Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Догляд за шкірою





 

1.33. Піт людини містить 98—99 % води, низькомолекулярні жирні кислоти, лимонну, молочну і піровиноградну кислоти, аміак, ацетон, холестерин, стероїдні гормони, близько 0,3 % натрій хлориду, катіони Кальцію й Магнію, фосфат- і сульфат-аніони, залишкові кількості білків. Які із цих сполук можуть вступати в хімічну взаємодію з милом?

Мило — натрієві солі вищих карбонових кислот, зокрема стеаринової (C17H35COONa) та пальмітинової (C|15H31COONa). Як і всі розчинні солі, вони можуть вступати в реакції обміну з кислотами та іншими солями. Луг, що утворюється при гідролізі мила, взаємодіє з кислотами.

1.34. Усі тверді туалетні мила виготовляються на основі натрієвих солей вищих карбонових кислот. Але людям із підвищеною жирністю шкіри обличчя та голови лікарі-дерматологи рекомендують умиватися й мити голову рідким милом, яке виготовляється із калієвих солей карбонових кислот, або препаратом, що продається в аптеках під назвою «Зелене мило» і являє собою чисте калійне мило без ароматизаторів. Як це можна пояснити?

Калієві солі вищих карбонових кислот, зокрема стеаринової та пальмітинової у порівнянні з натрієвими краще розчиняються у воді, тому мають більш сильну миючу дію.

1.35. Дезодоранти за принципом дії поділяють на два типи:

•одні містять бактерицидні речовини, що знищують мікроорганізми й у такий спосіб гальмують бактеріальне розкладання поту;

•препарати другого типу містять речовини, що взаємодіють із компонентами поту, утворюючи нерозчинні сполуки, які закривають канали потових залоз і в такий спосіб зменшують потовиділення (наприклад, алюмокалієві квасці

(K2S04 - Al2 (SO4)3 -24H20), формальдегід СН2=0).

Спробуйте визначити, до якого способу можна віднести описані прийоми боротьби із запахом поту—до біологічного, хімічного чи хіміко-біологічного. Принцип дії якого з описаних типів дезодорантів можна вважати більш придатним?

Принципи дії згаданих типів дезодорантів слід віднести до хіміко-біо-логічного способу, тому що в обох випадках мають місце і хімічні, і біологічні процеси. Більш придатним є дія дезодорантів першого типу, оскільки потовиділення — це природний процес, що сприяє терморегуляції організму і виведенню продуктів обміну, тому краще йому не перешкоджати.

1.36. У шампуні в якості утворювачів і стабілізаторів піни додають додецилбензол (C6H5-C12H25) або речовину, що має формулу C11H23-C(O)-NH-CH2 –CH 2 OH. Що є спільного між цими двома речовинами?

Обидві речовини містять довгий Карбоновий ланцюг.

1.37. Щоб шампуні залишалися прозорими при будь-якій температурі, у них додають так звані освітлюючі речовини: бутанол С4Н9ОН, ізопропанол СН3-СНОН-СН3, диетиленгліколь ОН-(СН2)2-0-(СН2)2-ОН, пропіленгліколь СН3-СНОН-СН2-ОН. (Не слід плутати з відбіяюючими шампунями на основі пероксидних сполук, які застосовують для знебарвлення волосся.) Чи можна сказати, що освітлюючих властивостей шампуням надають хімічні речовини певного класу?

Так. Усі ці речовини належать до класу спиртів, одноатомних чи багатоатомних.

1.38. Чому жирну шкіру обличчя, схильну до запальних процесів, не рекомендують занадто часто мити водою з милом, хоча мило добре видаляє жир зі шкіри й має антисептичні властивості?

Верхній найтонший шар шкіри має слабо кислу реакцію(рН=5),що перешкоджає проникненню хвороботворних бактерій у глибші шари. Часте вмивання з милом змінює значення рН і призводить до зниження природної захисної реакції шкіри.

1.39. Чому лікарі-дерматологи рекомендують після душу, який обов'язково слід прийняти перед басейном, обполіскувати ступні ніг розчином слабкої кислоти?

Верхній роговий шар шкіри ступнів і долонь переважно утворюється із кератину, структуру якого зумовлюють і водневі зв'язки. Під дією гарячої води і мила водневі зв'язки руйнуються, верхній шар шкіри розбухає, і до нього можуть проникнути хвороботворні бактерії та грибки. Ополіскування ступнів слабкокислим розчином сприяє відновленню водневих зв'язків і міцності рогового шару шкіри, а також його природній слабо кислій реакції. Крім того, у кислотному середовищі більшість хвороботворних бактерій та грибків розмножуються менш активно.

1.40. Чому в усі лосьйони для очищення шкіри обличчя, крім речовин, що розчиняють шкірний жир і видаляють часточки рогового шару шкіри, які відлущуються, обов'язково додають слабкі кислоти?

Див. відповіді до завдань 1.38,1.39.

1.41. У стародавніх рецептах для очищення шкіри обличчя рекомендують застосовувати висівки, оскільки нині виявлено, що в них містяться кератолітичні ферменти. Як, на вашу думку, ефективніше користуватися цим стародавнім народним засобом: розмішати в теплій воді й нанести на обличчя чи спочатку заварити окропом і тільки після цього наносити на шкіру?

Очищуюча дія висівок полягає у ферментативному руйнуванні кератину, з якого складаються часточки шкіри, що відлущуються. Оскільки ферменти діють при температурах, що не перевищують температуру тіла теплокровних тварин, а при сильному нагріванні руйнуються, то заварювати висівки окропом не потрібно.

1.42. Для догляду за жирною шкірою лікарі-косметологи рекомендують застосовувати різні дезінфікуючі та підсушуючі маски. В одній із книг, присвячених проблемам здоров'я, наведено два рецепти таких масок для жирної шкіри:

Рецепт 1. Тальк — 1 частина, глина біла — 1 частина, зубна паста — 1 частина. Розбавте суміш перекисом водню й борною кислотою. Можна додати настоянку календули.

Рецепт 2. Зубний порошок — 1 частина, розчин фурациліну — 1 частина, одеколон — 1 столова ложка, настойка календули — 1 чайна ложка.

Чи зможете ви за наведеними рецептами приготувати ці маски?

У першому рецепті не зазначено, розчинами якої концентрації слід розводити суміш. Перекис водню найчастіше продають в аптеках у вигляді 3 %-го розчину, але в косметології дуже часто застосовують і більш концентровані розчини — 5 і 10 %-ві, які готують розведенням пергідролю. Борну кислоту як гарний антисептичний засіб продають у твердому вигляді та як спиртові розчини з концентрацією 0,5, 1, 2, 3 і 5 %, а також як 10 %-й розчин у гліцерині. Можна приготувати і водний розчин борної кислоти. На жаль, у рецепті немає ніякої інформації ні про розчинник, ні про концентрацію розчинів борної кислоти. Те ж можна сказати й про рекомендацію «додати настойку календули». В аптеках продається спиртова настойка календули, але можна приготувати й водну із сухих або свіжих квітів цієї рослини.

Другий рецепт є ще менш точним. Незрозуміло, про які частини йдеться, якщо рекомендується на 1 частину твердої речовини (зубного порошку) узяти 1 частину розчину фурациліну. Швидше за все, про вагові частини, але про це можна тільки здогадуватися. Виникає те ж питання, що й у першому рецепті: «Яка концентрація розчину фурациліну?».

Фурацилін як сильний антибактеріальний препарат у продаж надходить у таблетках. Він погано розчиняється і у воді, і в спирті. Застосовують його у вигляді або водяного (0,02 %), або спиртового (0,066 %) розчинів. Також не зазначено, яку настойку календули потрібно: водну чи спиртову.

Можна зробити висновок, що наведені рецепти неможливо відтворити навіть людині, що добре знайома з основами хімії, тому шо в них є дуже багато неточностей.

1.43. Відомо, що з допомогою ацетону можна легко видалити лак із нігтів. Але, розвівши ацетоном засохлий лак, ми помічаємо, що після цього він лягає на нігті нерівно. Спробуйте пояснити, чому так відбувається. Відповідь підкажуть відомості про склад, що є обов'язковими на пляшечках з імпортними лаками.

Щоб лак рівно лягав на нігті, він повинен мати оптимальну в'язкість і час для висихання. Тому до складу лаків має входити суміш таких розчинників, як етилацетат, бутилацетат та ізопропіловий спирт.

В ацетону температура кипіння є дуже низькою (+35 °С), тому він дуже швидко випаровується, а лак, розведений ним, лягає нерівно. Якщо вам шкода викидати пляшечку із засохлим лаком, то розведіть його спеціальною рідиною для зняття лаку з нігтів.

1.44. Вислови «сурмити брови» чи «насурмлені брови», напевно, зустрічалися вам у книгах, що описують життя російських дворян та аристократії минулих століть. Як ви думаєте, яке походження цих висловів?

У ті часи для підфарбовування брів використовували м'який природний мінерал — сурм'яний блиск (Sb2 S3), що має колір від сірого до чорного із синім або райдужним відтінком й чимось нагадує сучасні тіні з перламутром.

1.45. Лак для нігтів найлегше видалити за допомогою ацетону або таких органічних розчинників, як толуол, етилацетат та бутилацетат. Однак парфумерно-косметична промисловість випускає різноманітні рідини й пасти для зняття лаку, що містять, крім розчинників, жири й воски, і косметологи рекомендують користуватися саме цими засобами, а не чистими розчинниками. Як ви можете це пояснити, знаючи склад і властивості кератину?

Кератин нігтя, як і кератин волосся, містить деяку кількість жирів. Органічні розчинники повністю видаляють жир із поверхні нігтьової пластини, і вона стає ламкою. Це особливо впливає на міцність нігтів при постійному використанні лаку.

 

 

1.46. Лосьйони для очищення шкіри обличчя — це один із найпоширеніших косметичних препаратів. Виробники, рекламуючи свій товар, запевняють нас, що вони містять унікальні речовини, які мають особливі очищуючі властивості. Основний компонент будь-якого лосьйону — це спирт, тому приготувати їх можна самим.

Склад простого лосьйону для жирної шкіри (у масових частках): спирту -20 %, лимонної кислоти — 2 %, алюміній ацетату — 0,3 %, кілька крапель парфумів чи одеколону і кип'яченої води до 100 %. Спирт можна замінити горілкою. Розрахуйте, скільки вам потрібно горілки та інших компонентів для приготування 0,2 л такого лосьйону (густину розчину прийміть за одиницю).

Горілка містить 40 % спирту, отже, її потрібно взяти у 2,5 раза більше, ніж чистого спирту.

На 100 г розчину потрібно:

•20 г - 2,5 = 50 г горілки;

•2г лимонної кислоти;

•0,3г алюміній ацетату;

•решта — кип'ячена вода.

На 200 г розчину потрібно:

•100 г горілки;

•4г лимонної кислоти;

•0,6 г алюміній ацетату;

•решта — кип'ячена вода.

1.47. Для виготовлення пудри застосовують у різних співвідношеннях такі речовини:

•рисовий крохмаль;

•тальк, або магній силікат (4SiO2: • 3MgO • Н2О);

•каолін, або алюміній силікат (A l203-2Si02-2H20);

•цинк оксид;

•магній стеарат;

•алюміній стеарат;

•ферум(Ш) оксид.

У дешевих пудрах багато каоліну. Спробуйте пояснити з точки зору хімічних властивостей, чому дешеві пудри легко піддаються дії вологи: швидко злежуються, на шкіру лягають грудками.

Каолін — це природний мінерал, що є досить стійким до впливу вологи. Для виготовлення пудри його розмелюють на дрібний порошок, а в такому стані він є дуже гігроскопічним, що й призводить до злежування пудри й нерівного покриття шкіри.

1.48. В одному з підручників хімії, виданих для школярів у Великобританії («Солтерівська хімія»), подаються відомості про склад косметичних засобів, які жінки застосовували в давнину:

•білила для обличчя — свинцеві білила (2РЬС03 - РЬ(ОН)2);

•рум'яна — червоний фосфор (Р);

•губна помада — кіновар (HgS);

•тіні для повік — аурипігмент (As2S3);

•туш для вій— стибніт (Sb2S3).

Що ви можете сказати про ці рецепти з погляду сучасних знань про властивості перерахованих у списку сполук?

Сполуки Меркурія, Плюмбуму та Арсену належать до отруйних, тому при тривалому використанні вони накопичуються в організмі і можуть викликати серйозне отруєння. Червоний фосфор може спричинити опіки шкіри.

1.49. У рекламі одного з дезодорантів для жінок автори так пояснюють його специфічну дію: «Жіночий рівень рН при потовиділенні звичайно відрізняється від чоловічого. Дезодорант «Секрет» взаємодіє з жіночим рівнем рН, надійно усуваючи запах поту». Наскільки грамотно викладено цю інформацію з погляду хімії? Запропонуйте свій варіант.

Ні, неграмотно.

Автори рекламного тексту правильно свідчать лише про те, шо рівень рН жіночого поту відрізняється від чоловічого, оскільки до складу поту входять і статеві гормони, чоловічі або жіночі відповідно. Показник рН можна використовувати лише щодо розчинів (у даному випадку поту), а не фізіологічних процесів (потовиділення). Правильніше можна сказати, шо значення (чи рівень) рН жіночого поту звичайно відрізняється від чоловічого.

Абсолютно неправильним є вислів «дезодорант взаємодіє з жіночим рівнем рН». рН — це не речовина і не реагент, а показник концентрації йонів Гідрогену в розчині, який не може вступати в хімічну взаємодію. Дезодорант може провзаємодіяти не з рН, а з компонентами поту, які зумовлюють рівень рН.

Можна запропонувати такий варіант реклами: «Значення рН жіночого поту звичайно відрізняється від чоловічого, і ми врахували це при розробці складу дезодоранту «Секрет». «Секрет» розраховано саме на цей рівень рН, тому він особливо ефективно усуває запах жіночого поту».

1.50. На етикетці крему для рук «ІнтерГРИМ» наведено таку інформацію: «Багатий на натуральні живильні компоненти крем для рук пом 'якшує, відновлює й підживлює зруйновану шкіру. Склад: стеарин косметичний, спирти вищих жирних кислот, віск емульсійний, моногліцериди, масло парфумерне, триетаноламін, лимонна кислота, натуральний екстракт ромашки, харчовий барвник, консерванти (метиловий та пропіловий ефіри), ароматизатори, вода». Що ви можете сказати про склад цього крему (зверніть особливу увагу на назви компонентів)?

У цьому тексті є багато некоректних, з погляду хімії, термінів.

Перший — «спирти вищих жирних кислот». Хімікам відомі вищіжирні спирти (це загальноприйнята технічна назва одноатомних спиртів, що містять від 6 до 20 атомів Карбону) і вищі жирні кислоти (цим терміном іноді позначають одноосновні карбонові кислоти аліфатичного ряду з такою ж кількістю атомів Карбону). Тому, мабуть, маються на увазі все-таки вищі жирні спирти, які дуже широко застосовуються в косметичній промисловості.

«Моногліцериди» — у загальному цей термін є правильним, але неточним. Гліцеридами називають складні ефіри гліцерину і високомолекулярних карбонових кислот, а термін «моногліцериди» значить, що в молекулі ефіру тільки один кислотний залишок, але не зазначено, яких саме кислот.

Те ж саме можна сказати і про терміни «метиловий ефір» та «пропіловий ефір». Про які ефіри йдеться: про прості чи про складні? Якщо про прості, то це можуть бути диметиловий, дипропіловий або метилетиловий чи пропілетиловий ефіри тощо. Якщо ж про складний, то із залишком якої кислоти?

У цілому, з погляду хімії, достовірної інформації про склад цього крему на етикетці немає. Тож до цієї реклами можуть бути претензії.

 

Date: 2015-07-25; view: 507; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.005 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию