Сприйняття у соціальній психології розуміють як цілісний образ іншої людини, що формується на основі оцінки її зовнішнього вигляду та поведінки

Проблему соціального сприйняття (соціальної перцепції) досить повно розроблено у соціальній психології (Дж. Брунер, А. Бодалев, А. Леонтьєв, А. Міллер, Дж. Холмс та ін.).

Спробуйте далі розібратися та зрозуміти сутність психологічних механізмів сприйняття у міжгруповому та міжособистісному спілкуванні: соціальні стереотипи, ідентифікація, емпатія, рефлексія.

Зверніть увагу на помилки, що допускаються при сприйнятті людьми один одного (фактор перевершення, фактор привабливості, фактор ставлення), а також на роль першого враження.

Спілкування – це обмін інформацією, значущою для учасників комунікації, яка повинна сприяти досягненню цілей учасників спілкування.

Через це слід звернути увагу на такі питання:

Які засоби комунікації існують в сучасних умовах?

Як ними користуватися?

Чому виникають бар’єри у спілкуванні та як їх можна подолати?

Як формувати вміння говорити?

Аналіз спілкування з позицій трьох сторін, без сумніву, є умовним. Практично їх не можна відокремити. Особливо складними є проблеми «взаємодії».

Одне з головних завдань спілкування – вплив на партнера (підлаштовуватися, чинити тиск та ін.). Вплив завжди викликає відповідну реакцію співрозмовника (опирається, погоджується, відстоює свою позицію і т.д.).

Проте так чи інакше завжди має значення статус співрозмовників: ведучий або кого ведуть.

Аналіз ситуацій, виходячи з позицій партнера, розвивається у руслі трансактного аналізу (Е. Берн, Т. Харріс).

Широко відома та найбільш розповсюджена схема розроблена
Е. Берном, американським психологом, у якій загальним поняттям є трансакції, тобто одиниці спілкування:

– стан «Я» подібне з подобою батьків («Батько»);

– стан «Я», спрямований на об’єктивну оцінку реальності («Дорослий»);

– стан «Я», що діє з моменту фіксації образів у ранньому дитинстві («Дитина»).