ВИСНОВКИ. Основні принципи ведення бухгалтерського обліку в бюджетних установах будуються на нормах, встановлених Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову

Основні принципи ведення бухгалтерського обліку в бюджетних установах будуються на нормах, встановлених Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Проголошений перехід вітчизняної облікової системи до міжнародних стандартів поставив питання про застосування загальноприйнятих принципів обліку щодо діяльності бюджетних організацій.

Особливостями бухгалтерського обліку в бюджетних установах є:

· організація контролю виконання кошторису бюджетної установи;

· виділення в обліку касових і фактичних видатків;

· організація обліку в розрізі кодів бюджетної класифікації;

· сувора відповідність обліку і звітності вимогам нормативних документів.

Бухгалтерський облік у бюджетних установах є одним із найважливіших галузевих обліків в Україні. Його нормативна база продовжує вдосконалюватися. Реформуванням обліку відповідно до вимог міжнародних стандартів є розуміння вітчизняних економічних та правових умов. Форми та методи здійснення обліку в бюджетних установах залежать від змін у фінансовому механізмі держави.

На сучасному етапі економічного та соціального розвитку України спостерігаємо вплив фінансової кризи на його формування. Бухгалтерський облік у бюджетних установах забезпечує відображення всіх операцій, пов’язаних з виконанням кошторису. Своєчасне, повне та достовірне відображення у балансі установи всіх операцій дасть змогу керівникові приймати управлінські рішення, аналізувати роботу установи, контролювати цільове використання бюджетних коштів на основі затвердженого кошторису.

Головною причиною порушень є недоотримання органами місцевого самоврядування й виконавчої влади норм чинного законодавства на стадіях формування і виконання відповідних бюджетів, а також відсутність належної вимогливості до підпорядкованих установ і організацій у плані бюджетності дисципліни.

Не меншою проблемою було й таке явне порушення законодавства, як прийняття дефіцитних місцевих бюджетів без визначення або при нереальному визначенні джерел покриття дефіциту.

Багато проблем створили негрошові форми розрахунків у бюджетній сфері, що призвело до зловживань. Відповідно до Бюджетного кодексу України, фінорган вищого рівня не має повноважень щодо бюджету нижчого рівня і не може розпоряджатися його коштами для проведення негрошових розрахунків.

Ще одна проблема – це зростання обсягів фінансування з місцевих бюджетів установ, які утримуються за рахунок коштів державного бюджету.

Можна назвати дві основні причини необхідності активного пошуку ефективних методів ведення та організації управлінського обліку на даному етапі функціонування бюджетних установ:

· у великих бюджетних установ система управління ними ускладнюється, а тому без надійного інформаційного забезпечення ці системи стають некерованими. Бюджет таких установ вимірюється десятками мільйонів гривень, в тому числі доходи і видатки за спеціальним фондом досягають двох третин. Виникає необхідність отримання інформації не тільки в розрізі кодів бюджетної класифікації, але й за структурними підрозділами;

· управлінський облік орієнтується на детальний облік витрат і калькулювання собівартості нематеріальних послуг. Сьогодні методика калькулювання таких послуг. Сьогодні методика калькулювання таких послуг потребує наукового обґрунтування. Існує необхідність адаптації категорій методів обліку і калькулювання, об’єктів калькулювання, калькуляційних одиниць та похідних від них до методики калькулювання нематеріальних послуг.

Вивчення проблем удосконалення теорії і практики обліку в умовах господарської реформи набуває актуального значення, оскільки вони не можуть бути вирішені ізольовано від сучасної організації та управління закладами, інакше облік не виконає свою головну роль дійового засобу контролю, а перетвориться на додаток бюрократичного апарату. Контроль треба здійснювати за певною системою, яка в першу чергу передбачає порядок перевірки:

· дотримання встановлених нормативів;

· дотримання термінів платежів;

· правильність витрачання фонду заробітної плати;

· зберігання товарно-матеріальних цінностей та грошових засобів у місцях їх збереження та використання.

За вказаними напрямками треба здійснювати попередній, поточний та послідовний контроль, де організаційна система контролю-це замкнутий ланцюг. Бухгалтерський облік не може бути ефективним, якщо не виконувати контрольні функції. Разом з тим система контролю не повинна ускладнювати документообіг. Незважаючи на значні успіхи в організації обліку в закладах невиробничої сфери, є ряд теоретичних та методологічних, організаційних проблем.