Не кількість, а сила слова будує думку. До спартанців прийшли посли сусідньої держави й вітали їх довгою промовою

До спартанців прийшли посли сусідньої держави й вітали їх довгою промовою. Спартанці їм відповіли: “Ваша промова була такою довгою, що, поки ми слухали її другу частину, забули першу, а оскільки ми забули першу, то не зрозуміли другу частину”.

Багатство мови і мовлення має складові, що відповідають усім мовним рівням. Різноманітність форм та їх лексичного наповнення зумовлює й відтінки значень, - що допомагає передати багатство зв’язків і відношень об’єктивного світу.

Багатство різнотипних, різностильових висловлювань найповніше досягається за умов, коли кожен з мовців дотримується усіх комунікативних засобів мовлення, дбає про його нормативність, логічність, точність, образність тощо. Багатство мови – основа мистецтва мовлення – найвищий еталон мовлення, зразок, спосіб його вияву.

5. Точність, яка великою мірою залежить від глибини знань та ерудиції особистості, а також від активного словникового запасу. Виражаючи власні думки, слід добирати слова, які найбільш відповідають висловлюваному змісту. Точність мовлення – одна з визначальних комунікативних ознак мовлення, яка найбільше пов’язана з його нормативністю, правильністю і логічністю. У найширшому й узагальненому вигляді точність мовлення представлена на синтаксичному рівні мови – в реченнях і текстах.

Точність мовлення – це повна відповідність, узгодженість висловлюваного з певними матеріальними та ідеальними реаліями життя; точність мовлення полягає в тому, щоб кожне реалізоване речення, його значеннєва сутність, будь-яке поєднання речень правдиво, реалістично передавало зміст висловленого і особистісне поняттєво-почуттєве сприймання його мовцем. Точності мовлення протистоїть його неточність, яка спричиняється неточністю мислення. Мовленнєва неточність пояснюється незнанням подробиць описуваного або неглибоким знанням мови. Точність мовлення передбачає чітку відповідність слів тим поняттям, уявленням, предметам, діям тощо, які вони позначають.

Наприклад:

Економіка України нині знаходиться / перебуває в занедбаному стані.

Заступник / замісник директора.

Погляди збігаються / співпадають.

Протиріччя / суперечність інтересів.

Микола натиснув на дзвоник, але дзвінка в квартирі не почули.

Отже, неточність, нестилістичне поєднання слів у мовленні найчастіше виникає через нерозуміння мовцем справжнього (точного) лексичного значення слів, оскільки усі слова в кожній сучасній розвиненій мові (навіть абсолютні синоніми) неоднакові стилістично – за емоційним забарвленням, за частотністю і сферою вживання.

Точність мовлення найвиразніше виявляється у синоніміці мовних засобів, залежить від уміння мовця добирати потрібне слово за багатьох синонімічних або рівнозвучних слів, кожне з яких відрізняється стилістично.

Точним можна назвати таке мовлення, в якому вжиті в контексті слова цілком відповідають їх мовним значенням – значенням, що закріпилися за словом у мові на даний період її розвитку.

Точність визначається не кількістю слів і не складністю контексту, а вичерпністю і недвозначністю закладеного в словах змісту – точність мовлення прямо пропорційна правильності й логічності мови.

Точність у науковому й офіційно-діловому стилях – буквальна, пряма, емоційно-нейтральна, не допускає метафоричності, образності, експресивності.

Точність художня та розмовна залежить не лише від співвіднесення зісту висловлювання з об’єктивною дійсністю, а й від ідейно-естетичних настанов мовлення, реалізації в слові конкретної стильової настанови.

Точність досягається:

Ø знанням предмета мовлення;

Ø знанням мови, мовної системи, усіх її рівнів, оволодінням стилістичними ресурсами, мовними засобами вираження емоційності та ін.;

Ø умінням згодити знання про предмет зі знанням мови.

Найбільше можливостей для точного співвідношення предмета і його назви мають синоніми, омоніми, пароніми, полісемантичні слова. Значні труднощі у застосуванні творять слова іншомовні, професійні, архаїзми та фразеологізми. Точність може бути як предметно-поняттєвою, так і емоційно-експресивною (яка не стосується тільки наукового та офіційно-ділового стилів).