Структура адміністративного процесу

Адміністративний процес являє собою системне утворення, певними і основними частинами якого є окремо взяте адміністративне провадження, що здійснюється уповноваженою особою у межах конкретної справи з метою виконання поставлених завдань.

Адміністративний процес являє собою системне утворення, певними і основними частинами якого є окремо взяте адміністративне провадження, що здійснюється уповноваженою особою у межах конкретної справи з метою виконання поставлених завдань.

Особливості адміністративного процесу, що зазначені вище, зумовлюють коло охоплюваних ним суспільних відносин. Ці суспільні відносини складаються із однопорядкових груп процесуальних правовідносин, утворюють різні види адміністративних проваджень, які значною мірою детермінують структуру адміністративного процесу.

Розподіл адміністративного процесу на окремі провадження відбиває об’єктивну необхідність урегулювання якісно однорідних суспільних відносин за сферою їх дії, мети, кола завдань та способів їх вирішення, а також з урахуванням професійної спеціалізації процесуальної діяльності різних уповноважених суб’єктів.

Усі адміністративні провадження органічно пов’язані міжсобою, наділені багатьма загальними ознаками з притаманними кожному провадженню метою та колом завдань. Наприклад, мета провадження з адміністративного судочинства зовсім інша, ніж мета провадження із застосування заходів адміністративного примусу.

Кожне адміністративне провадження, яке входить до адміністративного процесу, здійснюється в певній послідовності з дотриманням відповідних процедур, що встановлюються державою у вигляді системи обов’язкових правил.

Послідовність здійснення процесуальних дій забезпечує рух адміністративної справи від порушення (відкриття) до досягнення певної мети та розв’язання відповідних завдань. Послідовність процесуальних дій логічно визначена і створює низку окремих операцій в адміністративних провадженнях, які спрямовані на вирішення конкретних часткових завдань у справі.

Такі операції прийнято називати стадіями провадження. Наприклад, стадія вирішення питання про порушення або відмову в порушенні адміністративної справи.

Стадія провадження — це певна частина розгляду і вирішення окремих питань в адміністративній справі з метою забезпечення просування її до розгляду по суті. Стадію юридичного процесу розглядають як динаміку відносно замкнутої сукупності закріплених чинним законодавством способів, методів, форм, що забезпечують логіко-функціональну послідовність досягнення кінцевого процесуального результату.

Стадії провадження, в свою чергу, складаються з етапів, спрямованих на реалізацію проміжних цілей в адміністративній

справі. Наприклад, на стадії з’ясування фактичних обставин здійснюється вивчення матеріалів по справі, встановлюється

коло учасників адміністративного провадження, готується справа до розгляду тощо.

Процесуальний етап провадження — це частина стадії провадження, спрямований на вирішення окремих конкретних завдань щодо забезпечення провадження в адміністративній справі.

Процесуальні дії (процедури) — це ще одна ланка або складова структури адміністративного процесу, первинна підвалина того чи іншого виду адміністративного провадження. Саме вони характеризують діяльність учасників адміністративного процесу, спрямовану на визнання, реалізацію та захист прав і законних інтересів фізичних чи юридичних осіб, держави і суспільства в цілому.

Процесуальні дії (процедури) — це визначені законом обов’язкові правила, вчинення яких спрямоване на забезпечення розгляду і вирішення адміністративної справи.

Таким чином, структура адміністративного процесу є п’ятирівневою: процесуальні дії—процесуальні етапи—процесульні стадії—адміністративні провадження—адміністративний

процес.