Основна частина. Текст основної частини роботи поділяється на розділи і параграфи згідно з планом, затвердженим у завданні на виконання роботи

Текст основної частини роботи поділяється на розділи і параграфи згідно з планом, затвердженим у завданні на виконання роботи.

Основна частина складається з трьох розділів. Усі розділи роботи можуть містити декілька параграфів (не менш як два), після кожного з яких повинні бути зроблені висновки по розділу.

Перший розділ теоретичний. Теоретичне обґрунтування має визначати роль і місце досліджуваних явищ та процесів у діяльності підприємства. У цьому розділі обґрунтовується теоретична база обраної проблеми, дається огляд літературних джерел, нових розробок, опублікованих статистичних даних із посиланням на джерела, іншої інформації, пов'язаної з темою. На основі вивчення наукової, навчально-методичної літератури (в тому числі іноземної) розкриваються підходи різних авторів до розв'язання проблеми, показується, у чому полягає подібність, а у чому – відмінність їх поглядів, а також обґрунтовуються власні погляди на проблему.

У цьому розділі подається оцінка діючих законів, постанов, указів та інших офіційно-розпорядчих документів, нормативної та довідкової бази за досліджуваною проблемою. Розкривається власне розуміння цієї бази, обґрунтовуються необхідність, доцільність окремих документів.

Теоретичне обґрунтування, суть, значення, класифікаційні характеристики, історія та сучасні тенденції предмету дослідження, методичні підходи повинні мати певні елементи наукової новизни, полемічності, ствердженої власної позиції щодо обраних методів дослідження, що дає змогу перейти в наступному розділі до конкретного аналітичного дослідження. Текст ілюструється схемами, графіками, таблицями.

Висновки до теоретичного розділу повинні містити:

- коротку суть теоретичної бази обраної проблеми;

- подібність або відмінність поглядів на проблему;

- власні погляди автора.

Обсяг першого розділу не повинен перевищувати 29-30 сторінок тексту (25% загального обсягу) магістерської роботи.

Другий аналітико-дослідницький розділ, забезпечуючи логічну послідовність дослідження, має стати перехідним до наступного третього розділу і поєднати набуті теоретичні знання та вміння використовувати обрані методи і певний методичний інструментарій.

Назва розділу формулюється таким чином:

Характеристика …(предмет дослідження) на…(об'єкт дослідження).

Сучасний стан …(предмет дослідження) на…(об'єкт дослідження).

Дослідження …(предмету) на …(об'єкт дослідження).

Аналіз…(предмету) на …..(об’єкт дослідження)

Опис, характеристика сучасного стану досліджуваної теми на об'єкті дослідження, діагностування діяльності підприємства щодо обраного напрямку дослідження, ґрунтовний аналіз із використанням накопиченого фактичного матеріалу та із залученням усіх теоретичних знань, певного методичного інструментарію.

Кожен абзац починається з того, як повинно бути (теоретично), але всі приклади наводяться лише з досліджуваного підприємства (як є зараз, сучасний стан). Результатом дослідження будуть висновки щодо сильних і слабких сторін економічного розвитку підприємства на основі проведеного аналізу.

Усі аналітичні розрахунки, таблиці, графіки, діаграми мають супроводжуватися тлумаченням та висновками, які дозволяють визначити сутність управлінських процесів, що спостерігаються в організації, їх особливості, тенденції, створити базу для виявлення невикористаних резервів.

Аналіз проблеми повинен здійснюватися з урахуванням чинників позитивної та негативної дій.

Якщо можливо, текст слід ілюструвати реальними документами (що наводяться у додатках), які обов'язково супроводжувати стислим коментарем.

Для виконання другого розділу студент має зібрати фактичні дані під час переддипломної практики.

Джерелом інформації є планові і фактичні показники господарської діяльності, статистична та бухгалтерська звітність, накази, розпорядження, результати спостережень, опитувань і обстежень та інших методів збирання первинної інформації, які використовує студент під час переддипломної практики.

Особливе значення має правильне узагальнення накопиченого фактичного матеріалу, групування та обробка даних, на основі яких проводиться кваліфікований аналіз, обґрунтовуються пропозиції.

З метою підтримки набутих навичок роботи на ПЕОМ і умінь з алгоритмізації та складання програм кожен студент у дипломній роботі повинен використати комп'ютер.

Не можна обмежитися використанням стандартної програми для аналізу динаміки основних економічних та фінансових показників під час стислої характеристики об'єкта дослідження або використати тільки програму-редактор для друку і оформлення тексту та ілюстрацій. Потрібні використання адаптованої автором стандартної програми або розробка власної програми для спрощення трудомістких розрахунків у аналітично-дослідницькому чи у проектно-рекомендаційному розділі.

Під час опису цього етапу роботи слід зазначити:

• поставлену задачу;

• програму, за якою вона буде вирішуватися;

• базу даних (бажано у додатку навести реальні документи, які є джерелами первинної інформації - баланс, інші форми звітності);

• формули розрахунку;

• блок-схему алгоритму розв'язання задачі;

• результат - у формі підсумкової таблиці, діаграм, графіків тощо;

• аналітичний опис результату.

Використання ЕОМ слід обов'язково зазначити у назві відповідного пункту плану: «.................... із застосуванням ЕОМ».

Другий розділ дипломної роботи обов’язково має містити аналіз основних техніко-економічних показників діяльності підприємства – об’єкту дослідження (табл. 6.1).

Для детального аналізу підприємства, якщо на це є реальна необхідність, обумовлена темою дипломного дослідження, студент проводить більш детальний аналіз економічного стану підприємства. Орієнтовний перелік техніко-економічних показників і коефіцієнтів, що можуть бути використані, наведено в табл. 6.2.

Таблиця 6.1

Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності підприємства

Таблиця 6.2

Основні показники економічної і фінансової діяльності підприємства

Продовження табл. 6.2

Висновки до аналітико-дослідницького розділу складають:

- сутність управлінських та економічних процесів в організації;

- тенденції розвитку;

- невикористані резерви.

Обсяг другого розділу - у межах 35-40 сторінок тексту (30-35% загального обсягу) дипломної роботи.

Завданням третього проектно-рекомендаційного розділу є розробка конкретних рекомендацій, пропозицій, моделей управління параметрами розвитку та діяльності організації (стратегія, бізнес-план, консультативний проект, реінжиніринг бізнес-процесу, реструктуризація) на базі основних теоретичних положень, методичних підходів, методичного інструментарію, що викладені у першому розділі, а також висновків проведеного у другому розділі дослідження.

Назва розділу формулюється таким чином:

Удосконалення …(предмет дослідження) на …(об'єкт дослідження).

Шляхи вдосконалення...(предмет дослідження) на...(об'єкт дослідження).

У цій частині наводяться обґрунтування заходів щодо поліпшення діяльності об’єкта. Система заходів логічно випливає з теоретичної та аналітичної-дослідницької частин і спрямована на подолання суперечностей між реальним і бажаним станами об’єкта з урахуванням індивідуальних завдань, тобто конкретні заходи (пропозиції, рекомендації тощо) студента-випускника повинні спрямовуватися на забезпечення показників економічного зростання.

Детальні пропозиції щодо вдосконалення діяльності організації мають відповідати напряму дослідження: кожна з розгорнутим обґрунтуванням, у зв'язку і як наслідок висновків з аналізу, який проведено у другому розділі, відштовхуючись від виявлених відхилень, проблем та недоліків. Запропоновані удосконалення та інновації мають містити розрахунково-кількісне обґрунтування (розрахунок економічного ефекту).

Висновки з цього розділу – це найважливіші з пропозицій студента щодо науково-практичного вирішення досліджуваної теми повинні відповідати критеріям оптимальності, цільової ефективності та практичної втіленості.

«Як свідчить аналіз, проведений у п. 2.1., у... існує такий істотний недолік, як.... Для успішного подальшого розвитку... можна запропонувати...».

«3 метою... можна запровадити...».

Пропозиції можуть бути найсміливіші, з найсучаснішого досвіду відомих фірм світу (студент демонструє свою освіченість та менеджерський світогляд), але якщо ця пропозиція зараз нездійсненна для об’єкта дослідження, треба обов’язково це пояснити (відсутність коштів, недосконалість законодавства, непідготовленість кадрів, інфляція, політична та економічна нестабільність тощо), тобто студент повинен демонструвати реалізм мислення та знання проблем реального об’єкта.

У розрахунках для обґрунтування пропозицій необхідно використовувати ЕОМ.

Обсяг третього розділу може становити до 25-35 сторінок тексту (30% загального обсягу) дипломної роботи.

Завдання до виконання четвертого розділу видається безпосередньо консультантом, призначеним кафедрою екології секцією цивільної оборони і виконуються відповідно до розроблених ними методичних рекомендацій.

6.3.8. Висновки і пропозиції

Наводяться в окремому розділі дипломної роботи, є стислим викладенням підсумків проведеного дослідження. Саме тут коротко наводяться найбільш важливі теоретичні положення, які містять формулювання розв'язаної проблеми, оцінка результатів дослідження з точки зору відповідності меті магістерської роботи та поставленим у вступі завданням, окреслено елементи наукової новизни, пропозиції щодо удосконалення досліджуваного напряму діяльності організації, які було детально обґрунтовано у третьому розділі. У висновках не можуть з'явитися пропозиції, які не було розглянуто у третьому розділі.

Обсяг висновків і пропозицій не повинен перевищувати 5-6 сторінок.

6.3.9. Список використаної літератури

Список використаної літератури – елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків. Джерела потрібно розміщувати в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків. Правила оформлення списку використаної літератури наведено у Додатку Л.

Список використаної літератури може містити до 50-60 назв.

Date: 2015-07-24; view: 388; Нарушение авторских прав