ІІ. Конкретні цілі. ІІІ. Базові знання, вміння, навички необхідні для вивчення теми

⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 11Следующая ⇒

Знати етіологію та механізми І і ІІ стадій запальних реакцій, в тому числі судинних реакцій. Знати патогенез основних порушень обміну речовин в тканинах при запаленні.
Вміти відтворювати в експерименті дослід Конгейма та правильно оцінювати судинні зміни при цьому. Вміти відтворювати методику визначення ферментативної активності гнійного ексудату і оцінювати його склад і властивості.
Вміти оцінювати результат взаємодії процесів пошкодження і захисно-компенсаторних механізмів зі сторони організму з метою визначення ступеня фармакологічної корекції.
Знати походження кардинальних ознак запалення.
Вміти визначати принципи фармакокорекції стадій запального процесу.

ІІІ. Базові знання, вміння, навички необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Назви попередніх дисциплін	Отримані навички
Нормальна фізіологія. Анатомія	Особливості периферійного кровообігу. Будова судин мікроциркуляторного русла

ІV. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття

1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін	Визначення
Запалення	типовий патологічний процес, що виникає в результаті дії шкідливих факторів на організм, проявляється комплексом структурно-функціональних та судинно-тканинних змін у вигляді альтерації, розладів кровообігу (ексудації рідини з еміграцією лейкоцитів) та проліферації
Флогогени	фактори, що спричинюють розвиток запалення
Первинна альтерація	ушкодження тканини, яке виникає внаслідок безпосередньої дії флогогенних агентів
Вторинна альтерація	ушкодження тканини, що виникає в результаті дії факторів, які утворилися внаслідок первинної альтерації
Медіатори запалення	біологічно активні сполуки, які утворюються в осередку запалення і визначають його патогенез
Цитокіни	група біологічно активних речовин, що регулюють взаємодію між різними типами клітин
Інтерлейкіни	сполуки, що регулюють взаємодію між різними видами лейкоцитів
Еміграція	вихід лейкоцитів з просвіту судин в оточуючу тканину
Маргінація	крайове стояння лейкоцитів
Хемотаксис	активний рух лейкоцитів до хімічних подразників
Фагоцитоз	поглинання і перетравлення лейкоцитами сторонніх частинок
Пожежа обміну	різко посилений обмін в осередку запалення
Білки гострої фази	білки, концентрація яких у плазмі крові при гострому запальному процесі збільшується понад 50%
Гіперонкія	збільшення онкотичного тиску
Гіперосмія	збільшення осмотичного тиску
Ексудат	рідина, що потрапляє при запаленні з судин в тканину разом з продуктами альтерації
Ексудація	вихід рідкої частини крові через судинну стінку в запальну тканину
Проліферація	посилене розмноження клітин
Клітини-резиденти	життєдайні клітини, що залишилися після знешкодження запального фактора
Клітини-емігранти	клітини, що мігрували із сусідніх зон після знешкодження запального фактора
Кейлони	інгібітори проліферації

2. Теоретичні питання до заняття:

Запалення: визначення, етіологія.
Принципи класифікації запалення.
Патогенез альтерації.
Медіатори запалення: визначення, класифікація.
Гуморальні медіатори запалення: джерело і механізм дії.
Клітинні медіатори запалення: джерело і механізм дії.
Механізми розвитку фізико-хімічних змін в осередку запалення. Суть фізико-хімічної теорії Шаде.
Ексудація: визначення, причини.
Ексудат, види ексудатів. Відмінності серозного ексудату від транссудату.
Порушення місцевого кровообігу в осередку запалення.
Механізм переходу артеріальної гіперемії у венозну при запаленні.
Механізм еміграції лейкоцитів
Фагоцитоз: визначення, стадії, механізм.
Кардинальні ознаки запалення (припухлість, жар, почервоніння, біль, порушення функції), механізм розвитку.
Механізми проліферації. Завершення запалення.
Загальні реакції організму на запалення. Механізм їх розвитку.
Види запалення залежно від реактивності організму. Характеристика.

3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

Дослід 1. Вивчити судинну реакцію при запаленні брижі кишки жаби (дослід Конгейма)

Завдання	Вказівки до завдання
Знерухомити і зафіксувати жабу	Зондом зруйнувати спинний мозок жаби, зафіксувати її за допомогою голок спиною вверх на дощечці.
Виділити і зафіксувати петлю тонкої кишки	Зробити боковий розріз справа, витягнути петлю тонкої кишки, розправити її навколо отвору дощечки та закріпити голками. Голки вколювати в зовнішній край кишки. Брижу не перекручувати та не натягувати. Протягом вказаних маніпуляцій брижу слід поливати розчином Рінгера для попередження підсихання
Вивчити характер кровообігу в брижі кишки в процесі розвитку гострого запалення	Судинну реакцію брижі вивчати під малим збільшенням мікроскопа. Звернути увагу на кількість і ширину капілярів, швидкість кровоплину. Після нанесення на брижу кристалика солі вивчити зміни вказаних вище показників в процесі розвитку запалення. На стадії венозної гіперемії прослідкувати за явищем крайового стояння лейкоцитів та їх еміграцією. На брижу покласти покривне скло і вивчити вищеперераховані явища під великим збільшенням
Оформити результати досліду Зробити висновки	В протоколі досліду коротко описати різні стадії судинної реакції Записати в протокол

Дослід 2. Визначення ферментативної активності гнійного ексудату та оцінка його складу і властивостей.

Завдання	Вказівки до завдання
Визначити амілолітичну активність гнійної сироватки	Гнійний ексудат одержують з експериментального абсцесу, викликаного у собаки з допомогою скипидару. Гнійний ексудат відцентрифугувати. Рідину над осадом відібрати в пробірку і розвести ізотонічним розчином натрію хлориду у співвідношенні 1:10.
Отримати вихідний розчин гнійної сироватки.	Поставити 6 пробірок в штатив. У кожну пробірку налити по 1 мл розчину крохмалю, а пізніше – досліджувану гнійну сироватку в наростаючих кількостях (від 1 до 5 крапель). Штатив з пробірками помістити в термостат на 30 хв. при температурі 37^oС. Через 30 хв. пробірки вийняти з термостату і в кожну з них додати по 2 краплі розчину Люголя. Вміст пробірок перемішати. В контролі крохмаль з йодом дає синє забарвлення.
Врахувати амілолітичну активність гнійного ексудату.	Амілолітичну активність гнійного ексудату визначити розведенням в тій пробірці, де пройшло розщеплення крохмалю до декстринів, що дають з йодом жовте забарвлення. В протоколі досліду описати отримані результати.
Визначити протеолітичну активність гнійного ексудату.	Гнійний ексудат і вихідний розчин отримати як у попередньому досліді.
Отримати розведення гнійного ексудату.	Поставити 6 пробірок у штатив. В кожну пробірку налити по 1 мл розчину казеїну. В перші 5 пробірок додати досліджуваний гнійний ексудат в наростаючих кількостях (від 1 до 5 крапель). Шоста пробірка без ексудату є контролем.
Врахувати протеолітичну активність гнійного ексудату. Оформити результати досліду	Вміст пробірок струсити і поставити в термостат на 30 хв. при температурі 37^oС. Через 30 хв. пробірки вийняти з термостату і в кожну з них додати по 2 краплі розчину оцтової кислоти. Вміст пробірок перемішати. В контролі розчин залишається мутним. Відсутність помутніння в пробірках вказує на повне розщеплення білку протеолітичними ферментами гнійного ексудату. В протоколі досліду описати отримані результати.
Проба Рівальта	У циліндр з водою додається 3-5 капель оцтової кислоти (підкислюється вода). Дальше по каплях додається гнійний ексудат – з’являються хмарки (як дим від сигарети) в результаті коагуляції наявного в ексудаті білку.
Оформити результати досліду	В протоколі досліду описати отримані результати.
Проба Соханського	До 2 мл реактиву Соханського додати 1 мл гнійного ексудату – наступає знебарвлення реактиву (змінюється рН середовища).
Оформити результати досліду Зробити висновки	В протоколі досліду описати отримані результати.

⇐ Предыдущая 1 234 5 6 7 8 9 10 Следующая ⇒

Date: 2015-07-24; view: 382; Нарушение авторских прав

mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.008 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию