Гідросфера Землі

Гідросфера — водне середовище, яке включає поверхне­ві і підземні води.

Поверхневі води в основному зосереджені у Світовому океані, що містить близько 91 % всієї води на Землі. Поверхня Світового океану становить 361 млн км2. Вона приблизно в 2,04 раза біль­ша за площу суші. Якщо розподілити воду рівним шаром, то вона вкриє Землю завтовшки в 3 км.

Більшість води на планеті солона. Кількість прісної води ста­новить 6 % від загального обсягу води на Землі, причому дуже об­межена її частка — лише 0,36 % — перебуває в легкодоступних місцях.

Кожен житель Землі в середньому споживає 1 780 літрів на до­бу. Проте для задоволення фізіологічних потреб достатньо 2,5 літ­ра на день.

Вода — це не тільки умова життя індивідуального організму. Без неї неможливе існування біосфери, життя на Землі. Та й сама людина на 80 % складається з води.

У результаті діяльності людей гідросфера Землі змінюється: зменшується кількість води, придатної для використання, вода за­бруднюється внаслідок антропогенного впливу.

► Головні чинники забруднення Світового океану

1. Забруднення нафтою і нафтопродуктами.

Щороку у Світовий океан потрапляє більше 10 млн т нафти, тож уже близько 20 % Світового океану вкрито нафтовою плів­кою. Поява нафтових плям ускладнює процеси фотосинтезу у воді через припинення доступу сонячних променів, а також спричиняє загибель рослин і тварин. Кожна тонна нафти ство­рює нафтову плівку на площі до 12 км². Відновлення уражених екосистем триває 10-15 років.

2. Забруднення стічними водами. Це призводить до збагачення води поживними речовинами, надмірного розвитку водоростей і загибелі інших екосистем водойм.

3. Забруднення важкими металами. Порушує життєдіяльність водних організмів і людини.

4. Забруднення кислотними дощами. Призводить до закислення водойм і загибелі екосистем.

5. Бактеріальне та біологічне забруднення. Пов'язане з різними патогенними організмами, грибами і водоростями.

6. Радіоактивне забруднення. Пов'язане зі скиданням радіоактив­них відходів.

7. Теплове забруднення. Зумовлено скиданням у водойми піді­грітих вод ТЕС і АЕС. Призводить до масового розвитку синьо- зелених водоростей, так званого цвітіння води, зменшення кількості кисню і негативно впливає на флору і фауну водойм.

8. Механічне забруднення. Близько 2 млн морських птахів і 100 тис. морських тварин, у тому числі і ЗО тис. тюленів, що­року гине, проковтнувши якийсь пластмасовий виріб чи заплу­тавшись в обривках линв і тросів.

Таке варварське ставлення до води просто вражає. А втім, учені різних країн висунули дивовижну гіпотезу: вода — мисляча суб­станція. Вона здатна відтворювати, копіювати, зберігати і переда­вати інформацію, навіть таку, як людська думка, слово та емоція.

Ще 1956 р. в одній закритій лабораторії з розробки засобів ма­сового знищення в Південно-Східній Азії почалася робота над ство­ренням найсильнішої бактеріологічної зброї нового покоління. Властивості цієї зброї фахівці обговорювали на одній з багатого- динних секретних нарад. Але несподівано вона припинилася. Усіх учасників відвезли до госпіталю із симптомами сильного харчово­го отруєння. Розслідування одразу зайшло в глухий кут, тому що, крім води із графінів на столах, вчені нічого не вживали. Воду пе­ревіряли — жодних шкідливих домішок.

У звіті так і записали: причиною отруєння стала звичайна вода.

Вода увібрала якимось чином «отруйну інформацію» зі слів людей. Її молекули розташувалися так, що, очевидно, повторили структуру отрути, про яку йшлося.

Доктор Емото виявив, що, запам'ятовуючи інформацію, вода здатна набувати нових властивостей, хоча хімічний склад її зали­шається колишнім. Молекули води об'єднуються в кластери. Са­ме вони і стають своєрідними осередками пам'яті, у які вода, як на магнітофонну плівку, записує всю інформацію.