Умови надання кредитів МБРР залежно від категорії клієнта

· після надання кредиту Банком узгоджені умови погашення не можуть бути переглянуті. Графік погашення кредиту може бути переглянутий лише в особливих випадках, коли, наприклад, реалізація відповідного проекту відкладена. До моменту надання коштів по кредиту в деяких випадках умови погашення можуть бути дещо змінені;

· допускається дострокове погашення кредиту отримувачем, але при цьому Банк може вимагати попередню винагороду, необхідну йому для покриття додаткових витрат на реструктуризацію коштів;

· допускається можливість подовження пільгового періоду, але кожне таке подовження на шість місяців супроводжується скороченням кінцевого терміну погашення кредиту на один рік;

· в екстремальних випадках допускається компромісний варіант щодо пільгового періоду і кінцевого терміну погашення кредиту, при цьому погашення здійснюється за «методом кулі»,який полягає в тому, що під час надання кредиту на умовах погашення основної суми заборгованості рівномірними щорічними виплатами пільговий період може бути подовжений до кінцевого терміну погашення кредиту, а погашення основного боргу здійснюватиметься одномоментно по закінченні встановленого терміну погашення кредиту;

· клієнти можуть здійснювати компенсаційне коригування пільгових і кінцевих термінів погашення в межах портфеля кредитів, наданих їм Банком. Допускається скорочення пільгового періоду чи кінцевого терміну погашення одного кредиту з метою подовження аналогічних термінів за іншим кредитом утому самому фінансовому році, якщо це виправдано умовами проектів;

· клієнти перших двох категорій у разі необхідності, зумовленої потребами або проекту, або країни в цілому, мають право скоригувати структуру виплат у межах графіка погашення, наприклад, скоротити суми, що мають бути виплачені на ранніх етапах, і збільшити відповідні суми погашення на пізніших етапах.

Банк виступає як фінансовий посередник і за свої послуги стягує з клієнта винагороду, яка дає йому змогу покривати вартість власних запозичень. Після підписання кредитної угоди з Банком клієнт повинен сплатити:

1) комісійний збір у розмірі 1% від суми кредиту відразу ж після набуття угодою чинності (правилами Банку дозволяється оплата цього збору з коштів кредиту);

2) контрактну плату за зобов'язання розміром 0,75 % від невибраного залишку через 60 днів після підписання угоди про надання;

3) попередню винагороду у випадку дострокового погашення кредиту й інформування Банку про свої наміри за 45 днів, форма розрахунку і розмір якої залежать від різновиду кредиту;

4) стандартну маржу розміром 0,5 % суми кредиту, яка залежно від виду кредиту може бути збільшена перенесенням на клієнта вартості залучення коштів та ринкових ризиків. Вона сплачується на додаток до відсоткової ставки.

Відсоткова ставка по вибраній і непогашеній клієнтом сумі залежить від виду кредиту і терміну його надання. Вона перераховується один раз на півроку на базі середньої вартості залучених Банком коштів протягом попереднього півріччя, яке завершується 30 червня або 31 грудня кожного календарного року. Крім кредитної маржі розміром 0,5 % від суми кредиту при використанні моновалютного кредиту клієнт повинен сплатити ще й додаткову маржу у розмірі середньозваженої граничної вартості коштів відносно базової ставки. Ставки таких платежів є річними і повинні сплачуватися кожні півроку 1 або 15 числа відповідного місяця. В певних випадках допускається відміна частини цих платежів терміном на один рік.

За несвоєчасного обслуговування кредиту клієнтом Банк може застосувати певні «каральні» заходи, а саме: відмовити клієнтові у підписанні нових кредитних угод з Банком, припинити видачу йому вже узгоджених кредитів тощо. Для дисциплінованих клієнтів застосовується система заохочень, наприклад, у вигляді зниження вартості обслуговування кредитів.

Розмір платежів по кредитах встановлюється Банком на такому рівні, який дозволяв би отримувати прибуток, достатній для підтримки на необхідному рівні встановлених фінансових нормативів, як-от: співвідношення між резервами та кредитним портфелем, відсоткове покриття та рентабельність. Усі показники фінансової діяльності Банку разом із фінансовою політикою, яку він здійснює, підтверджують високу фінансову стабільність усієї групи Всесвітнього банку і його найвищий рейтинг ААА.

Форми надання й обслуговування кредитів зумовлюють їхню специфіку.

Кредити на основі валютного пула — це кредити, кошти по яких надаються і погашаються обов'язково в декількох різних валютах. Цей вид кредитів донедавна був найбільш уживаним, а до 1993 р. — взагалі єдино можливим із кредитів Всесвітнього банку. Кредити на основі валютного пула являють собою мультивалютні зобов'язання, чия валютна структура є однаковою для всіх отримувачів кредитів МБРР. Сам Банк є як мультивалютним отримувачем, так і мультивалютним надавачем кредитів. Величина кредитів на основі валютного пула встановлюється в доларовому еквіваленті. Зобов'язання отримувача кредиту не є доларовим зобов'язанням. Усі отримувачі кредитів Банку порівну ділять між собою валютну структуру кредитів Банку, а також ризик, пов'язаний з можливим коливанням валютних курсів. Для забезпечення ясності й передбачуваності зобов'язань отримувачів кредитів перед Банком застосовується так зване таргетування, тобто встановлення цільових (фіксованих) співвідношень між основними валютними групами, що входять до складу кредиту. В 1989 р. воно було встановлене вперше і мало такий вигляд: 1 долар: 125 японських єн: 2 одиниці еквівалента німецької марки (включаючи саму марку, швейцарський франк і голландський гульден). Коли було запроваджено євро, це співвідношення набуло такого вигляду: 1 долар США: 125 японських єн: 1 євро. У червні 2001 р. планується знову переглянути останнє цільове валютне співвідношення. Співвідношення встановлюються у валютних одиницях, а не у валютних долях. До складу валютного пула крім основних валют можуть входити також ще майже 35 валют, на які припадає приблизно 3 % вартості пула. За необхідності Банк може переглядати співвідношення валют у пулі.

Раз на півроку клієнти Банку отримують рахунок із зазначенням суми і валюти платежів, які вони повинні перерахувати за обслуговування отриманих кредитів. Як правило, в кожний конкретний період часу суми погашення кредитів виставляються і сплачуються в одній валюті, незважаючи на мультивалютний характер кредиту. Сума платежу в тій чи іншій валюті, виставлена в рахунку, визначається згідно з обмінним курсом на день платежу, встановленим МВФ і доведеним до відома центральних банків країн-членів.

За останні роки конкретна величина і форма визначення відсоткової ставки, що стягується Банком за обслуговування мультивалютних кредитів, постійно зазнає певних змін. У період 1980—1982 рр. встановлювалась фіксована відсоткова ставка на весь час дії кредитної угоди; з 1982 по 1989 рік — плаваюча відсоткова ставка, яка повільно змінювалася. Кожні півроку відсоткова ставка переглядалась на основі змін у середньозваженій вартості всіх несплачених запозичень, зроблених після 1982 р., крім того до неї обов'язково додавалася стандартна маржа у розмірі0,5 %. З 1989 р. відсоткову ставку на мультивалютні кредити почали розраховувати на основі середньозваженої вартості тільки тих непогашених коштів, що були залучені після 1982 р. для фінансування таких кредитів, плюс кредитна маржа. Відсоткова ставка переглядається раз на півроку — 1 січня і 1 липня.

Характерними рисами відсоткової ставки Банку є її відносна стабільність і надзвичайно низький рівень. Ставка по кредитах Банку безпосередньо залежить від вартості запозичених ним коштів, більша частина яких залучається на термін від 5 до 10 років під фіксовану кредитну ставку. Решта запозичень, до яких входять короткострокові кредити та кредити з плаваючою ставкою, не може перевищувати 15 % загальної величини непогашеної заборгованості МБРР. Таке правило дозволяє забезпечити відносну стабільність змінної відсоткової ставки по кредитах, яка переглядається двічі на рік. Алгоритм розрахунку відсоткової ставки по кредитах Банку забезпечує відставання її руху від руху ринкових ставок, що захищає клієнтів Банку у періоди зростання ринкових відсоткових ставок. Низький рівень ставки забезпечується можливістю залучення коштів Банком з надзвичайно низькою маржею порівняно з державними цінними паперами провідних країн світу з аналогічними термінами погашення. Цьому сприяє значна підтримка з боку акціонерів Банку, його найвищий з можливих кредитний рейтинг ААА і велика привабливість його цінних паперів для інституційних інвесторів в усьому світі.

Моновалютні кредити — це кредити, кошти по яких надаються і погашаються в одній валюті, наприклад доларах, марках, єнах, французьких франках, фунтах тощо, за вибором отримувача кредиту. Моновалютні кредити були запроваджені з лютого 1993 р. дворічною пілотною програмою надання правочинним клієнтам можливості вибору валюти позик. Зобов'язання клієнта і Банку по кредиту виражалися в однаковій валюті. Водночас надання коштів могло здійснюватись у будь-якій валюті, необхідній для покриття витрат з проекту. Відсоткова ставка по моновалютних кредитах у пілотній програмі була плаваючою і базувалася на ЛІБОР. Обсяг пілотної програми становив 3 млрд доларів. Кредити надавалися тільки під високо-пріоритетні бізнесові потреби у виборі валюти.

З середини 90-х років, після закінчення терміну дії пілотної програми, практика надання моновалютних кредитів досить розширилась, і вони перетворилися на найпопулярніший вид позик. У 1997 фінансовому році 55 з 62 отримувачів кредитів МБРР (89 %) обрали моновалютні кредити. Залежно від форми обслуговування моновалютні кредити бувають двох типів: одновалютні кредити по ставці ЛІБОР і одновалютні кредити з фіксованою ставкою відсотка.

Одновалютні кредити по ставці ЛІБОР надаються і погашаються у валюті, обраній отримувачем, якому пропонується вибір з євро, долара, єни, швейцарського франка та фунта стерлінгів. Дозволяється також обирати одновалютні кредити в кількох різних валютних траншах для придбання мультивалютних зобов'язань з бажаним валютним складом. У 1998 фінансовому році 97,3 % отримувачів віддали перевагу доларам і тільки 2,7 % — іншим валютам.

Обслуговування одновалютних кредитів здійснюється по плаваючій відсотковій ставці, складовими якої є базова ставка і загальна маржа. Базові відсоткові ставки встановлюються для кожної валюти окремо. Вони прив'язані до шестимісячної міжбанківської ставки (ЛІБОР) на час їх встановлення і мають плаваючий характер. Перегляд відсоткових ставок здійснюється кожні півроку 15 січня і 15 липня.

Загальна маржа для одновалютних кредитів, на відміну від кредитів на основі валютного пула, складається із суми двох складових:

1) спреду середньозваженої граничної вартості коштів, залучених Банком безпосередньо для кредитування отримувачів одновалютних кредитів;

2) стандартної маржі МБРР, яка дорівнює 50 базисним пунктам для кредитів, запрошення на переговори по яких були направлені до 31 липня 1998 р., і 75 базисних пунктів для тих, хто отримав запрошення пізніше.

У 1998 фінансовому році частка одновалютних кредитів по ставці ЛІБОР перевищила 14 % усього річного портфеля кредитів МБРР.

Найбільші за розмірами одновалютні кредити по ставці ЛІБОР були надані в 1998 р. Республіці Корея. Перший кредит (у розмірі З млрд дол.) призначався для сприяння республіці у розв'язанні проблем з її платіжним балансом, а також для врегулювання кризи ліквідності й підтримки середньострокової програми реформ, другий (у розмірі 2 млрд дол.) був складовою міжнародного пакету допомоги, спрямованого на врегулювання валютної кризи і проведення найважливіших структурних реформ фінансової системи і ринку нерухомості, а також на підтримку системи соціального захисту. В 1999 р. Аргентина отримала також великий кредит (у розмірі 2,5 млрд дол.) на структурне врегулювання. Особливістю цих кредитів є те, що вони були оформлені в рекордно стислі строки й надані за нестандартними фінансовими умовами.

Одновалютні кредити з фіксованою ставкою відсотка. Умови надання цих кредитів відрізняються від одновалютних кредитів по ставці ЛІБОР лише способом обчислення ставки за обслуговування і її величиною. Одновалютний кредит з фіксованою ставкою можна представити як сукупність субкредитів з фіксованою ставкою, кількість членів якої дорівнює кількості піврічних періодів (семестрів), протягом яких видаються кошти.

Фіксована ставка по одновалютних кредитах розраховується як сума базової ставки і загальної маржі, так само, як і при наданні одновалютних кредитів по ставці ЛІБОР. Вона встановлюється на дату піврічного перегляду відсоткових ставок на основі величини відсоткової ставки для коштів, що були надані протягом попередніх шести місяців, і залишається незмінною для кожної виділеної суми до моменту її повернення. За базову ставку береться еквівалент шестимісячної ставки ЛІБОР на аналогічні позики в тій самій валюті і на той самий термін, які пропонувалися протягом попереднього періоду на Лондонському міжбан-ківському ринку. Загальна маржа включає вартість залучення коштів для надання одновалютних кредитів з фіксованою відсотковою ставкою у валюті кредиту, надбавку за ринковий ризик і стандартний спред МБРР.

30 листопада 1999 р. Банк припинив видачу одновалютних кредитів з фіксованою ставкою, незважаючи на те, що попит на них зростав найбільшими в МБРР темпами.

У 1997 фінансовому році Рада директорів розробила нову політику, яка забезпечувала клієнтів більшою свободою у виборі валюти наданням можливості конвертації вже отриманих ними кредитів на основі мультивалютного пула в кредити на основі одновалютного пула.

Для конвертованих кредитів встановлювалась плаваюча ставка, що переглядалась двічі на рік з урахуванням середньозваженої вартості відповідних запозичень протягом минулого півріччя, і стандартна маржа у розмірі 50 базисних пунктів. Останнім часом спостерігається тенденція до зміни структури кредитів Банку, яка виявляється у зростанні частки одновалютних кредитів і зменшенні частки мультивалютних кредитів. Так, з 1996 по 1998 р. частка коштів, наданих у вигляді мультивалютних кредитів, зменшилася з 88 до 53%, а частка коштів, наданих у вигляді одновалютних кредитів на базі ЛІБОР, зросла з 1 до 14 % З вересня 1999 р. МБРР почав видавати своїм клієнтам нові кредитні й страхові продукти. Отримувачі цих продуктів мають можливість самостійно вибирати валюту кредиту, а в процесі роботи за кредитною програмою можуть у будь-який момент переключатись на іншу валюту. Крім того, клієнти можуть фіксувати, обмежувати чи визначати коридор коливань відсоткової ставки. В подальшому отримувачі нового виду кредиту матимуть можливість визначати термін і параметри погашення кредитів, підганяючи їх під специфічні умови власних конкретних проектів.

Кредити МБРР формуються з власних і запозичених Банком на світових ринках капіталів коштів у співвідношенні 23: 77. Статутний кредитний ліміт складається з суми акціонерного капіталу, спеціального резерву і залишку. Він визначає верхню межу сумарного обсягу видачі кредитів, який складається з прямих кредитів, наданих Банком своїм клієнтам, коштів, що видаються в межах спільного кредитування, і гарантії МБРР. Різниця між статутним кредитним лімітом і сумою наданих банком кредитів і гарантій у документах МБРР називається «горищем» і переглядається раз на три роки.

Крім обмеження загального обсягу кредитів, які можуть бути надані всім клієнтам МБРР, встановлено також обмеження на розмір кредитів, які можуть бути надані одному окремому клієнтові. Цей розмір визначається виходячи із стратегії керування ризиком концентрації портфеля кредитів, відповідно до якої сума наданих одній країні кредитів не може перевищувати жодної з двох наступних величин: меж розумного доступу і ліміту концентраційного ризику. Перший показник встановлений на рівні 10 % суми підписного акціонерного капіталу МБРР, його резервів і нерозподілених залишків. Другий — визначається із співвідношення акціонерного капіталу МБРР та максимального обсягу кредитів, наданих одній країні. Причому до обсягу кредитів, наданих одній країні, включається не тільки сума вже виданих кредитів, а й прогнозований обсяг їх на найближчі 3— 5 років. Цей ліміт визначається Радою директорів щорічно виходячи з наявних резервів і розподілу чистого прибутку попереднього фінансового року. На 1998—1999 рр. ліміт ризику концентрації був встановлений у розмірі 13,5 млрд дол., межа доступу у 1999 р. була визначена як 20,52 млрд доларів. На 30 червня 1999 р. найбільший ризик кредитного портфеля для одного клієнта (з урахуванням суми наданих гарантій) був встановлений у розмірі 11,55 млрд доларів. Затримка у поверненні наданих кредитів, у сплаті відсотків чи будь-яких інших виплат по взятих у Банку позиках карається Банком певною системою заходів залежно від терміну затримки.