Аналіз кредитного портфелю банку

Кредитний портфель являє собою сукупність виданих позик, які класифікуються на основі різних критеріїв, пов'язаних з різними чинниками кредитного ризику або зі способами захисту від нього.

Управління кредитним портфелем дає змогу балансувати та стримувати ризик усього портфеля, контролювати ризик, притаманний тим чи іншим ринкам, клієнтам, позиковим інструментам, кредитам та умовам діяльності. Управління кредитними ризиками вимагає систематичного кількісного та якісного аналізу кредитного портфеля та роботи з проблемними кредитами.

Аналіз кредитного портфеля потребує дослідження його структури в розрізі груп ризику, ступеня забезпеченості, галузевої структури, форм власності позичальників і т. п., а також вивчення динаміки кожної групи, сегментації кредитного портфеля.

Особливу увагу, як уже зазначалося, приділяють якості кредитного портфеля, захищеності його від кредитного ризику.

З метою нарахування резерву й оцінки якості кредитного портфеля комерційні банки здійснюють класифікацію виданих кредитів та оцінку кредитних ризиків з урахуванням таких критеріїв:

- оцінка фінансового стану позичальника;

- погашення позичальником кредитної заборгованості за основним боргом та відсотків за нею.

Для оцінки фінансового стану позичальника — юридичної особи використовуються такі показники:

• коефіцієнт абсолютної ліквідності;

• проміжний коефіцієнт покриття (проміжний коефіцієнт ліквідності);

• коефіцієнт загальної ліквідності;

• коефіцієнт автономії;

• коефіцієнт фінансового важеля;

• коефіцієнт маневреності;

• коефіцієнт фінансової стійкості;

• коефіцієнт забезпеченості запасів та витрат.

Оцінювання фінансового стану позичальника — комерційного банку здійснюється на підставі таких критеріїв:

- дотримання обов’язкових економічних нормативів;

- аналіз прибутків та збитків;

- аналіз якості активів;

- створення резерву;

- виконання зобов’язань банком в минулому;

- якість банківського капіталу.

Виходячи з погашення позичальником кредитної заборгованості за основним боргом та відсотків за нею погашення є:

- добрим — якщо заборгованість за кредитом та відсотки за ним сплачуються в установлені строки та за кредитом, пролонгованим один раз на строк не більше 90 днів;

- слабким — якщо прострочена заборгованість за кредитом та відсотки за ним становлять не більше 90 днів, чи заборгованість за кредитом, пролонгованим на строк понад 90 днів, якщо відсотки сплачуються;

- недостатнім — якщо прострочена заборгованість за кредитом та відсотки за ним становлять понад 90 днів, чи заборгованість за пролонгованим кредитом понад 90 днів та відсотки не сплачуються [19, c.342].

Відповідно до перелічених критеріїв кредитний портфель банків класифікується за групами (Табл.2.5)

Таблиця 2.5 Класифікація кредитного портфелю банку за 2014р.

На підставі класифікації позик комерційний банк створює резерв щодо кожної групи кредитів. Резерв має бути сформований у повному обсязі відповідно до сум фактичної кредитної заборгованості за групами ризику та встановленого рівня резерву з розподілом за видами валют (табл.2.6).

Таблиця 2.6

Структура кредитного портфелю за групами ризику за 2014р.

Розглянемо структуру кредитного портфелю банку «А-Банк» за групами ризику (табл. 2.7)

Таблиця 2.7

Структура кредитного портфелю «А-Банку» за групами ризику

З таблиці 2.7 видно, що за аналізований період структура кредитного портфеля дещо погіршилася. Так, питома вага ризикованих та високо ризикованих кредитів збільшилась на 5,3 процентного пункту (з 19,7 % у 2013 р. до 25 % у 2014 р.). При цьому значно зросла частка сумнівних кредитів (на 5,2 процентного пункту, або на 5280 тис. грн.). Частка безнадійних кредитів зросла на 0,9 процентного пункту, або на 290 тис. грн. Це свідчить про те, що в банку проводиться досить високо ризикована кредитна політика.

Структурний аналіз проводиться для визначення надмірної концентрації кредитних операцій в одному сегменті, що підвищує ступінь кредитного ризику. Розглянемо структуру кредитного портфеля за галузевою ознакою (табл. 2.8).

Таблиця 2.8 Аналіз структури кредитного портфеля «А-Банку» за галузевою ознакою

Як видно з даних табл. 2.8, банк визначається нераціональною структурою кредитних вкладень, основна їх частка була вкладена в торговельно-посередницьку діяльність — 47,5 %. Це зумовлено великим попитом на кредитні ресурси саме в цій галузі. Заінтересованість банку вкладати саме в цю галузь обумовлена високою оборотністю цих позик.

Проте порівняно з попереднім періодом диверсифікація кредитних вкладень дещо поліпшилась. З’явилися вкладення в транспортну галузь (24,4 %), збільшилася частка кредитних вкладень у сільське господарство та промисловість.

Аналіз можна продовжувати в напрямі більш глибокого вивчення структури за видами забезпечення (табл. 2.9).

Таблиця 2.9 Аналіз структури кредитного портфеля за видами забезпечення банку «А-Банку»

Так, з даних табл. 2.9. видно, що найбільш поширеним видом забезпечення кредитів є застава товарно-матеріальних цінностей. У 2013 році їх частка становила 38,2 %, а у 2014 році — 36,7 %. Високою є частка таких видів забезпечення, як нерухомість (19,1 %) та застава транспортних засобів (20,9 %). Приблизно така сама тенденція була й у 2014 році. Частка кредитів без забезпечення була незначною (6,1 % у базисному періоді та 5,7 % — у звітному) і надавалися клієнтам даного банку на виплату заробітної плати.

Отже, аналізуючи структуру кредитного портфеля можна зробити висновки. Надмірна диверсифікація кредитного портфеля створює певні труднощі в управлінні позиковими операціями та може стати причиною банкрутства банку. Тому правлінню «А-Банку» необхідно проводити помірковану кредитну політику.