Тема 5. Класична школа політичної економії, її розвиток та розгалуження

1. Історичні умови розвитку Європи в ХVІІІ - першій половині XIX ст.

2. А.Сміт (1723-1790) – економіст мануфактурного періоду:

а) життєвий шлях і творча діяльність;

б) структура книги "Дослідження про природу і причини багатства націй" (1776);

в) А. Сміт про багатство нації та розподіл праці;

г) вчення А. Сміта про гроші, вартість та ціни;

д) вчення про доходи: зарплату, прибуток, ренту;

ж) А. Сміт про природу капіталу, його нагромадження і застосування;

з) погляди щодо втручання держави в економіку.

3. Д. Рікардо (1772-1823)– економіст епохи промислового перевороту:

а) життєвий шлях і творча діяльність;

б) праця “Основи політичної економії та оподаткування" (І8І7) та основні проблеми, висвітлені в неї;

б) Д.Рікардо про вартість, природну і ринкову ціну товарів;

в) вчення про доходи: заробітну плату, прибуток, ренту.

4. Економічне вчення Т. Мальтуса: закон народонаселення та перше прогнозування кризових явищ;

5. Ж. Б. Сей про фактори виробництва, закони компенсації та ринків;

6. Узагальнення та систематизування напрацювань класичної школи Дж. Ст.. Міллєм.

7. Виникнення соціалістичного напрямку в політичній економії.

а) соціалісти-рікардіанці: У. Томпсон, Дж. Грей, Т. Годскін, Дж. Брей;

б) дослідження протиріч економіки громадянського суспільства в працях Ж. Сімона де Сісмонді та П. Прудона;

в) пошук „соціальної класової гармонії” Г. Кері і Ф. Бастіа.

Початок ХVIII ст. позначився у Великобританії широким розвитком мануфактурного виробництва. Укладена Англією з Шотландією Особиста унія розширила розміри ринку в країні, а з ним розвиток промислового капіталу. Його піднесення потребувало для посилення економічної влади нового класу – буржуазії, вивчення законів розвитку ринку який отримав подальший розвиток в англійській класичній політичній економії започаткованій ще В.Петті.

За вирішення цього завдання взялися шотландець А.Сміт та англієць Д.Рікардо. Їх напрацювання не перекреслювали надбань попередників, особливо фізіократії, а навпаки після їх доопрацювань дозволили побудувати цілісну будівлю фундаментальної економічної науки. Автором її став співець мануфактури А.Сміт. Йому в головній праці «Дослідження про природу і причини багатства націй» вдалося дуже глибоко проникнути в сутність нового суспільства, дати новий категоріальний апарат науки, поставити величезну кількість проблем які впродовж послідуючого століття вирішували його послідовники. Іншими словами були закладені основи класичного напряму економічної науки. Книга поставила в якості головного питання проблему багатства та чинників його зростання, що видно з назви головної книги цього автора. Причому ця проблема вперше в науці була вирішена багатогранно через призму таких наук як політична економія, економічна історія та історія економічної думки і нарешті фінансів.

Початок дослідження А.Сміт відкриває аналізом багатства, його джерел і способів привласнення через безпосередню працю або обмін. Величина багатства нації визначалась двома умовами: мистецтвом, вмінням і кмітливістю з якою здійснюється праця а також кількістю зайнятих і незайнятих працею людей. В подальшому А.Сміт розкриває ці два чинника зростання багатства. В першій книзі свого твору перший, виявляючи причини збільшення продуктивності праці і закони розподілу продукту між різними класами. У другій книзі досліджується другий чинник, що є наслідком дії законів нагромадження капіталу.

Першу книгу відкриває аналіз суспільного розподілу праці. Прогрес у розвитку продуктивної сили праці пов’язаний з мистецтвом, вмінням і кмітливістю з якою відбувається праця що є наслідком розподілу праці. А.Сміт пояснює причини разючого зростання продуктивності на ручній праці, умови її зростання, показує причину появи розподілу праці - схильність людей до обміну яка стимулюється егоїзмом людини яка намагається через обмін отримати як можна більше благ. Однак обмін не безмежний і натикається на розміри ринку, що визначається щільністю проживання населення і ступенем розвитку засобів транспортування.

Постійний зв'язок між людьми через обмін перетворює його в міновий союз і викликає появу грошей які з часом закріпляються за металами – золотом або сріблом, а потім і їх карбуванням в якості монети. Поява цінового сигналу зумовлює появу проблеми дослідження цінності і її двох сторін – цінності для споживання та обміну. Виходячи з того що з появою ринку люди отримують блага через обмін, частку яких він визначає, виникає необхідність з’ясувати його правила.

Перше правило полягає у з’ясуванні дійсного мірила мінової цінності або дійсної ціни всіх товарів. Друге, в аналізі частин із яких складається дійсна ціна. Третє, у виявлені причин які відхиляють всі або окремі частини ціни від її природного або звичайного рівня; або причини які заважають точному співпадінню ринкової ціни, тобто фактичної ціни товарів, з їх природною ціною.

Перше правило є самим важливим у всій системі А.Сміта. Воно дозволяє зрозуміти логіку послідуючого дослідження, розкрити сутність послідуючих економічних форм, і полягає у трактуванні категорій дійсної і номінальної ціни товарів або ціни у праці і ціни їх в грошах, також різниці між ними. В главі вводяться категорії: цінність, дійсна ціна, дійсна цінність.

Друге правило визначає основні види доходів класів та соціальних груп як то заробітна плата, прибуток та рента. При цьому А.Сміт не виділяє категоріально у якості окремої частини фонд відтворення, а зводить його до суми доходів як заробітна плата, прибуток, рента на більш ранній стадії виробництва. Такий підхід отримав у літературі назву «догми Сміта», що вказувала на відсутність в трактуванні А.Сміта фонду відтворення. Але чи це так насправді?

Третє правило визначення мінової цінності дозволяє показати дійсність так як її бачать господарюючі суб’єкти, тобто на самому поверхневому рівні. Аналіз обертається навколо визначення природної та ринкової ціни і відносин між ними. Природна ціна визначається як сума звичних у суспільстві середніх норм доходів як заробітна плата, прибуток, рента. Ринкова визначається як ціна по якій як правило продається товар яка змінюється під впливом попиту та пропозиції.

У послідуючих главах А.Сміт показує особливості формування кожного із видів доходу і конкретних обставин, що на нього впливають підґрунтям яких стають сформульовані ним раніше три правила. Окремим питанням першої книги є вплив держави на ринкову рівновагу і негативні наслідки цього впливу для суспільство.

Друга книга дослідження присвячена другому чиннику зростання багатства пов’язаному з кількістю зайнятих і незайнятих працею людей, що визначається законами нагромадження капіталу. Звідси її назва - «Про природу капіталу, його нагромадження і використання». А.Сміт показує три запаси із яких виділяються запаси окремої людини або всього суспільства. Два останні утворюють капітал і два його види - основний та оборотний. В книзі поставлена проблема суспільного відтворення капіталу, здобутки Сміта в порівнянні з фізіократами. Автор розрізняє валовий і чистий продукт чим спростовує звинувачення в так званій «догмі Сміта». І нарешті ставиться проблема продуктивної і непродуктивної праці.

В послідуючих трьох книгах А.Сміт конкретизує проблему багатства з боку трьох наук показуючи її значення для розуміння проблем його росту або занепаду.

Завершення напряму отримало продовження в працях Д.Рікардо. Якщо А.Сміт жив у епоху початку промислового перевороту то Рікардо його бурхливого розвитку. Спектр його наукових розвідок відносно А.Сміта значно звузився як з боку представлених наук так і політекономічної проблематики трактування ціноутворення. З одної сторони Рікардо поглибив бік цінності (точніше вартості), а з другого її джерела як трудової складової. Одночасно він звузив фактори впливу на ціновий сигнал.

Трудовий фактор ціноутворення отримав більший ніж у Сміта акцент, що мало причиною продовження процесу промислового перевороту і більш чіткого прояву вартісної природи капіталу. Звідси Д.Рікардо взяв у якості головної проблеми політичної економії розробку вартісної основи суспільних відносин. «Товари що мають корисність - писав він - черпають свою мінову вартість із двох джерел – рідкості та витрат праці». Хоча вплив сторони споживної вартості на формування мінової пропорції зберігся, але глибоко ним не розроблявся, на що пізніше вказав А.Маршалл. В подальшому Д.Рікардо посилив визначення капіталу з боку трудового процесу, більш чіткіше розмежував поняття «вартість» і «багатство», посилив значення в структурі товару сторони перенесеної вартості.

Друга проблема яка зайняла в його дослідженні чільне місце, після аналізу вартості, стала проблема земельної ренти. Вчений розкрив два види монополії на землю, дослідив диференційні ренти двох видів, близько підійшов до проблем абсолютної ренти, показав особливість ренти з рудників. Такі підходи дозволили йому провести різницю між приводною і ринковою ціною. В завершенні він розкрив категорію заробітної плати і прибутку. Причому заробітна плата отримала більшу схожість не з вартістю праці, а з вартістю товару робоча сила. Прибуток як і заробітна плата виявився більш прив’язаним до трудового компоненту.

Проблеми політичної економії Д.Рікардо виклав у перших шести главах своєї книги. Послідуючі глави були присвячені питанням фінансів і оподаткуванню та поглядам на них інших економістів, тобто історії економічної думки.

ЛІТЕРАТУРА

- Аникин А.В. Юность науки. Жизнь и идеи мыслителей-экономистов до Маркса. – 4-е изд. – М.: Политиздат, 1985. – 367 с.

- Аникин А.В. Адам Смит. – М.: Молодая гвардия – 1968. – 256 с.

- Аникин А.В. Адам Смит, русская мысль и наши проблемы // Международная экономика и международные отношения. – 1990. – № 7.

- Афанасьев В.С.Давид Рикардо. - М.: Экономика, 1988.

- Афанасьев В.С. Этапы развития буржуазной политической экономии: Очерк теории. 2-изд.- М.: Экономика, 1985.- С. 70-134.

- Баканов А. Неизвестные «Лекции по юриспруденции» Адама Смита // Вестник РАН. – Т.63, 1993. - № 4- С. 372-379.

- Бартенев С.А. Истории экономических учений: Учебник. – М.: Юристъ, 2003. – Гл. 5.

- Барр Р. Политическая экономия. Т.І.-М.: Международные отношения, 1995.- С. 33-40.

- Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе. Пер. с англ. 4-е изд.- М.: "Дело Лтд", 1994 - С. 32-61, 82-135.

- Гусейнов Р.М., Горбачева Ю.В., Рябцева В.М. История экономических учений: Учеб. Пособие. – М.: ИНФРА-М; Новосибирск: Сиб. соглашение, 2000. – Тема 1.

- Всемирная история экономической мысли: в 6 т. Т.2. От Смита и Рикардо до Маркса и Энгельса. (МГУ им. М.В. Ломоносова.) - М.: Мысль, 1988.- С. 15-71, 77-82.

- Заррин П.И. Английская классическая политическая экономия (А.Смит. Д.Рикардо). – М.: Соцэкгиз, 1958 – С. 13-128.

- Злупко С.М. Основи історії економічної теорії: Навч. посіб. – Л.: ЛНУ ім. Івана Франка, 2001. – Розд. 7.

- История экономических учений. Ч.І. Под ред. В.А.Жамина и Е.Г.Василевского.- М.: МГУ. 1989. - С. 78-109.

- История экономических учений: Учебник для экон. вузов (Рындина М.Н., Василевский Е.Г., Голосов В.В. и др.) М.: Высшая школа, 1983. - С. 41-68.

- Жид Ш., Рист Ш. История экономических учений. Пер. с фр. - М.: Экономика, 1995. – Гл ІІІ.

- Костюк В.Н. История экономических учений: Учебное пособие. – М.: Изд-во «Центр, 1998. – Тема 3,4.

- Майбурд Е.М. Богатство народов.// ЭКО, 1990. - № 10 – С. 121-133.

- Майбурд Е.М. Введение в историю экономической мысли. От пророков до профессоров. – М: Дело, Вита-Пресс, 1996. – С. 155-180, 201-216.

- Маркс К. К критике политической экономии. // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд. Т. ІЗ. - С. 45-48

- Маркс К. Теории прибавочной стоимости. ІV том "Капитала" Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд. Т.26 ч.І. - С. 42-132.

- Мешко І.М. Історія економічних вчень: Основні течії західноєвропейської та американської думки: Навч. посібник.- К.: Вища шк., 1994.- С. 18-29.

- Петти В., Смит А., Рикардо Д., Кейнс Дж., Фридмен М. Классика экономической мысли: Соч. – М.: Изд-во «ЭКСМО-Пресс», 2000.

- Развитие метода политической экономии: Отрывки из текстов. – М.: Экономика, 1986.

- Реуэль А.Л. История экономических учений. Учебное пособие. - М.: Высшая школа. 1972. - С. 149-195.

- Рикардо Д. Начала политической экономии и налогового обложения. В кн.: Антология экономической классики. В 2-х томах. Т.1.- М.: МП"Эконов", 1991.- С. 397-473.

- Рикардо Д. Начала политической экономии и налогового обложения. // Рикардо Д. Сочинения: В 3 т. – М.: Госполитиздат, 1955. – Т. 1.

- Сміт А. Добробут націй. Дослідження про природу та причини добробуту націй. / Пер. з англ.- К.: Port-Roуаl, 2001.

- Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов. В кн.: Антология экономической классики. Т.1.-М.: МП"Эконов". 1991. - С. 79-396.

- Учебное пособие по курсу: История экономических учений. - Одесса, ОИНХ, 1992. - С. 48-65.

Ядгаров Я С. История экономических учений. - М.: Экономика, 1996

ЛІТЕРАТУРА

- Аникин А.В. Юность науки.- М.: Политиздат, 1979. - С. 161-238.

- Афанасьев В.С. Этапы развития буржуазной политической экономии: Очерк теории. 2-изд.- М.: Экономика, 1985.- С. 70-134.

- Барр Р. Политическая экономия. Т.І.-М.: Международные отношения, 1995.- С. 33-40.

- Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе. Пер. с англ. 4-е изд.- М.: "Дело Лтд", 1994 - С. 32-61, 82-135.

- Всемирная история экономической мысли: в 6 т. Т.2. 0т Смита и Рикардо до Маркса и Энгельса. (МГУ им. М.В. Ломоносова.) - М.: Мысль, 1988.- С. 15-71, 77-82.

- Заррин П.И. Английская классическая политическая экономия: А.Смит. Д.Рикардо.- М.: Соцэкгиз, 1958 - С. 13-128

- История экономических учений. Ч.І. Под ред. В.А.Жамина и Е.Г.Василевского.- М.: МГУ. 1989. - С. 78-109.

- История экономических учений: Учебник для экон. вузов (Рындина М.Н., Василевский Е.Г., Голосов В.В. и др.) М.: Высшая школа, 1983. - С. 41-68.

- Майбурд Е.М. Введение в историю экономической мысли. От пророков до профессоров. – М: Дело, Вита-Пресс, 1996. – С. 155-180, 201-216.

- Маркс К. К критике политической экономии. // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд. Т. ІЗ. - С. 45-48

- Маркс К. Теории прибавочной стоимости. ІV том "Капитала" Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд. Т.26 ч.І. - С. 42-132.

- Мешко І.М. Історія економічних вчень: Основні течії західноєвропейської та американської думки: Навч. посібник.- К.: Вища шк., 1994.- С. 18-29

- Реуэль А.Л. История экономических учений. Учебное пособие. - М.: Высшая школа. 1972. - С. 149-195.

- Рикардо Д. Начала политической экономии и налогового обложения. В кн.: Антология экономической классики. В 2-х томах. Т.1.- М.: МП"Эконов", 1991.- С. 397-473.

- Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов. В кн.: Антология экономической классики. Т.1.-М.: МП"Эконов". 1991. - С. 79-396.

- Учебное пособие по курсу: История экономических учений. - Одесса, ОИНХ, 1992. - С. 48-65.

- Ядгаров Я С. История экономических учений. - М.: Экономика, 1996. - С. 62-88.

Питання для самоконтролю

1. Як А. Сміт визначав предмет дослідження?

2. Які найважливіші проблеми розглядаються в 5 книгах „Багатства націй”?

3. Які причини породжують і які обмежують обмін?

4. Як ви уявляєте зв'язок обміну з розподілом праці, з ростом продуктивної сили праці?

5. Які визначення вартості приводить А.Сміт в своїй роботі, що він розумів під "природною" і "ринковою" ціною?

6. Які основні класи і види доходів виділяв А.Сміт?

7. Що писав А.Сміт про "невидиму руку ринку", "економічну людину", “природній порядок” і свободу? Зв’язок між цими поняттями?

8. Які 5 головних умов компенсують малий грошовий заробіток в одних заняттях та зрівноважують більший заробіток в інших (дивись гл.10, розділ 1, книга І. "Багатства націй)?

9. Що таке "догма Сміта"?

10. Що казав А.Сміт про наслідки втручання держави в економічні процеси. / див. розділ II, гл. Х, кн.I. “Багатство націй”А.Сміта/.

11. Як Д.Рікардо визначає головне завдання політекономії і як формулює основні проблеми свого дослідження?

12. Які два джерела мінової вартості досліджує Д.Рікардо?

13. Що Д.Рікардо говорив про абсолютну і відносну вартість?

14. Що нового вніс Д.Рікардо в теорію земельної ренти і як він пояснює причини зростання ренти?

15. Чим визначаються рівні заробітної плати і прибутку у Д. Рікардо? Який між ними зв'язок? Який вони мають вплив на розміри оподаткування?

16. Який розвиток отримала трактовка мінової вартості Д.Рікардо в працях Маркса? У.Ст. Джевонса і австрійської школи?

17. Яке ставлення класиків до економічної ролі буржуазної держави?

Перелік понять і категорій

Мануфактура, розподіл праці, природна схильність до обміну, "економічна людина", "невидима рука ринку", "природний порядок", мінова вартість, дійсна і ринкова ціна, продуктивна і непродуктивна праця, зарплата і її величина, прибуток, "догма Сміта", земельна рента, нагромадження капіталу, абсолютна і відносна вартість, теорія порівняльних переваг.

РЕФЕРАТИ

1. Життя і наукова діяльність А.Сміта /1723-1790/.

2. Життя і наукова діяльність Д.Рікардо /1772-1823/.

3. Історичні долі економічного вчення А.Сміта і Д.Рікардо.

відображення практичних проблем економічної діяльності в працях Дж. Мілля, Дж. Мак-Куллоха, Н. Сеніора;