Тема 4. Формування класичного напрямку в економічній теорії. Школа фізіократії

1. Історичні умови формування економічних поглядів буржуазного суспільства з кінця XVII - впродовж XVIII ст.

2. В.Петті (1623-1687) – засновник англійської класичної політекономії:

а) життя, суспільна і наукова діяльність;

б) визначення предмету політичної економії;

в) дослідження грошей, вартості, зарплати, ренти, процента, ціни землі та обігу капіталу;

г) формування засад статистичного аналізу.

3. П.Буагільбер (1646-1714) - родоначальник французького відгалуження класичної політекономії:

а) життя, суспільна і наукова діяльність;

б) дослідження проблем вартості, торгівлі, грошей і податків;

в) рекомендації щодо економічної політики Франції.

4. Р.Кантільон (І680-І734) про процес обороту суспільного капіталу та підприємництво.

5. Фізіократія – перша школа економічної теорії

5.1. Основні положення школи.

5.2. "Економічна таблиця" Ф.Кене.

5.3. Розвиток фізіократичних вчень в працях А.Тюрго.

1. Історичні умови виникнення і сутність фізіократизму.

2. Основні положення вчення Ф. Кене (1694-1774 р.р.).

а) концепція „природного порядку”;

б) дослідження вартості, ціни, грошей;

в) дослідження капіталу;

г) вчення про „чистий продукт”;

д) проблема продуктивної та непродуктивної праці;

г) аналіз суспільного відтворення.

3. Завершення фізіократичного вчення А. Тюрго (1727-1781 р.р.).

Поступово капітал закріплюється у виробничій сфері як промисловий. Виникає потреба в його дослідженні, а з нею починають закладатися основи класичної політичної економії з двома її розгалуженнями – англійським, представленим В.Петті і французьким – П.Буагільбером. Дослідники через метод аналізу від зовнішніх форм явищ поглиблюють перехід до аналізу їх внутрішньої суті. Центральним питанням стає відповідь на проблему, що лежить в основі мінової пропорції, аналіз природи грошей, доходів основних класів і нарешті економічна політика держави. Питання про основу мінової пропорції, праці що її утворює, гроші уточнив американець Б.Франклін.

Одночасно з цим починає поглиблюватись напрям класичної школи, що взяв за основу аналізу явищ не працю, як це було у вище вказаних представників, а корисність. Ними закладались підходи до майбутнього маржинального аналізу. Так француз Е.Б.Кондільяк визначив кількісні параметри пропорцій обміну у вигляді інтенсивності споживання речі і її кількості в наборі. Крім того він вивів, що в обміні виникає додаткова цінність. Будь який вид діяльності у вигляді факторів виробництва (праці, капіталу та землі) Кондільяк вважав як такі, що приймають участь у створенні доходів. Пізніше це положення отримало розвиток у теорії трьох факторів виробництва Сея. Італійський абат Ф.Галіані визначив багатство як відносини між людьми. Крім того він висловив ідею, що цінність виробничих благ залежить від цінності благ споживних, поглибив аналіз грошей.

Завершення цього напряму отримало в працях Р.Кантільона. Він вперше поставив питання про відтворення сукупного суспільного капіталу, що стало прикладом виходу науки на науковий рівень. Крім того, Кантільон вперше поставив і розробив питання про підприємництво. Йому належить заслуга у вияві відмінностей ціни від вартості, прибутку від підприємницького доходу, залежності кількості грошей в обігу від маси товарів. Цими постановками він проклав місток між донауковим і науковим етапами розвитку економічної науки. Неоцінений сучасниками він рано трагічно пішов з життя, отримавши широке визнання тільки у своїх послідовників які майже через 20 років після надрукування його книги, побачили оригінальні постановки проблем розкидані по сторінках його твору які поставило перед суспільством життя.

При вивченні цієї теми особливу увагу слід звернути на те, що у Франції у другій половині ХУШ сторіччя почала активно формуватись перша школа буржуазної політичної економії, яка отримала назву фізіократії. Видатний англійський економіст А.Сміт писав, що “різні шляхи розвитку добробуту в різні часи і у різних народів дали привід для розвитку двох різних, з погляду придбання людьми багатства галузей політичної економії: “торговельної системи”, або “системи меркантилізму”, і “сільськогосподарської системи”, яка й отримала назву фізіократії. Слово фізіократія походить від двох слів “фізіо”, що означає земля й “кратос” - влада. Звідси - влада землі. Поява напрямку бути обумовлена поглибленням кризи феодалізму, що протікав на тлі посилення абсолютистської монархії, що завела сільське господарство, яке фактично було основою економіки держави у глухий кут.

На відміну від Англії, у Франції зі зміцненням у ній мануфактурного виробництва промисловий переворот не відбувався. Причиною цього була діюча у той час непомірно важка податкова система й застаріли форми феодальної експлуатації, що зберігалися. Розвиток транспортних засобів і зв'язку вимагало все більшої кількості товарів. Промислове виробництво, задавлене дріб'язковою регламентацією та своєю нерозвиненістю не могло забезпечити його масового виробництва. Необхідно було знайти галузь у якій можна було б при невеликих витратах забезпечити масове виробництво на продаж. Такою галуззю й стало сільське господарство. Саме її й фізіократи оголосили ключовою галуззю реформування економіки. По суті, це був пошук сфери, у якій був можливий процес виникнення промислового капіталу. Однак глава цієї школи Ф.Кене (1694 – 1774) навіть і не припускав, що він вирішує саме це завдання. Активне життя школи вмістилося в 1756-1778 роках.

Під час розгляду цієї теми треба відзначити, що особливістю теорії фізіократів стало дослідження ключової ролі сільськогосподарського виробництва й податкова політика. Фізіократи вважали, що продуктивною працею є праця в сільському господарстві й праця по видобутку корисних копалин, лову риби й т.ін., а також праця, що сприяє збереженню пропорцій у сільському господарстві і сприяє нормальному функціонуванню цієї галузі. Дана ідея актуальна і для України. Адже там де немає гармонії з природою й підтримки пропорцій у сільському господарстві немає й розвитку.

До Ф.Кене економічна думка була розрізнена. Після нього вона придбала вид чіткої системи поглядів в основі, який стала ідея “природного порядку”, звідки випливала об'єктивність законів у суспільстві. Відзначена закономірність дозволила підійти до політичної економії як до науки про об'єктивні економічні закони.

Найбільш значною фігурою серед фізіократів був Анн Робер Жак Тюрго (1727-1781). Крім Тюрго слід назвати таких видатних діячів цієї школи, як П. Дюпон де Немур, Д'аламбер, Віктор Мірабо, П.Мерсье де ла Рів,єр, Венсан де Гурне та інші. Дюпон де Немур говорив про те, що це було “зовсім нове вчення” і він був прав, тому що з ним (вченням) відкривався новий етап економічної думки - економічна наука. Вважається, що принцип економічного лібералізму, пов'язаний з ідеєю повної економічної свободи «laissez faire, laissez passer» (буквально «хай все іде як іде»), першим сформулював Венсан де Гурне, який у 1758 році виступив з закликом до свободи підприємницької діяльності, невтручання держави в економічне життя та забезпечення недоторканності приватної власності.

Головною науковою працею фізіократії слід вважати “Економічну таблицю” Ф.Кене. Однак в нашій країні цю велику наукову працю навіть не перевели хоча і є багато різних коментарів до неї.

Підводячи підсумки вивчення даної теми треба відзначити, що концепцію фізіократів важко переоцінити, Насамперед, це була перша школа, яка започаткувала науковий етап розвитку економічної думки. Цим вони поставили ряд принципово нових питань і частково їх вирішили. В аннали світової думки ввійшла «Економічна таблиця» Ф.Кене, на базі якої були проаналізовані проблеми відтворення суспільного капіталу К.Марксом, а наш видатний співвітчизник В.В.Леонтьев активно використовував ідею таблиці для розробки свого методу «витрати-випуск», які були відзначені Нобелівською премією в галузі економіці.

ЛІТЕРАТУРА

- Аникин А.В. Юность науки.-М.: Политиздат, 1979.-С. 50-92.

- Аникин А.В., Аникин В.А. Уильям Петти.-М.: Экономика, 1966. - 94с.

- Афанасьев В.С. Этапы развития буржуазной политической экономии. - М.: Экономика, 1985.- С.32-47.

- Всемирная история экономической мысли: В 6 т. Т.1 - М.: Мысль, 1967.- С. 429-442.

- История экономических учений. Ч.І. Под ред. В.А.Жамина и Е.Г.Василевского. - М.: МГУ. 1989.- С. 56-64.

- История экономических учений: Учебник для экон. вузов (Рындина М.Н., Василевский Е.Г., Голосов В.В. и др.) М.: Высшая школа, 1983.- С. 28-32.

- Майбурд Е.М. Введение в историю экономической мысли. От пророков до профессоров. - М.: Дело, Вита-Пресс, 1996. - С. 92-100, 115-120.

- Маркс К. К критике политической экономии. // Маркс К., Энгельс Ф.Соч. 2-е изд. Т. ІЗ. - С. 38-42.

- Маркс К. Теории прибавочной стоимости. ІV том "Капитала". // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд. Т.26 ч.І. - С. 356-366.

- Мешко І.М. Історія економічних вчень: Основні течії західноєвропейської та американської думки: Навч. посібник.- К.: Вища шк., 1994.- С. 11-І4.

- Петти В. Трактат о налогах и сборах. В кн.: Антология экономической классики.-Т.І.М.: Эконов, 1991.- С. 5-78,

- Петти В. Экономические и статистические работы.- М.: СОЦЭКГИЗ, 1940. – 324с.

- Реуэль А.Л. История экономических учений. Учебное пособие.- М.: Высшая школа, 1972.- С. 124-І34.

- Учебное пособие по курсу: История экономических учений.- Одесса.: ОИНХ.І992.- С.25-28, 44-48.

- Экономическая энциклопедия. Политическая экономия. Гл. ред. А.М. Румянцев.- М.: Сов.энциклопедия, 1972.- т.I с. 184-185, 299; 1975 - Т.2, С. 212; 1979 - Т.3 С. 236; 1989 Т.4 С.325.

- Ядгаров Я.С. История экономических учений. - М.: Экономика, 1996.- С. 45-52

- Аникин А.В. Юность науки: Жизнь и идеи мыслителей-экономистов до Маркса. – 4-е изд. – М.: Политиздат, 1985. – 367 с.

- Аникин А.В., Аникин В.А. Уильям Петти. – М.: Экономика, 1966. – 94с.

­ Афанасьев В.С. Этапы развития буржуазной политической экономии: Очерк теории. 2-изд. – М.: Экономика, 1985. – 342 с.

­ Бартенев С.А. Экономические теории и школы (история и современность): Курс лекций. – М.: Изд-во БЕК, 1996. – 352 с.

­ Блауг М. 100 великих экономистов до Кейнса: Пер. с англ. – СПб: Экономическая школа, 2008. – 352 с.

питання для самоконтролю

14. Чим була викликана поява класичного напряму економічної думки і хто були його представники?

15. У чому полягало новаторство в методі досліджень економічних явищ В.Петті у порівнянні з попередниками?

16. Як В.Петті назвав «Політичну економію» і що на його думку є її предметом?

17. Що писав В.Петті про основу мінових пропорцій і обмін, про зарплату, ренту, відсоток?

18. Що нового вніс П.Буагільбер в теорію вартості та в теорію ціноутворення?

19. Як розумів П. Буагільбер сутність грошей та їхню роль в товарному обігу?

20. Що є спільного і відмінного в рекомендаціях до зміни економічної політики своїх країн у В.Петті і П.Буагільбера?

21. Що є багатство і його міра за Б.Франкліном?

22. В якому зв’язку у Е.Б.Кондільяка знаходяться категорії "корисність" і "потреби"?

23. Які вимоги ставив Ф.Галіані до якості монет та організації обігу грошей?

24. В чому принципова відмінністьекономічних поглядів Р.Кантільона від поглядів його попередників?

1. У чому новаторство методу досліджень економічних явищ В.Петті в порівнянні з попередниками?

2. Що писав В.Петті про основу мінових пропорцій і обмін, про зарплату, ренту, відсоток?

3. Що нового вніс П.Буагільбер в теорію вартості та в теорію ціноутворення?

4. Як розумів П. Буагільбер сутність грошей та їхню роль в товарному обігу?

5. Що є спільного і відмінного в рекомендаціях для зміни економічної політики своїх країн у В.Петті і П.Буагільбера?

6. В чому принципова відмінністьекономічних поглядів Р.Кантільона від поглядів його попередників?

1.В чому соціально-економічне становище во Франції в другій половині ХVIII ст. відрізнялось від становища в Англії?

2.Назвіть основні передумови виникнення фізіократії.

3.Назвіть основних представників цієї школи.

4.Кого з видатних французьких економістів слід вважати попередниками цієї школи?

5.Назвіть основні твори, присвячені економічним проблемам, які написав Ф.Кене? Який з них став найбільш значимим?

6.Яким якісно новим методологічним апаратом для дослідження економічних явищ користувались фізіократи? В чому полягає сутність концепції «природного порядку»?

7.Які здобутки фізіократів в досліджені категорій вартості, ціни і грошей? Що таке ринкова і природна ціна?

8.В чому сутність принципу економічного лібералізму, пов’язаного з ідеєю повної економічної свободи «laissez faire, laissez passer»?

9.Що таке первинні й щорічні аванси?

10.В чому полягає сутність категорії «чистий продукт»?

11.Яку клас сову структуру суспільства запропонували фізіократи? Перерахуйте ці класи. Що знаходилось в основі цього поділу?

12.Яку працю фізіократи вважали продуктивною а яку непродуктивною?

13.В чому сутність концепції суспільного відтворення, відображеної в «Економічній таблиці» Ф.Кене? в чому полягає її значення для розвитку сучасної економічної науки?

14.Які практичні рекомендації запропонував Ф.Кене для покращення і зростання економіки Франції?

15.Якими науковими і практичними досягненнями розвинув учення фізіократів А.Р.Ж.Тюрго?

16.В чому полягає значення фізіократії для подальшого розвитку економічних учень?

17.Яким чином основні положення економічної політики фізіократів можуть допомогти в розв’язанні сучасних проблем України?

7.

ПЕРЕЛІК ПОНЯТЬ і КАТЕГОРІЙ

В.Петті: природний порядок, вартість, джерела вартості, природна, політична, штучна ціна, фактори ціноутворення, рівень зарплати, ціна землі, диференційна рента, обіг капіталу, економічна політика Англії. П.Буагільбер: ринкова і "істинна" вартість, мінова вартість, джерело вартості, гроші, податки, вільна конкуренція, економічна політика Франції. Б.Франклін: основа і міра багатства суспільства, гроші, доходи, економічна політика США. Е.Б.Кондільяк: корисність, цінність, величина цінності, додаткову цінність, продуктивна діяльність, обмін і джерела доходів. Галіані: цінність товарів, грошей, багатство, цінність виробничих і споживних благ. Р.Кантільон: підприємництво, суспільне відтворення капіталу.

Ринкова та "істинна" вартість; мінова вартість та її джерело; природна, політична та штучна ціна; зарплата та її рівень; ціна землі і диференційна рента по В.Петті; вільна конкуренція у П.Буагільбера; міра корисності і продуктивна діяльність у Е.Б.Кондільяка; відтворення капіталу по Р.Кантільону; сутність та види грошей по Ф.Галіані; основа і міра багатства суспільства по Б.Франкліну.

Фізіократія, "природний порядок", "природне право", індукція, дедукція, еквівалентний обмін, чистий продукт, аванси, первісні аванси, щорічні аванси, заробітна плата, прибуток, рента, власники, продуктивний клас, безплідний клас, "Економічна таблиця". Тюрго: класова структура, прибуток, капітал, закон убутної родючості ґрунтів, макроекономіка.

Класична школа політичної економії, фізіократія, «природне право», концепція «природного порядку», економічний лібералізм, «laissez faire, laissez passer», дедукція, синтез, природна ціна, ринкова ціна, чистий продукт, продуктивна і непродуктивна праця, продуктивний клас, клас власників, безплідний клас, первинні аванси, щорічні аванси, відтворення суспільного продукту, економічна таблиця Ф.Кене.

РЕФЕРАТИ

1. Економічне і соціальне положення Англії і Франції в ХVII - початку ХVIII ст.

2. Життя і діяльність В.Петті. (1623-1687)

3. Життя і діяльність П.Буагільбера. (1646-1714)

4. Історичні долі праць Р.Кантільона (1680-1734), Ф.Галіані (1728/30-1789) і Е.Б.Кондільяка (1715-1780).

5. Дослідження Ф.Галіані (1728/30 - 1789) про природу грошей.

6. Е.Б. Кондільяк (1715-1780) про корисність, додаткову цінність, обмін і джерела доходів.

7. Б.Франклін (1706-1790) про джерела багатства, гроші, доходи і економічну політику США.

8. Соціально-економічне положення Франції в середині ХVIII століття як передумова виникнення фізіократії. Життя та наукова діяльність Франсуа Кене (1694-1774).

9. Наукова та практична реформаторська діяльність А.Р.Ж.Тюрго (1727-1781).