Розумове виховання дітей молодшого шкільного віку в сім'ї

Розумове виховання - цілеспрямований вплив батьків на розвиток розумових сил та мислення дітей, на вироблення культури розумової праці. Розумове виховання - процес тривалий та складний. Успіх його забезпечується багатьма чинниками. Провідне місце серед них займає живе спілкування з людьми. Саме такий обмін думками дуже потрібний у спілкуванні з малими дітьми, коли вони формуються у дітей у формі уявлень про навколишнє життя. По-справжньому піклуються про розумове виховання своїх дітей ті батьки, які з ними багато говорять, чітко й у доступній формі відповідають на численні запитання малят, всіляко підтримують їхню природну допитливість, пробуджують увагу. Ніколи не треба забувати й щедро використовувати такі чудові, перевірені багаторічним досвідом поколінь засоби розумового виховання, як пісні, загадки, перекази, казки, легенди, оповідання, байки тощо. Головне призначення розумового виховання родинна педагогіка вбачає в тому, щоб розвивати в дітей цікавість, допитливість розуму й формувати на їх основі пізнавальні інтереси. Розумове виховання в родині передбачає також підготовку дітей до школи, допомогу їм в організації домашньої навчальної діяльності, залучення їх до позашкільної навчальної роботи. Чи не головним в розумовому вихованні є пробудження в дитини інтересу до знань. [23]

Роль сім'ї у розумовому вихованні дітей молодшого шкільного віку розкриємо на основі досвіду сім'ї Нікітіних.

В основу розумового розвитку наших дітей входять всі ті ж наші «три кита»: багата для різноманітної діяльності обстановка, велика воля і самостійність дітей в заняттях та іграх і наша зацікавленість у всіх їх справах. Вони говорять про те, що вони не ставлять перед собою ціль навчити їх всьому як можна раніше, ми старалися створити умови для розвитку їх здібностей - по їх можливостях та бажаннях. Нікітіни найкращим фактором розумового виховання дітей молодшого шкільного віку визначають розгляд предметів та їх малюнків. Але чим більша дитина стає, тим менше задовольняють її такі речі. Також вони рекомендують давати дитині у ранньому віці олівці, крейду, папір, клей, молоточок, картон, фарби, все те, чим можна працювати. Вони вважають, що це збагатить умови для розвитку дитини. Замітивши, що дитина любить писати крейдою, - зробили з куска лінолеуму дошку; замітивши, що його цікавить в «Дитячій енциклопедії» карта - прикріпили велику карту півкуль на стіну. І так в них на стінах появилися таблиці сотні і тисячі, букви друковані і писані на плакаті, на кубиках, вимірні прибори, великі дерев'яні цеглини, конструктори, все можливі ігри і, звичайно, книги, більшість книг - від казок до енциклопедій та науково - популярної літератури. Це все вони називали багатою обстановкою для розумового розвитку їх дітей. У 6-7 років Нікітіни ознайомили своїх малюків з картою та планом, розмістивши в кімнаті глобус, план, фізичну карту світу та навчальну шкільну. Вже 6 - 7 річні малюки знаходять із задоволенням, де на плані дорога, ліс чи село. А коли вчаться читати, то задають один одному задачі по карті світу; знають не тільки, де материки, океани, моря, але й держави, столиці, ріки і гори. Реалізуючи зміст розумового виховання дітей, Нікітіни дають можливість дітям знайомитися з началами геометрії. Малі вихованці знайомляться з геометрією за допомогою різних геометричних фігур, вирізаних із кольорового паперу та приклеєних на стіну; і тут вказані основні лінії фігур та їх назви, висота, медіана, діаметр, радіус. «В нашій майстерні, - говорять батьки,- навчальними посібниками фактично служать і вимірні прибори: терези, динамометри, секундоміри і різні матеріали: від фанери до жесті, до все можливих пластмас; І різні інструменти для обробки дерева і металів, в тому числі електроінструменти, які потребують уміння та обережність у поводженні. В першу чергу це конструктори: пластмасові з великими деталями для дітей; конструктори-механіки, навіть великий електронний конструктор, яким захоплюються і старші. Особливе місце серед навчальних посібників займають наші розвивальні ігри, які ми назвали «сходинки творчості». Ці ігри незвичайні, вони виникли у спілкуванні з дітьми, при їх безпосередній участі. В них можна грати навіть на другому році життя, як тільки малюк починає розрізняти форму і кольори, і в них же із задоволенням грають підлітки і старші. [24; 16, c. 34]