме здійсненню цілісного підходу до організації педагогічного процесу в сучасному дошкільному закладі, дасть змогу практично реалізувати покладену на нього суспільну функцію посередника "між родинним колом, з якого виходить малюк, і незнайомим світом, до життя в якому він має незабаром прилучитися" (Базовий компонент дошкільної освіти в Україні).

З огляду на це особливого значення набуває підвищення якості та ефективності роботи з дітьми дошкільного віку. Означені показники можна забезпечити за умов прогнозування та перспективного планування освітньої роботи з дошкільнятами.

План – заздалегідь окреслена система заходів, які передбачають порядок, послідовність і термін виконання роботи.

Вона базується на наступних вихідних положеннях:

- основою планування є програма виховання дітей у дитячому садку, яка прийнята до керівництва і висуває перед педагогами конкретні завдання щодо формування особистості дошкільника;

- план має будуватись на основі дидактичних принципів:

- взаємозв'язку всіх розділів виховної роботи,

- систематичності;

- послідовності;

- доступності;

- повторюваності матеріалу;

- актуальності;

- науковості;

- диференційованого та індивідуального підходів до дітей;

- можливим може бути і принцип свободи вибору.

- під час складення плану враховувати конкретні педагогічні умови (віковий склад групи, рівень розвитку дітей, оволодіння знаннями, навичками, вміннями, умови дитячого садка, напрями роботи колективо тощо);

- план мусить бути календаризованим, тобто чітко передавати зміст роботи з дітьми упродовж дня. В ньому вказується, в яких видах діяльності, на яких заняттях, які моменти життя дітей буде здійснюватись та чи інша робота;

- форма планування може бути різною (для педагога-початківця, педагога-спеціаліста, для педагога вищої кваліфікаційної категорії). Вона затверджується педагогічною радою дошкільного закладу, занотовується в протокол (із вказівкою прізвища педагога і форми планування – опрощеної чи поширеної). Проте в жодному випадку не допускається пропущення окремих видів занять та діяльності дітей: пішохідні переходи, сюжетно-рольові, конструктивно-будівельні, театралізовані ігри, самостійна художня діяльність, художня праця тощо.

Планування повинне забезпечувати:

- охорону та зміцнення фізичного і психологічного здоров'я дитини;

- фізичний розвиток дітей;

- емоційне благополуччя кожної дитини;

- створення умов для розвитку особистості дитини, її здібностей;

- залучення дітей до загальнолюдських та етносоціальнокультурних цінностей;

- взаємодію з родиною щодо забезпечення повноцінного розвитку дітей.

. Планування передбачає організацію дитячої діяльності в трьох формах:

- заняття як спеціально організована форма навчання (блок навчальної діяльності);

- нерегламентовані види діяльності (спільна діяльність та індивідуальна – блок партнерської діяльності);

- вільний час, передбачений для дитини впродовж дня (блок самостійної діяльності)

Розглянемо докладно практичні підходи до перспективно-календарного планування роботи з дітьми, як найбільш відповідного програмі "Я у світі". Воно має блочну форму, і вся робота в групі впродовж дня укладається в три блоки:

- навчальна;

- партнерська;

- самостійна діяльність.

Зупинимось на кожному з цих блоків окремо.

1. Блок навчальний. Його назва говорить сама за себе – цей блок вбирає в себе той матеріал, який потребує активної позиції вихователя (вчить!). Це –заняття з фізичної культури, музичного виховання, заняття з математики, ознайомлення з навколишнім, зображувальної діяльності:

Класифікація видів фронтальних занять:

- Комплексне.

- Тематичне.

- Комбіноване заняття.

- Домінантне заняття.

- Сюжетно-динамічне.

- Інтегроване заняття. Планування його базується на єдності трьох складових, де обов‘язково передбачено: розумова, фізична активність, емоційна складова.

ІІ. Блок партнерської (спільної) діяльності вихователя і дітей.

Це – вид діяльності, який превалює над іншими впродовж дня; він дозволяє дітям найбільш повно розкрити свої здібності, випробувати свої рішення проблем, експериментувати, відстоювати свою думку, постійно відчувати співучасть дорослого, його підтримку, повагу.

Переваги, які має партнерська діяльність:

- можливість працювати як групою, так і індивідуально, враховуючи особливості дітей;

- можливість більше уваги приділяти дітям, що потребують допомоги вихователя;

- вихователь може сам притягати дітей до тієї чи іншої діяльності, а може підключитись до неї, скеровуючи діяльність зсередини;

-гнучкість, не регламентованість спільної діяльності дозволяють не обмежувати її в часі, утворюють можливість роботи "з відкритим кінцем";

-сприяють розкриттю дитини, вияву її інтересів;

-розвиває особисту активність дитини (ігри, спостереження, дії з предметами, практична, експериментальна діяльність);

-обговорення будь-якої проблеми завершується продуктивним видом діяльності, що виконується дитиною в взаємодії з дорослим та однолітками.

Спільна доросло-дітяча (партнерська) діяльність:

Тематику партнерської діяльності підказують основні лінії розвитку за програмою. Якщо виділити матеріал для діяльності навчальної і самостійної, залишаться види партнерської діяльності. Наприклад:

1. Фізична активність: рухливі ігри, спортивні свята, розваги, фізкомплекси, піші переходи, різні види трудової діяльності.

2. Сфера «Природа»: знайомство з особливостями тварин, рослинного світу найближчого оточення, неживою природою, створення макетів, досліди, експериментування з водою, піском, глиною, повітрям та ін.; практична діяльність в квітнику, на ділянці, городі, живому куточку; спостереження та праця в природі, ведення календарів, "Червоної книги", створення альбомів, замальовок, запис цікавих казок, розповідей, створених дітьми групи; робота з природним матеріалом (виставка саморобок, зимових букетів та ін.), добірка колекцій листівок (за захопленням); малювання плакатів природоохоронного змісту; читання літератури, комплектування "полиці розумних книжок".

3. Мовленнєвий розвиток: робота з дитячою книжкою _ ч итання художніх творів з наступним обґрунтуванням, театралізацією, драматизацією; складання казок, оповідань дітьми; ситуації мовленнєвого спілкування, полілоги за темою.

4. Сфера життєдіяльності «Культура», «Люди»: знайомство з побутовою технікою, предметами, іграшками (в мол. віці – механічними); складання планів найближнього оточення, подорож по ним; ознайомлення з властивостями предметів (наприклад: Папір. Працюють з його різновидами та знайомляться з ним. Дорослий може розповісти про засоби його виготовлення; діти пригадують, де використовується папір: реклама, на виготовлення книжок, альбомів, зошитів, афіш та ін. Коли діти вирізають фігурки з паперу, вони можуть в цей час дізнатись від вихователя про культуру та історію тих країн, де вигинання стало мистецтвом, національною традицією); ознайомлення з професіями (екскурсії: "Хто що робить?"); робота з ознайомлення з правилами дорожнього руху (екскурсія, розбивка майданчика), пожежної безпеки, валеології, особистої безпеки.

5. Художньо-естетичний розвиток: ліплення з різних матеріалів (глина, тісто, пластилін, пісок та ін.); виготовлення поробок з природного та покидькового матеріалу; малювання палицею, кольоровою крейдою на вулиці; виготовлення афіш, книжок-малеч; (з дітьми 2 і 3 року життя вся робота будується на принципі співпраці вихователя та дітей).

6. Логіко-математичний розвиток: ознайомлення з поняттям часу: добір картинок, ведення календаря групи в старшому віці, планування життя групи на місяць, (тиждень); угрупування предметів за певними ознаками (колір, форма, величина), укладання рядів (нанизування, викладання).

7. Ігрова діяльність: виготовлення іграшок з покидькового матеріалу (нитки, картон, пластикові пляшки, клаптики тканини та ін.).

8. Сюжетно-рольова гра: виготовлення макетів для сюжетно-рольових ігор (наприклад: "Зоопарк" – звірі, клітки, вольєри, машини, рослинність та ін.).

9. Розваги: Дні народження, Дні радісних зустрічей, вистави, сюрпризні прогулянки, концерти, вікторини та ін.

Крім означеного змісту програми, не забуваємо про дитячі інтереси! – обов'язково звертаємось до їхнього досвіду та знань, бажань: із старшими дошкільниками можна обговорити, чим цікавим вони б хотіли зайнятись в наступному місяці (на наступному тижні), яким матеріалом доповнити ігрові зони, чому б хотіли навчитись (в цьому допоможе календар життя групи, про який вже згадували).

Нема нічого поганого в тому, якщо ініціативу інколи буде брати на себе вихователь: він може сам викликати ініціативу дітей, зазиваючи їх до діяльності, якою цікавиться сам (наприклад: вихователь полюбляє і вміє виготовляти іграшки з соломи, ниток. Декілька дітей захотіли навчитись цьому у вихователя. Через деякий час майже вся група залучилась до роботи. Коли ляльок стало багато, їх почали дарувати друзям, малюкам, залишати для ігор в групі. І тут виникла проблема: в групі лялькам сподобалось, але в них не було одежі, ліжечок, книжок тощо. Таким чином поступово розвивалась діяльність в цьому напрямку).

Крім того, вихователь може підключитись до діяльності дітей, що вже виникла, спрямовуючи її розвиток зсередини ("Зоопарк"). Головне тут - не бути суддею під час постанови кола проблем. Необхідно вислухати (не оцінюючи) всі можливі пропозиції, опираючись на даний план:

- виявити та сформулювати суть проблеми;

- запропонувати можливі варіанти вирішення ії та ОБГОВОРИТИ їх;

- угрупувати факти;

- спробувати шляхом розмірковувань виявити наслідки тих чи інших варіантів рішення,

- вибрати засіб дії - те до виконання.

І якщо врахувати такі моменти, як:

- при плануванні спиратись на минулий досвід дітей (база);

- використовувати під час підготовки спеціальну дитячу літературу, а також методичну літературу (база вихователя);

- чи знайде (та де?) продовження ця діяльність в подальшому?, то діяльність, певне, буде вдалою.

Всі види роботи, що означені вище, знайдуть свій відбиток в таких формах, як гра, труд, практична діяльність, спостереження, а також різні типи індивідуальної роботи.

Одним з різновидів партнерської діяльності є пізнавальна діяльність, структура якої має наступний вигляд:

- створення проблемної ситуації (дітьми чи вихователем);

- включення дітей в ситуацію (відсутність однозначного рішення);

- вирішення проблеми (пошук можливих шляхів);

- діяльність дітей;

- оцінка (що зробили, результат, що було самим цікавим, труднощі).

Також в блоці партнерської діяльності вирішуємо задачі з розвитку соціальних навичок, оволодіння різними видами практичної діяльності(художня, конструктивна, гра), залучаємо до мистецтва, моральних, духовних цінностей.

III . Блок самостійної вільної діяльності дітей.

Цей блок забезпечує можливість самостійного розвитку дитини. Дитина вільно вибирає діяльність, яка відповідає його нахилам та інтересам. В рамках цього блоку розвивається творча активність в різних видах діяльності: грі, зображувальній діяльності, конструюванні, вільне експериментування з різними матеріалами. Дитина отримує можливість самореалізуватись, освоює уміння діяти в групі однолітків, кооперуватись з ними.

Функція вихователя в цьому блоці - створити активне предметне середовище, яке забезпечить дитині вибір діяльності, що відповідає його інтересам.

0рганізація роботи за блоками припускає тісну взаємодію та співпрацю вихователя і його помічника: коли вихователь займається з підгрупою дітей, помічник дивиться за дітьми, що займаються самостійною діяльністю в створеному за рекомендаціями програми розвивальному середовищі.

Загальні підходи до планування:

Планування навчально-виховного процесу в групах дошкільного віку блочне, перспективно-календарне, тобто вихователі укладають один розгорнутий план щомісячно. Така форма плану достатньо зручна в користуванні і не дуже обтяжлива для написання.Планування передбачає організацію дитячої діяльності в трьох формах: заняття як спеціально організоване навчання, нерегламентована дитяча діяльність (спільна та індивідуальна) – партнерська діяльність,– та вільний час, передбачений впродовж дня (самостійна дитяча діяльність).

Основою планування є пізнавально-дослідницька та продуктивна діяльність дошкільнят. що найбільш яскраво відбивають процес саморозвитку дитини.

Оскільки робота за новою програмою орієнтує нас на організацію життєдіяльності гнучку, менш регламентовану та формалізовану, вихователь щомісяця добирає задачі із неї за всіма основними лініями розвитку, орієнтуючись на інтереси дітей своєї групи, їх можливості та потреби, тобто враховує конкретну ситуацію в групі.

Зміст щомісячної роботи укладається педагогом з урахуванням найбільш яскравих подій в соціумі та природі, а також враховуються дитячі вподобання, які виникли на цей час. Для цього вихователі використовують сигнальні картки до планування. Зразки таких карток для планування розвивально-виховного процесу в групі дітей старшого віку надані нижче.

Для того, щоб систематизувати організацію життєдіяльності дітей впродовж дня, використовуємо циклограму видів діяльності на тиждень за віком (див. додаток).

Сам місячний план має наступну форму:

Таблиця №1

З чого починаємо написання плану?

1. Режим дня групи. Він може бути наступним (див. Додаток № 3)

2. Сітка занять(див. Додаток №4).. Планується з урахуванням вікових особливостей дітей та умов дитячого садка. Кількість занять щотижнево може бути різною, в залежності від задач. Тому сітка не є стабільною, вона рухома.

3. Задачі на місяць за основними лініями розвитку з програми. Всю діяльність протягом місяця орієнтуємо на їх виконання.

4. Охорона життя та зміцнення здоров'я дітей (загартування) Запис словами або умовними позначками. Все загартовування - під контролем лікаря.

5. Гігієна тіла та гігієна діяльності..

6. Фізкультурні хвилинки та паузи (назва чи текстовка).

7..Фізкультурно-оздоровчі заходи на ділянці чи майданчику в декілька етапів: (комплекси з основних рухів, спортивних вправ та рухливих ігор з кількістю повторів).

8. Доріжка перешкод, пішохідний перехід (з наявністю маршрутів та дозуванням рухів).

9. Рухливі ігри та вправи (Назва, кількість повторів, ускладнення).

10. Спортивні ігри та вправи.

11.Безпека. Правила дорожнього руху та пожежної безпеки,Безпека життдіяльності.

12.Ручна, колективна, художня праця.

13.Театралізована діяльність.

14.Сюжетно-рольова гра (краще - 1, нова).

15.Робота з батьками. Може записуватись за схемою:

РОБОТА 3 БАТЬКАМИ

16. Ранкова гімнастика.

В залежності від професійного рівня вихователя перед планом також може бути винесено інші види діяльності з дітьми, що досить часто повторюються: спостереження, досліди в природі, художня література, валеологічне виховання, дидактичні ігри, словесні та ін. Порядок обліку такий - ті заходи, що плануєте на завтра, помічаєте олівцем і під кінець робочого дня все, що втілили, виділяєте все ручкою.

Заповнивши перші загальні сторінки, переходимо до самого планування. Найкраще поділити сторінку на 4 частини:

1 - заняття (навчальний блок) як фронтальна форма роботи;

2 партнерська діяльність з наявними типами індивідуальних занять;

3 - самостійна діяльність;

4 - підготовча (попередня) робота та індивідуальна робота.

Тепер, в залежності від форми організації дітей, яка найбільш продуктивно дозволить виконати завдання виховання та навчання, раціонально здійснюємо планування в декілька етапів:

І. - Заносимо до плану всі заходи на місяць згідно річного плану роботи колективу. Це розваги за планом музкерівника, конкурси, свята в роботі з дітьми, канікули тощо.

ІІ. - Планування занять і діяльності за сигнальною карткою з планування на поточний місяць, паралельно до неї узгоджується за тематикою художня діяльність (образотворча, художня література).

Наприклад: тема "0вочі" в образотворчій діяльності - малювання, ліплення, аплікація («Дари осені», «Гарбуз-реготун», «Ходить гарбуз по городу»). Паралельно: розвиток мовлення: описування овочів, д/і "Відгадай за смаком","Узнай за описом", читання знайомих творів про овочі, складання загадок про овочі; ознайомлення з навколишнім (екскурсія до овочевого магазину; роботи на городі) та ін.

III. - Планування попередньоі роботи для занять з художньої діяльності. Це такі види роботи, як:

- спостереження предметів та явищ природи в навколишньому середовищі;

- читання художніх творів, бесіди за прочитаним;

- розглядання естампів, репродукцій картин, ілюстрацій, художніх фотографій, творів народного декоративного мистецтва:

- цільовий перегляд діафільмів, телепередач,

- слухання музичних творів:

- обстеження зразка, натури(на заняттях та під час підготовки);

- аналіз дитячих робіт, що були виконані на попередніх заняттях, з метою запобігання помилок в відображенні схожих предметів;

- виконання ескізів;

- навчання технічним прийомам роботи. Попередня робота повинна плануватись за 1-2 тижня до проведення заняття. Тідьки зи таких умов можна отримати певні результати в роботі з дітьми.

ІV. Планування інших занять відповідно до сигнальної картки

V. Планування діяльності в повсякденному житті згідно до програми.

Додатково до плану маємо зошит корекційної (індивідуальної) роботи з дітьми згідно вивчення особливостей індивідуального розвитку дітей групи (у співпраці вихователя з психологом), та результати обстеження рівня фізичного розвитку (діагностика).

Пояснювальна записка

до укладання перспективно-календарного плану.

Варіант планування роботи з дітьми старшого віку у вересні місяці.

1. Розподіл занять.

Понеділок. Пізнавальний розвиток (природа,художня література, розвиток мовлення). Фізкультура.

Вівторок. Музичне. Художня діяльність (ліплення, аплікація).

Середа. Грамота.Фізкультура.

Четвер. Музичне. Розвиток українського мовлення.

П’ятниця. Пізнавальний розвиток(культура,художня література, розвиток мовлення). Художня діяльність (малювання).

2. Задачі роботи за основними лініями розвитку на місяць:

Фізичний розвиток. Збагачувати знання дітей про власний організм та здоров‘я.

Формувати потребу систематично займатись фізкультурою, спортом, загартовуватись.

Вчити дбайливо ставитись до свого тіла та організму, уміти його доглядати. Виховувати самостійність в рухливих іграх

. Виховувати у дітей потребу в самостійному користуванні індивідуальними гігієнічними засобами та предметами догляду.

Продрвжувати формувати культуру споживання їжі, вчити їсти охайно, правильно користуватись столовими приборами.

Соціально-моральний розвиток. Створювати сприятливі умови для становлення соціальної компетентності дитини.

Розвивати у дітей соціальні емоції і мотиви.

Виховувати потребу у спілкуванні з однолітками, вправляти в комунікативних уміннях.

Допомагати дитині посісти відповідне місце у колі однолітків.

Емоційно-ціннісний розвиток. Збагачувати внутрішній світ дитини

позитивними емоціями, насичувати її життя приємними враженнями.

Розширювати та поглиблювати уявлення дітей про людські переживання.

Сприяти оволодінню дітьми «азбуки» емоцій.

Навчати емоційній регуляції поведінки та діяльності.

Виховувати позитивне емоційно-ціннісне ставлення до природи, людей.

Мовленнєвй розвиток. уточнювати та активізовувати словник дітей відповідно до тем попередніх груп. Учити використовувати слова, що означають назви властивостей, якостей, матеріалу рузних предметів та речей. Добирати синоніми, антоніми, споріднені слова.

Розширювати словник приказками, прислів‘ями, образними виразами з художніх творів. Учити розуміти фразеологічні вирази.

Учити розрізняти приголосні та голосні звуки, позначати їх умовними знаками.

Знайомити з реченням.

Вдосконалювати граматичну правильність мови.

Розвивати уміння зв‘язно, послідовно і зрозуміло переказувати літературні твори, передавати діалоги дієвих осіб, характеризувати персонажів.

Учити складати оповідання з опорою на наочність та по пам‘яті.

Пізнавальний розвиток. Учити спостерігати за явищами та об‘єктами природи.

Знайомити дітей з процесами виробництва та споживання продуктів харчування, одягу.

Розвивати пізнавальні здібності дитини, здатність аналізувати, виробляти умовиводи, робити узагальнення, висувати припущення.

Розв‘язувати нескладні арифметичні та логічні завдання. виявляти інтерес до логіко-математичної діяльності.

Стимулювати самостійну активнсть дітей.

Художньо-естетичний розвиток. Образотворча діяльність.

Знайомити з творами образотворчого мистецтва, розвивати здібності до образотворчої діяльності, уяву та творчість.

Виховувати самостійність, організованість, уміння доводити розпочату справу до кінця.

Розрізняти, називати та використовувати всі кольори спектра та холодні відтінки,

Поєднувати ознайомлення дітей з образотворчим мистецтвом тз відповідною музикою, мовною творчістю.

В ліпленні навчити дитину створювати виразні образи з глини різними способами. Формувати вміння створювати сюжетні композиції, використовуючи природні та допоміжні матеріали для передачі настрою, характеру, виразності.

В аплікації закріплювати вміння дітей вирізувати різноманітні геометричні форми, складати зних візерунки у смузі, крузі, прямокутнику. Підкреслювати характер образів кольорами, різноманітними матеріалами.

У конструюванні стимулювати у дитини бажання створювати конструкції, вправляти її в умінні планувати та контролювати свої дії. Використовувати різноманітні матеріали.

Театралізована діяльність. Виховувати комунікативні якості дітей, залучати батьків до активної участі в іграх-інсценівках.

Розвивати діалогічне та монологічне мовлення, інтонаційну виразність. Залучати дітей до режисерської роботи.

Креативний розвиток. Збагачувати практичний та теоретичний досвід дітей. Надавати можливість дітям самовизначатись, виявляти творчу ініціативу, здійснювати самостійний вибір, приймати свої рішення.

Заохочувати прагнення досліджувати та експериментувати.

Створювати сприятливіц умови для становлення креативності, привертати до них увагу дитини, виховувати вміння пишатися своєю схильністю до своєрідності та новизни.

3. Вписуємо всі інші заходи, наведені вище (охорона життя та здоров’я дітей: загартовування, гігієна тіла та діяльності, фізкультурні хвилинки та паузи, фізкультурно-оздоровчі комплекси, переходи пішки, рухливі ігри та вправи, спортивні ігри та вправи, заходи з безпеки життєдіяльності; різні види праці; сюжетно-рольова гра; робота з батьками; комплекси ранкової гімнастики).

4. Починаємо заповнювати графи з навчальної та партнерської діяльності (див. таблиця №1). Для цього використовуємо сигнальну картку з планування навчально-виховного процесу на вересень. Результатом такої роботи є основні види взаємодії з дітьми на місяць (див. таблиця №2).

5. Розписуємо попередню роботу, забезпечення середовища для ровитку самостійної дитячої діяльності.

6. Вписуємо в план всі заходи, заплановані в річному плані роботи ДНЗ та плані музичного кернівника (конкурси, розваги, свята та ін.).

7. користуючись циклограмою видів діяльності протягом тижня (див.додаток №2), наповнюємо змістом щоденне буття.

СИГНАЛЬНІ КАРТКИ З ПЛАНУВАННЯ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ для старшої групи

Сигнальна картка з планування на ВЕРЕСЕНЬ місяць

Сигнальна картка з планування на ЖОВТЕНЬ місяць

Сигнальна картка з планування на ЛИСТОПАД місяць

Сигнальна картка з планування на ГРУДЕНЬ місяць

циклограма видів діяльності протягом тижня

для дітей молодшого віку

Додаток №1

Додатково: планувати попередню роботу до занять. Рухливі ігри – не менш 4-5 на день.

ЦИКЛОГРАМА ВИДІВ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОТЯГОМ ТИЖНя

для дітей старшого віку

Додаток №2

.

Тематика планування інтегрованої діяльності (навчальної та спільної)

Date: 2015-07-27; view: 549; Нарушение авторских прав