Грошова маса її регулювання

Маса грошей - це вся сукупність купівельних, платіжних і нагромаджених коштів, які обслуговують економічні зв´язки і належить фізичним та юридичним особам і державі у певний момент. До грошової маси належать:

а) всі готівкові грошові знаки, що перебувають на руках фізичних осіб та у касових залишках юридичних осіб;

б) всі депозитні гроші короткострокового характеру;

в) окремі банки й економісти до грошової маси нині відносять також будь-які активи, яким властива ліквідність (облігації державних позик, векселі, страхові поліси тощо) і вони здатні замінювати гроші в процесі реалізації грошового обороту.

Якісна характеристика маси грошей охоплює її структуру та динаміку руху. Структурний аспект грошової маси охоплює аналіз та групування грошової маси за такими критеріями:

а) за ступенем готовності окремих елементів до ліквідності, тобто до обертання;

б) за формою грошових засобів (готівка, депозитні гроші);

в) за розміщенням грошової маси у суб´єктів грошового обігу;

г) за територіальним розміщенням.

Складність структуризації маси грошей за ступенем ліквідності дозволяє визначити різні за складом і обсягом показники, що називаються грошовими агрегатами.

Грошовий агрегат - це специфічний показник грошової маси, що характеризує певний набір її елементів залежно від їх ліквідності. Для аналізу змін грошової маси на певну дату за ступенем ліквідності фінансова статистика в США визначає чотири агрегати, в Англії - п´ять, в Німеччині - три. В Україні нині визначають і використовують чотири грошові агрегати: М0, М1, М2, М3

Агрегат М0 відображає масу готівки, що перебуває поза банками, у вигляді банкнот, розмінної монети, а в деяких країнах і казначейських квитків. Це найліквідніша частина грошової маси, але її питома вага в розвинених країнах з ринковою економікою складає 5-7%, тому фінансовою статистикою самостійно не розглядається. В Україні ж питома вага готівкових грошей вже сягнула понад 50%, тому цей агрегат дуже важливий для статистичного аналізу і заходів регулювання грошової маси. Це об´єктивно формує підстави для аналізу і контролю руху грошових коштів агрегату М0, та зменшення його питомої ваги у перспективі.

Агрегат М1 складається з елементів агрегату М0 і коштів на поточних рахунках банків, які можуть бути негайно використані їх власниками для здійснення платежів у готівковій і безготівковій формах без попередження банків. Це запаси коштів на депозитних поточних рахунках і на ощадних рахунках до запитання, які для розрахунків використовуються як готівкою, так і за допомогою виписування платіжних доручень, чеків, акредитивів тощо. Відповідні платежі з поточних депозитних рахунків нині здійснюються також електронними переказами. Грошова маса агрегату М1 обслуговує операції реалізації ВВП, розподілу і перерозподілу національного доходу, нагромадження і споживання, тому безпосередньо перебуває в обігу, а виконуючи функції засобів обігу і платежу, безпосередньо впливає на ринкову кон´юнктуру. У світовій практиці це називають трансакційними депозитами і відносять до них усі поточні вклади фізичних та юридичних осіб, їх особливістю є те, що трансакційні депозити не приносять відсотків, але дозволяють їх власникам скористатися ними у будь-який час. Трансакційні депозити за кількістю є найбільшими. Вони обслуговують понад 90% видів платежів. В деяких країнах до агрегату М1 відносять й інші грошові форми. Зокрема, включають деякі чекові депозити, за якими можна отримати певний відсоток, а в США - короткотермінові дрібні вклади, розміром до 100 тис. доларів, а також акредитиви, що вилучені небанківськими установами.

Агрегат М2 обіймає усі компоненти М1 а також включає кошти строкових і заощаджувальних депозитів у комерційних банках, кошти на рахунках капітальних вкладень й інших спеціальних рахунках, а також короткотермінові державні цінні папери. Ці грошові активи можна легко і без фінансового ризику перетворити в готівку або депозитні гроші, але лише після збігу певного періоду часу. Тобто вони менш ліквідні, бо враховують нагромадження грошей у різних формах, слугують своєрідним резервом для високоліквідних активів агрегату М1 і засобом нагромадження купівельної спроможності. У США до агрегату М2 відносять також середньострокові вклади підприємств.

Агрегат М3 охоплює всі компоненти М2 плюс довгострокові приватні депозитні й ощадні сертифікати у спеціалізованих кредитних установах, а також цінні папери, що обертаються на грошовому ринку. Хоч вони і є вкладенням грошей у цінні папери, що здійснені небанківською системою, але перебувають під контролем банків. Крім цього, до агрегату М3 у США відносять депозитні сертифікати номіналом понад 100 тис. доларів, що становлять значні довготермінові вклади підприємств та деякі інші види грошових активів (зворотні викупи і позички у євродоларах), що дозволяє охопити всю грошову масу і забезпечити її конвертацію у інші грошові форми. Поняття агрегату М3, поєднуючи в собі різні грошові форми, вживається у широкому розумінні. Кошти, що характеризують різницю (М3 – М1), безпосередньо як засіб обігу не діють. Але, слугуючи засобом нагромадження, вони дістали назву «майже гроші» і здатні без ускладнень переходити від пасивної функції (нагромадження) до активної та приносити своїм власникам відсотковий дохід.

Date: 2015-07-23; view: 359; Нарушение авторских прав