Історичні етапи становлення та розвитку вищої освіти в Україні

У 1998 році у м. Болоньї європейськими міністрами освіти була підписана спільна декларація про єдині засади розбудови системи вищої освіти у Європі.

Сьогодні вищі навчальні заклади України приймають на навчання до 70% випускників шкіл.У зв’язку з проголошенням Україною про свій намір приєднатися до ЄС система вищої освіти потребує докорінного реформування.

Спроби надати загальноєвр. характеру вищій школі фактично розпочалися в 1957 р. з підписання Римської угоди. Згодом ці ідеї розвинулися в рішеннях конференції міністрів освіти 1971 та 1976 років, у Маастріхтському договорі 1992 року. Наступні роки характеризувалися запровадженням різноманітних програм під егідою ЄС, Ради Європи, що сприяли напрацюванню спільних підходів до вирішення транснац. проблем освіти. В 1997 р.під егідою Ради Європи та ЮНЕСКО було розроблено і прийнято Лісабонську конвенцію про визнання кваліфікацій, що належать до вищої освіти Європи. Цю конвенцію підписали 43 країни (Україна втч), більшість з яких і сформулювали згодом принципи Болонської декларації.

25 травня 1998 року було прийнято Спільну декларацію (Сорбонська декларація), якою і був започаткований Болонський процес. Сама Болонська конвенція була підписана 18-19 червня 1999 р. в м.Болонья. Таким чином, в 1999 р. до Болонського процесу були залучені 28 євр. країн.

Нині в Україні налічується 1003 вищих навчальних закладів, з яких понад 300 здійснюють освітню діяльність на університетському рівні. Щорічно до вищої школи на навчання вступають 408 000 осіб, що вдвічі більше ніж п’ять років тому. За кошти держави навчається 50 відсотків укр.студентів, інші – за рахунок власних коштів, кредитів тощо.Укр.професорсько-викладацький загал – це 78 тисяч викладачів, із яких 12 відсотків – професори.Однією із передумов входження України до єдиної Європейської зони вищої освіти є досягнення системою вищої освіти України цілей Болонського процесу.

Із 1998 по 2004 рік у рамках Болонського процесу відбулося багато різнорівневих зустрічей, робочих нарад, конференцій на яких було сформульовано шість ключових принципів цього процесу:

1. Введення двоциклового навчання.

2. Запровадження кредитної системи.

3. Контроль якості освіти.

4.Розширення мобільності.

5.Забезпечення працевлаштування випускників.

6.Забезпечення привабливості європейської системи освіти.