Методичні рекомендації до семінарського заняття. Розглядаючи цю тему, перш за все слід підкреслити, що інфляція як наслідок негативних процесів в економіці відома вже кілька століть

Розглядаючи цю тему, перш за все слід підкреслити, що інфляція як наслідок негативних процесів в економіці відома вже кілька століть. Однак в економічній теорії досі не існує однозначного погляду на суть цього явища. В економічній науці сформувалися дві основні концепції інфляції:

І) інфляція — знецінення нерозмінних на золото паперових грошей внаслідок переповнення каналів обігу грошовою масою;

2) інфляція — загальне зростання цін на товари та послуги.

Слід стисло охарактеризувати ці концепції інфляції і показати погляди представників кожної з них.

Студенти повинні знати форми прояву інфляції. Це:

Ø знецінення грошових знаків стосовно вартості звичайних товарів, тобто падіння купівельної спроможності грошової одиниці;

Ø поглиблення розриву між рівнями цін на внутрішньому ринку країни та на ринках інших країн і світовому ринку в цілому;

Ø знецінення національних грошей щодо іноземної валюти;

Ø зниження валютного курсу національних грошей.

Після цього необхідно розглянути етапи розвитку інфляції та її різновиди: повзучу, галопуючу, гіперінфляцію.

При визначенні соціально-економічних наслідків інфляції потрібно з’ясувати, яким чином вона впливає на різні сфери суспільного життя та різні верстви населення.

Зауважимо, що в економічній теорії існують розбіжності щодо причин інфляції.

Відомі такі теорії інфляції: надмірного попиту, грошових витрат виробництва та теорія інфляції як багатофакторного явища.

Теорія «інфляції попиту» започаткована Дж. Кейнсом. Вчений розглядав інфляційні процеси як невід'ємну складову елементів макроекономічної системи. У кейнсіанській теорії наголошується, що причиною інфляційних процесів є надмірний попит порівняно з товарною пропозицією. Перевищення попиту над пропозицією Дж. Кейнс назвав «інфляційним розривом». При цьому чинники інфляції можуть залежати як від пропозиції, так і від попиту. Дж. Кейнс зазначав: «...якщо пропозиція грошей у порівнянні з пропозицією товарів для купівлі збільшується, має місце інфляція».

Теорія «інфляції витрат» виникла внаслідок подальшого розвитку кейнсіанської ідеї «негрошового» механізму інфляційного процесу. У 60-ті роки в США інфляція розвивалася за відсутності надмірного попиту і за повної зайнятості, тобто всупереч теорії «інфляційного розриву». Це дало підстави стверджувати, що за умов високої монополізації виробництва і важливої ролі профспілок на ринку праці підприємці можуть підвищувати ціни, а профспілки - заробітну плату з власної ініціативи, навіть за незмінного попиту. Така ініціатива стає рушієм інфляційного процесу. Уся відповідальність за інфляцію покладається на підприємців, котрі не хочуть поступатися своїми прибутками і підвищують ціни в міру зростання виробничих витрат, особливо заробітної плати, оскільки вона найбільш тісно пов'язана з інфляцією, обслуговує особисте споживання і не сприяє розширенню виробництва.

По-іншому пояснюють причини інфляції представники монетаристської теорії. Зазначимо, що проблеми інфляції є найважливішою складовою монетаризму. Це необхідно прочитати і з’ясувати.

На основі даних періодичної преси слід проаналізувати розвиток інфляції в Україні, її причини та шляхи подолання.

На завершення теми необхідно розібратися з питанням про види і методи проведення грошових реформ, їх особливостей в умовах золотого стандарту та після його краху. Вивчення потребує питання про типи грошових реформ.

Серед комплексу заходів щодо оздоровлення та впорядкування грошового обороту особливе місце займають грошові реформи. Вони представляють собою повну чи часткову перебудову грошової системи, яку проводить держава, з метою оздоровлення чи поліпшення механізму регулювання грошового обороту відповідно до нових соціально-економічних умов.

Грошові реформи, що проводились в різні часи в багатьох країнах, значно відрізнялися за своїми цілями, глибиною реформування діючих грошових систем, методами стабілізації валют, підготовчими заходами тощо. Їх можна класифікувати наступним чином:

1) створення нової грошової системи. Ці реформи проводилися при переході, від біметалізму до золотого монометалізму, від останнього до системи паперово-грошового обігу чи кредитного обігу в умовах створення нових держав, як це мало місце в період падіння колоніальних імперій чи після виходу окремих республік зі складу колишнього СРСР.

2) часткова зміна грошової системи, коли реформуються окремі її елементи: назва і величина грошової одиниці, види грошових знаків, порядок їх емісії і характер забезпечення тощо.

3) проведення спеціальних стабілізаційних заходів з метою отримання інфляції чи подолання її наслідків.

Чим би не була викликана необхідність проведення грошової реформи, найголовнішою її метою завжди є стабілізація грошового обороту. Для досягнення цієї мети недостатньо прийняти ті чи інші законодавчі акти, а необхідно підготувати відповідні економічні передумови. Без цього гроші і після реформи можуть знецінюватися. Тому успішне проведення грошової реформи вимагає відповідної підготовки: нагромадження золотовалютних і матеріальних резервів, припинення чи значне зменшення темпів зростання грошової маси в обігу, оздоровлення державних фінансів, поліпшення структури суспільного виробництва, збалансування ринку тощо.

Згідно з світовим досвідом грошових реформ існують наступні методи стабілізації валют: нуліфікація, ревальвація (реставрація), девальвація, деномінація.

Нуліфікація – оголошення державою знецінених паперових грошових знаків недійсними. Проводиться вона за умови надзвичайно великого падіння купівельної спроможності грошей, коли стає недоцільним будь-який обмін їх на нові гроші і в такій крайній формі зустрічається рідко.

Девальвація – офіційне зниження державою металевого вмісту та курсу (або тільки курсу) національних грошей щодо іноземних валют або міжнародних розрахункових одиниць. Після скасування золотих паритетів девальвація зводилась тільки до зниження офіційного валютного курсу.

Ревальвація – це офіційне підвищення державою золотого вмісту та валютного курсу або тільки валютного курсу національної валюти країни.

Деномінація – укрупнення грошової одиниці без зміни її найменування, що проводиться з метою забезпечення грошовою обороту і надання більшої повноцінності грошам.

Для закріплення теоретичного матеріалу, розв’яжіть наступні задачі, зробіть висновки:

Задача 1. Визначити індекси інфляції за умови, що вартість споживчого кошика на 01.01. – 250 грн., на 01.04. – 310 грн., на 01.07. – 275грн.

Задача 2. Визначити індекси інфляції за умови, що вартість споживчого кошика на 01.01. – 200 грн., на 01.04. – 350 грн., на 01.07. – 450 грн.

Проблемні питання

1. Як Ви розумієте поняття «керована» і «некерована» інфляція?

2. Який зв'язок між інфляцією і дефіцитом бюджету?

3. Чи відрізняються між собою грошові реформи? Які є грошові реформи?

4. Чи завжди необхідно здійснювати грошову реформу? За яких умов вона потрібна?

Тести

1. Грошовi реформи передбачають(знайдіть найбільш вірне тлумачення):

а) повну змiну грошової системи, часткову змiну грошової системи, оздоровлення механiзму регулювання грошового обiгу;

б) утворення нової грошової системи, часткову змiну грошової системи, проведення спецiальних стабiлiзацiйних заходiв;

в) полiпшення механiзму регулювання грошового обiгу вiдносно нових соцiальних умов, повну змiну грошової системи, проведення часткової змiни грошової системи.

2. Зовнi iнфляцiя проявляється в:

а) зростаннi цiн, поглибленнi товарного дефiциту, падiннi валютного курсу грошової одиницi;

б) надмiрному випуску паперових грошей великого номiналу;

в) стримуваннi припливу капiталу, втручанні держави у валютнi відносини;

г) зростанні курсу національної грошової одиниці.

3. Девальвацiя – це:

а) оголошення державою знецiнених паперових грошових знакiв недiйсними;

б) офiцiйне зниження металевого складу i курсу нацiональних грошей вiдносно iноземних валют або мiжнародних розрахункових одиниць;

в) обмiн усiх старих знакiв на новi в певнiй пропорцiї з одночасним перерахунком у цiй пропорцiї усiх грошових показникiв;

г) офiцiйне пiдвищення державою золотого складу i валютного курсу або тiльки валютного курсу нацiональної валюти держави.

4. Ревальвацiя - це:

а) оголошення державою знецiнених паперових грошових знакiв недiйсними;

б) офiцiйне зниження металевого складу i курсу нацiональних грошей вiдносно iноземних валют або мiжнародних розрахункових одиниць;

в) обмiн усiх старих знакiв на новi в певнiй пропорцiї з одночасним перерахунком у цiй пропорцiї усiх грошових показникiв;

г) офiцiйне пiдвищення державного золотого складу i валютного курсу або тiльки валютного курсу нацiональної валюти держави.

5. Деномінація – це:

а) грошова система стабiлiзацiї валютного курсу;

б) укрупнення грошової одиниці без зміни її найменування;

в) заходи щодо знецінення офiцiйного курсу національної грошової одиниці;

в) пiдтримання курсу валюти на зниженому рiвнi;

г) заміна «старих» грошей на «нові».

6. Оголошення державою знецінених паперових грошових знаків недійсними:

а) нуліфікація; в) деномінація;

б) девальвація; г) ревальвація.

7. Офіційна концепція грошової реформи в Україні в 1996 р. базувалась на принципах (вкажіть, що не відповідає дійсності):

а) неконфіскаційності;

б) повної прозорості;

в) обміну старих грошових знаків на нові у пропорції 10:1.

8. Грошова реформа в Україні вересня 1996 р. передбачала (вкажіть, що не відповідає дійсності):

а) заходи щодо заміни діючої грошової одиниці;

б) деномінацію грошових знаків (зменшення на шість нулів);

в) зміна назви грошової одиниці.

9. Рівень цін можна визначити із рівняння:

а) Р = МV: Q; б) М/Р = Q – V; в) Р = М – Q + V.

10. Емісія грошей у тому разі, коли вона не може розв’язати проблему бюджетного дефіциту називається:

а) інфляція попиту; б) фіскальна інфляція; в) урядова інфляція.

Date: 2015-07-23; view: 393; Нарушение авторских прав