Принципи організації готівкового обігу

Готівково-грошовий обіг — це сукупність, платежів, що здійснюються готівкою. В ринковій економіці сфера готівково-грошового обі­гу є обмежена. Навпаки, для кризової економіки ха­рактерним розширення сфери використання готів­ки, яка обслуговує в основному тіньовий господар­ський оборот.

У нинішніх кризових умовах вирішального значення на­бувають заходи, спрямовані на скорочення готівкового обігу, а також встановлення фінансових санкцій за порушення дію­чих правил ведення операцій з готівкою. Всі такі заходи но­сять антиінфляційну спрямованість.

Постійний контроль за дотриманням правил ведення касових операцій дозволить зменшити масштаби використання готівки підприємствами і організаціями, а отже, і обмежити роль готівко­вого обігу як засобу обслуговування руху тіньового капіталу, при­ховування доходів та ухилення від сплати податків до бюджету. Господарські суб'єкти мають здійснювати переважну більшість платежів із банківських рахунків у безготівковій формі. При цьому підприємства і організації, що одержують готівково-грошову виручку, зобов'язані здавати гроші в установи банків. Готівка може бути одержана з установ банків підприємства­ми для розрахунків з населенням: на оплату праці, для грошо­вих виплат та заохочень, купівлі-продажу цінних паперів, ви­плати дивідендів (процентів), інших виплат населенню, що не входять до складу коштів, спрямованих на споживання, допомогу, компенсації, гонорари, стипендії, пенсії, витрати на відрядження, закупівлю сільськогосподарської продукції та продуктів її пере­робки, тваринницької та рослинницької сировини, дикорослих плодів і ягід, лікарських рослин, макулатури, ганчір'я, склотари, брухту, на страхові відшкодування населенню у разі настання стра­хових випадків, ломбардам, що здійснюють виключно ломбардні операції, у розмірах згідно з чинними нормативними актами.

Для здійснення готівкових розрахунків кожне підприємство повинно мати касу і вести касову книгу за встановленою фор­мою. В касі підприємства (організації, установи) залишок готівки на кінець кожного робочого дня не повинен перевищувати ліміту каси, встановленого банком та погодженого із підприєм­ством. Підприємства (організації, установи) не мають права нагромаджувати в своїх касах готівку понад встановлені ліміти для здійснення майбутніх витрат, у тому числі й на оплату праці. Готівка, яку господарські суб'єкти отримують в установах банків, має, використовуватися тільки за прямим призначенням, тобто на ті цілі, на які вона отримана. Прийом готівки підприємства­ми при здійсненні розрахунків з населенням проводиться з ви­користанням контрольно-касових апаратів (ККА).

Готівкові розрахунки обслуговують акти купівлі-продажу товарів, як правило, з участю населення, тобто здійснюються між підприємствами і населенням, між окремими громадяна­ми. Підприємства (організації, установи) використовують у розрахунках між собою готівку лише для купівлі необхідних їм товарів на незначні суми. Головна сфера застосування го­тівки пов'язана з оплатою праці — формуванням грошових доходів населення та їх витрачанням.

Касові операції, тобто касове (готівкове) обслуговування на­родного господарства і населення, є важливим напрямком діяль­ності комерційних банків і НБУ. Банки організують збір (інка­сацію) готівки, що вивільняється з господарського обороту, а також видачу підприємствам (організаціям, установам) і насе­ленню готівки відповідно до існуючих положень і правил.