Загальні відомості про землевпорядкування

Географічне положення.

Бобринецький район розташований на південь Кіровоградської області. Лежить на південних відрогах Придніпровської височини. Розташований у межах Дністровсько - Дніпровської північно - степової фізико-географічної провінції. Межує на сході з Устинівським, на півночі з Компаніївським та Новоукраїнським районами.

Геологічна будова та корисні копалини.

Поверхня – хвиляста лесова рівнина, розчленована річковими долинами і густою сіткою ярів та балок, у яких відслонюються кристалічні породи. Корисні копалини: граніти, гнейси, каолін, пісок, суглинок.

Внутрішні води (річки, озера, водосховища, ставки, підземні води).

Річки басейну Південного Бугу: Інгул, ліва притока Південного Бугу, долина майже на усьому протязі трапецієвидна, ширина до 4 км, глибина до 60 м, глибина переважно 0,7-1,2 м, похил річки 0,4м/км, живлення снігове і дощове, льодостав з грудня до початку березня; Сугоклія, права притока Інгулу, довжина 44 км, площа басейну 527 км, похил річки 2,1м/км, живлення переважно дощове і снігове, льодостав з грудня до середини березня; Мертвовід, ліва притока Південного Бугу, довжина 114 км, площа басейну 1820 км², долина річки переважно трапецієвидна, ширина до 3 км, глибина до 40-50 м, похил річки 1,8 м/км; Гнилий Яланець, ліва притока Південного Бугу, довжина 103 км, площа басейну 1235 км², долина трапецієвидна, ширина до 3,5 км, глибина до 80 м, річище звивисте, ширина до 10 м, глибина річки пересічно 1 м, похил річки 1,3 м/км, основна притока Солона, живлення снігове і дощове, влітку на окремих ділянках пересихає, вода річки слабо мінералізована, льодостав з середини грудня до кінця лютого; Бобринка; Громоклія, права притока Інгулу, довжина 102 км, площа басейну 1545 км², долина завширшки 2,5 км, глибина до 60 м, річище слабозвисисте, пересічна ширина у пониззі 5 м, похил річки 1,4 м/км, живлення снігове і дощове, вода слабомініралізована; та ін.

Споруджено 258 ставків загальною площею водного дзеркала 1289 га.

Заповідні території.

Таблиця 1

1. Заповідні території

Топоніміка (історія географічних назв).

Гнилий Яланець- в назві відображено особливості води: від слабої проточності вона місцями застоюється і загниває. Яланець – назва від тюркського *jalan „степ, рівнина, долина”, утворена за допомогою українського суфіксу –ець. Дослівно: „Гнила степова річка”.

Сугоклія – річка, права притока Інгулу. Вперше згадується під 1697. Назва тюркського походження, гадають від давньо-тюркського *sogag „сайгак, дика коза”, давньо-тюркська sogsgliy –„місце, де багато сайгаків(сугаків)”, увійшло в українську апелятивну лексику: сайга – сугак – дика коза. За свідченням Боплана, в 17 ст. у степах України водилося багато сугаків. Назва ж утворилась від основи за допомогою тюркського форманта – ly.

Бобринець – місто назване іменем запорожця Бобрика, який у сиву давнину тут проживав.

Дрюкова балка – отримала назву відтоді, коли з багнюки витягували дрючками тих, хто загрузав.

Вербова балка – пов'язана з іменем запорожця Вербового. І нині в Олексіївні проживають люди з прізвищем Вербові.

Москаленкова балка – (недалеко від с.Олексіївка) отримала назву від імені запорожця, який проживав тут у зимовнику. На пам”яті старожилів тут росла „москаленкова груша” і була гарна криниця.

Плоский камінь – місцина біля с.Олексіївки, де скелі мають плоску форму.

Цвітиха – (балка біля с.Олексіївка) вкрита різноманітними лікарськими травами та рідкісними квітами.