Навчання іноземних студентів

Навчання іноземних студентів в Україні є одним із напрямів розвитку системи національної освіти, оскільки сприяє підвищенню іміджу української вищої школи на світовому рівні, а також є додатковим джерелом фінансування економіки держави. В країнах, де іноземні студенти вкладають в економіку понад 2,5 мільярда доларів на рік, створюється понад 20 тисяч робочих місць для викладачів.[86]

Враховуючи позитивні аспекти навчання іноземних студентів у вітчизняних вищих навчальних закладах, зазначимо, що важливими складовими механізму забезпечення привабливості вітчизняної вищої освіти для іноземців є доступність освіти та її якість, де остання визначається такими критеріями, як матеріально-технічне, методичне та інформаційне забезпечення навчального процесу, кадровий потенціал.

Завданням підвищення адекватності та якості освіти сприяють впровадження в освітню діяльність нових інформаційних технологій; розширення інформаційних зв’язків між учасниками процесу; інтенсивність і масштабність міжнародного обміну інформацією. Вони стають каталізаторами інтеграційних процесів в освіті.

Дослідники сучасної вищої освіти серед різних аспектів технології навчання виділяють такі як: фундаменталізація вищої освіти, розробка нових програм підготовки спеціалістів, організація самостійної роботи студентів, формування індивідуалізації їхніх навчальних занять, післядипломна освіта, розвиток академічної мобільності, розширення співробітництва між країнами, міжнародними та регіональними організаціями, програмами, фондами у здійсненні спільних проектів освіти тощо. [12]

Країна, яка здатна забезпечити розвиток науки, що продукує нові знання, та освіти - яка забезпечує доступ до цих знань, не лише сприяє індивідуальному розвитку людини, але може бути конкурентоспроможною і претендувати на гідне місце у світовому співтоваристві. [124]

Українська освіта нині ґрунтується на засадах гуманізму, демократії, національної свідомості, взаємоповаги між націями і народами. На законодавчому, політичному рівнях проголошені і реалізуються саме такі засади її розвитку та вдосконалення. Освіта в Україні визнана і формально декларована пріоритетною сферою розвитку суспільства. Згідно Конституції України кожен громадянин має право на освіту [1].

Здійснюючи модернізацію національної освіти, варто зважити на інтеграційні процеси у європейській і світовій освіті, що зумовлені Болонським процесом. У рамках Процесу виконуються пропозиції, що торкаються не лише організаційних, а й змістових завдань. Одним з таких завдань є сприяння мобільності студентів через забезпечення доступу до освіти в різних країнах.[26]

Потреба кращого ознайомлення із особливостями зарубіжної освіти і узгодження власних кроків з апробованим досвідом, поширеними в межах континенту нормами і стандартами, є нагальним сучасним завданням організації і модернізації освіти.

Розвиток різноманітності варіантів вищої освіти знаходить своє відображення у різноманітності студентського контингенту і викладацького персоналу. Документна політика ЮНЕСКО, що спрямована на зміни і розвиток вищої освіти, чітко вказує на стрімке кількісне зростання студентів, різнорідність вікових груп студентів, а також набутого досвіду і компетентності викладачів.

Як наслідок, визнання навичок, набутого досвіду і компетентності стає важливим не лише для окремих зацікавлених осіб і установ вищої освіти, і для освітніх систем загалом. Це безпосередньо підтримує виконання Статті 26.1 Універсальної декларації Прав людини, яка передбачає, що вища освіта має бути однаково доступною для всіх, зокрема і щодо її якості.[11]

Основні міжнародні норми стосовно прав людини і доступності освіти давно є аксіомою для будь-якого університету. Гарантією якості освітніх послуг і власного престижу в країнах Західної Європи є положення про те, що іноземець має задовольняти трьом вимогам: вивчити і засвідчити знання мови, оплатити навчання і домогтися визнання власного документу про освіту тим закладом, де він збирається навчатися.

В Україні навчання іноземців здійснюється українською або російською мовами. Їх знання є обов’язковою вимогою для початку навчання. В Росії, за рідкісними винятками, викладання здійснюється російською мовою. Оскільки вона не належить до легких для вив­чення, для іноземців найчастіше створюються підготовчі 9-місячні мовні курси, які з вересня розпочинають заняття. Формально іноземець по­винен задовольняти ті ж самі вимоги, що й український чи російський абітурієнт. Фактич­но ж (за умови попередньої оплати ним навчання) вступ відбувається лег­ше і рівень володіння мовою не завжди відповідає вимогам.[247]

Для порівняння, в Польщі достатнє знання мови є обов'язковою умовою. Дисертації вищого рівня дозволено писати і захищати міжнародно-визнаними мовами (англійською, німецькою, французькою, російською).

Знання мови є обов’язковим також для Німеччини та Іспанії. Враховуючи порівняну легкість французької мови, екзамени з неї складають без надмірних ускладнень. Чимало кандидатів взагалі звільняються від них через застосування французької мови їх країні (Африка, деякі країни Європи тощо. Більшість французьких університетів також мають мовні курси різного виду і тривалості для іноземців. [137,155]

Серйозно ставиться до цього питання Італія. До зарахування в університет всі іноземці мають скласти мовний екза­мен, жодний закордонний диплом філолога чи перекладача його замінити не може. Дату і місце мовного тесту повідомляє Міністерство закордон­них справ Італії. Місця в університетах надаються в певному порядку, де певні переваги мають громадяни країн Європейського Союзу (ЄС), далі вони надаються громадянам з країн, що розвиваються, і лише потім громадянам з країн де немає вищої освіти чи з тих, де відсутня бажана програ­ма навчання.

Дуже високі вимоги до знання мови у Великобританії, аж до швидкого і правиль­ного писання.

Не менш важливим питанням стосовно навчання іноземців є і цінова політика держави.В Україні ціни відносно низькі, встановлюються ректором і керівництвом самих ВНЗ, враховуючи профіль навчання, тип програми тощо. Частково оплата залежить від рейтингу ВНЗ і того, в якому місті він розташований. Ціна з часом змінюється. Точна інформація надається відповідними структурами закладів вищої освіти. Якщо кілька років тому студенти-іноземці сплачували за своє навчання до 400 доларів, студенти - громадяни України у різних навчальних закладах іноді платили набагато більше.

Наприклад в Англії британці платять 1000 фунтів стерлінгів, а іноземці – 6500 – 6800; у країнах Центральної Європи, (Чехія, Словаччина, Угорщина) плату за навчання для іноземних студентів встановлено у 4-6 тис. доларів, в Польщі за деякими спеціальностями навчають за 11 тис. доларів. Найдешевшою освітою в Європі вважається італійська, де мінімум встановлений у 190 доларів, максимум — 570 доларів за рік., З впровадженням “євро” плата дещо подорожчала. У приватних закладах ціна – набагато більша. [44,106,237]

В Україні нині вартість повного року навчання становить від 1000 до 3000-4000 доларів США. Враховуючи якість навчання в Україні, слід визнати, що коефіцієнт ефективності, тобто співвідношення здобутих знань до витрачених коштів, робить українську вищу освіту однією з привабливих у Європі. [44]

Зважена ціна на навчання допомагає розв’язати проблему приїзду до нашої країни малопідготовленого контингенту. Мінімальна ціна підвищить попит іноземців на певний заклад