Право вибору

При застосуванні цього типу навіювання залучаючи інтонацією увагу людини до бажаної реакції, надається повна свобода вибору. Таким чином, комунікатор потрапляє у безпрограшній ситуації, в якій кожна дія приносить успіх. Людина же відчуває полегшення, так як починає розуміти, що не повинен реагувати певним чином. Суть в тому, що при перерахуванні альтернатив трохи змінюється голос, коли йдеться про бажану комунікатору реакцію. Відмінність від попереднього прийому в тому, що називається також небажана реакція, але зневажливим тоном. Застосування цієї техніки потребує певних навичок мовної комунікації і акторської майстерності.

26.Наклеювання ярликів

Метод складається в експлуатації забобонів та стереотипів населення через «наклеювання ярликів» на об’єкт пропаганди. Ярлик класифікує об’єкт як щось, чого аудиторія боїться, ненавидить, почуває відразу, вважає підозрілим.

Наприклад, аналіз промов спікера палати представників США Ньюта Гінрича показал, що для опису опонентів він використовував набір таких негативних слів: жалість, обманювати, примус, обвал, падіння, корупція, криза, затримка, знищення, деструктивність, поглинання, ставити під загрозу, невдача, провал, некомпетентність, хвороба, зрада, бюрократія, витрата часу, радикальність, брехня, лицемірство.

27.Використання авторитетів (груп впливу)

Використовуються авторитетні,відомі цільовій аудиторії люди чи групи. Такими групами можуть бути відомі політичні діячі, діячі культури, відомі актери, керівники підприємств, викладачі вищих та середніх навчальних закладів. Для ефективності цього методу важлива присутність таких факторов: довіра представнику групи впливу, його відомість, високі професійні якості, особисті якості, високий офіційний пост, його близькість з цільовою аудиторією.Наприклад, під час другої світової війни у СРСР було створено організацію «Вільна Німеччина», яка складалась з полонених німців, серед яких була велика кількість авторитетних офіцерів. Ця організація використовувалась для психологічних операцій та пропаганди.

28.«Такий, як усі»

Метод полягає в тому, щоб підняти довіру цільової аудиторії, забезпечуючи ідентифікацію тієї чи іншої людини чи групи з цільовою аудиторією.

29.Додаткове свідоцтво

Даний метод заснований на припущенні, що якщо з тим чи іншим твердженням наводиться також додаткове свідоцтво його підтвердження, то аудиторія схильна більш довіряти цьому твердженню. Таке додаткове підтвердження чи свідоцтво може бути як знеособленим, так і належати організації, чи групі, яка має певний авторитет.

30.Стверджуючі заяви

Метод полягає в розповсюдженні різноманітних тверджень, які представляються як факт, при цьому мається на увазі, що ці заяви очевидні та не потребують доказів. Ці твердження можуть бути достовірними або недостовірними.

31.Підбор аргументів

Найчастіше в раціональній маніпуляції використовуються наступні типи аргументів:

1) «ґрунтовні», незаперечні факти, які підводять аудиторію до оцінки пропонованого висновку як правильного, істинного, або дозволяють самостійно зробити такий же висновок;

2) аргументи, які містять позитивну апеляцію к психічному задоволенню, яка дає сприйняття пропонованої інформації;

3) аргументи, в яких закладена негативна апеляція, яка привертає увагу до неприємних наслідків, які можуть виникнути через те, що інформація не буде сприйнята.

31.Зіставлення позицій сторін

Його основу складає принцип відмінності та єднання. На сторінках одного видання одночасно позиції усіх сторін конфлікту, але при цьому проводиться псевдо-зв'язок с так званою «істинною» картиною, внаслідок чого читач переконується у правильності потрібної позиції. Дуже часто цей прийом реалізується у представленні позицій сторін одночасно – на одній полосі чи розвороті газети чи журналу. В чому випадку досягається ефект порівняння та раціонального вибору. Окрім цього, бувають випадки, коли позиції сторін рознесені по полосам, тобто просуваєма думка може бути представлена в анонсах на першій полосі та розгорнута на полосах підвищенної уваги, тобто другій та третій, а негативна думка може бути винесена далі. З таким же успіхом виноситься відкидаємо точка зору для того, щоб на другій чи третій полосі ії спростувати.

32.Зіставлення думок експертів

Принцип, заснований на тих же методах, що і попередній, тільки замість позицій сторін представляються оцінки лідерів думок чи експертів у тій чи іншій галузі. Однак тут можна застосовувати і метод підбору, коли у матеріалі чи на одній полосі підбираються думки так, щоб всі вони переконували читача в одному і тому ж. Весь секрет методу полягає в підборі експертів. Це дуже технологічна задача, так як експерт повинен мати цілий ряд потрібних характеристик. По-перше, він має бути відомим або його посада має вселяти повагу та довіру, по-друге, експерт обов’язково має бути спеціалістом як у своїй галузі, так і бути обізнаним у суміжних галузях. По-третє, йому необхідно яскраво та чітко формувати слоні установи у декількох реченнях. І останнє: його думка повинна співпадати з позицією ЗМІ. Тому при відборі недопустима помилка, інакше мета залишиться недосягнутою. Однак у цій технології важливими є не тільки якості експертів, а й зіставлення їх думок. Якщо треба, наприклад, спростувати політичну заяву о діяльності військ в регіоні бойових дій, то прийдеться знайти не тільки політичних прихильників, але й противників даної заяви. Тому треба зібрати експертів, які представляюся військових (стратегів, тактиків), додати до їх судження думки стороннього спостерігача з зони бойових дій та звичайну людину, яку війна безпосередньо не зачепила. До цієї групи для повноти додаються спеціалісти, які в змозі за потреби надати науковий коментар, і представники релігії. І лише тоді, колі будуть готові усі експертні думки, можна приступати до їх зіставлення, а точніше – компоновці по вже згаданим правилам.

33.Причинно-наслідковий аналіз подій

При використанні цього методу потребується наявність добре підготовлених та працюючих аналітиків. До іх обов’язків входить побудова у рамках одного матеріалу чітко структурованого аналізу, побудованого за законах формальної логіки. Цей метод базується виключно на вдумливому читанні. Аналітична інформація насамперед адресована інтелектуальній аудиторії з високим соціальним статусом. Однак у цього методу є декілька трудних моментів. Він вимагає заглибленості не лише автора, а й його аудиторії і наявності у автора та аудиторії близького термінологічного та понятійного апарату мислення. У іншому випадку автору доведеться не тільки аналізувати події, а і знайомити аудиторію з передісторією проблеми. Зазвичай цей метод застовують серійно: спочатку аудиторія декількома матеріалами занурюється у сутність проблеми, читача знайомлять з основними акторами, діючими силами, зануряють у світ військових сил та дипломатичних ігор, орієнтують аудиторію у часі та просторі, знайомлять з способами наукових досліджень, потім з’являються матеріали аналітично-освітнього характеру, уявлення передісторії конфлікту, релігіозної, політичної, військової та інших складових конфлікту, і, нарешті, етап, коли на перший план виходить власне аналітика.