Влив національного відродження на розвиток культури 19ст

Національне відродження у першій половині XIX ст. відбувалося переважно у сфері розвитку культури.
Незважаючи на низький освітній рівень населення, продовжує розвиватись освіта. Навчальні заклади були чотирьох розрядів: 1) парафіяльні школи — для людей найнижчих станів; 2) повітові училища — для дворян, купців, урядових службовців, ремісників; 3) гімназії — для дворян і чиновників; 4) ліцеї та університети — для дворян. Більшість населення України було неписьменним. У той час в Україні було 19 гімназій, 2 ліцеї — Одеський (1817 р.) і Ніжинський (1832 p.), Київська духовна академія і 2 університети — Харківський (1805 р.) і Київський (1834 р.). На західноукраїнських землях були: Львівський університет (1661 p.), Львівська технічна академія (1844 p.), Кременецький ліцей (1805 p.).

У процесі зростання національної свідомості в Україні того часу спостерігаємо відродження інтересу до національної історії. Українська інтелігенція починає досліджувати власну історію.

Серед відомих вчених - Микола Іванович Костомаров видатний український історик, громадський діяч (1817—1885 pp.). Написав відомі праці з історії України: "Б. Хмельницький", "Руїна"; з історії Росії — "Русскаяистория в жизнеописанияхеёглавнейшихдеятелей". Костомаров був професором Київського університету. Микола Іванович відомий і як письменник-романтик. Автор таких збірок: "Українські балади" і "Вітка". Написав історичні драми "Сава Чалий" і "Переяславська ніч".

Микола Андрійович Маркевич (1804—1860,pp.) — український історик, письменник, етнограф. Надрукував збірку "Українські мелодії". Відома і його історична праця у 5 томах "Історія Малоросії". Дуже цікава його колекція документів з історії України XVII-XVIII ст.

Михайло Олександрович Максимович (1804-1873) - видатний український історик, природознавець, філолог, фольклорист, етнограф. Написав цікаву історичну драму "Звідки пішла Руська земля за розповіддю Нестерової повісті і за іншими старовинними письменами руськими". Він є автором також низки праць з історії гайдамацького руху, опублікував багато цінних документів з історії України.

М. О. Максимович був ще і відомим ботаніком, одним із ранніх попередників еволюційної теорії англійського вченого Чарльза Дарвіна.

Харківський університет у першій половині XIX ст. став центром наукових досліджень. Відомий професор математики Т. ф. Осиповський був ректором Харківського університету з 1813 по 1820 pp. Він створив тритомний "Курс математики".

Михайло Васильович Остроградський — видатний український математик, започаткував Петербурзьку математичну школу. Його основні праці висвітлюють питання з математичного аналізу, математики, фізики, аналітичної механіки. Михайло Васильович був у тісній дружбі з Т. Г. Шевченком.

У 1817 р. у Львові була створена культурно-освітня установа під назвою "Львівський інститут Оссолінських" (Оссолінеум). Засновником був М.Оссолінський — польський просвітитель, бібліограф, літературознавець та історик. Інститут мав два відділи: бібліотеку і музей. Інститут Оссолінських був просвітницьким центром того часу.

Date: 2015-07-22; view: 453; Нарушение авторских прав