Правила проведення виконавчого провадження за на­явності ускладнень, які можуть перешкоджати такому про­вадженню

— назва документа, дата видачі та найменування органу, поса­дової особи, що видали документ;

— дата і номер рішення, за яким видано виконавчий доку­мент;

— найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифі­каційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індив­ідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб — платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника і можуть сприяти примусовому ви­конанню — такі, як дата і місце народження боржника, йо­го місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо;

— резолютивна частина рішення;

— дата набрання чинності рішенням;

— строк пред'явлення виконавчого документа до виконання. Виконавчий документ має бути підписаний уповноваженою

посадовою особою і скріплений печаткою.

Законом можуть бути встановлені також інші додаткові ви­моги до виконавчих документів.

Отже, відкриття виконавчого провадження слід трактувати як стадію, шо визначає початок дій із виконанням рішень адміні­стративних судів, який забезпечує правомірність застосування заходів примусового виконання. Стадія відкриття виконавчого провадження містить у собі такі процесуальні дії: 1) пред'яв­лення виконавчого документа органам державної виконавчої служби; 2) прийняття виконавчого документа до виконання.

Державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконан­ня виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого докумен­та до виконання і цей документ відповідає вимогам, передба­ченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення (ст. 24 Закону України "Про виконавче проваджен­ня").

Державний виконавець у триденний строк з дня надхо­дження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові держав­ний виконавець встановлює строк для добровільного виконан­ня рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення — п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передба­чених Законом України "Про виконавче провадження".

Виконавчий документ, виданий на підставі рішення, яким надана відстрочка виконання, приймається державним вико­навцем до виконання після закінчення терміну відстрочки в межах строку, встановленого для пред'явлення цього виконав­чого документа.

У разі відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, забезпечення позовних вимог строк для добровіль­ного виконання не встановлюється.

Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.

За заявою стягувача, з метою забезпечення виконання рі­шення про майнові стягнення, державний виконавець поста­новою про відкриття виконавчого провадження вправі накласти арешт на майно боржника (крім коштів) та оголосити заборо­ну на його відчуження. Одночасно з винесенням такої поста­нови державний виконавець може провести опис і арешт май­на боржника в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами начальнику відповідного органу дер­жавної виконавчої служби або до відповідного суду у 10-ден­ний строк.

Державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі (ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження"):

1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання;

2) неподання виконавчого документа, зазначеного у ст. З За­кону України "Про виконавче провадження";

3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий доку­мент, не набрало законної сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання;

4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або підвідомчістю вико­нання рішення;

5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення;

6) у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, пе­редбаченим ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження";

7) наявності інших обставин, передбачених законом, які ви­ключають здійснення виконавчого провадження.

Про відмову у відкритті виконавчого провадження держав­ний виконавець виносить постанову, яка затверджується на­чальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, і не пізніше на­ступного дня надсилає і'ї заявникові.

У разі відмови у відкритті виконавчого провадження на підставі п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче прова­дження" державний виконавець роз'яснює стягувачу право на звернення до суду чи іншого органу (посадової особи), які ви­дали виконавчий документ, про приведення виконавчого доку­мента у відповідність із вимогами ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження".

Постанова про відмову у відкритті виконавчого проваджен­ня може бути оскаржена заявником начальнику відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, або до відповідного суду в 10-денний строк з моменту її одержання.

Копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, які повинні бути доведені держав­ним виконавцем до відома сторін та інших учасників виконав­чого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією (ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження").

За письмовою заявою учасників виконавчого провадження документи виконавчого провадження можуть надсилатися ад­ресатам факсимільним зв'язком або електронною поштою. До­кументи виконавчого провадження, направлені факсимільним зв'язком або електронною поштою, вважаються врученими за наявності належного підтвердження їх одержання адресатами.

Державним виконавцем або іншою особою, уповноваженою державним виконавцем, документи виконавчого провадження можуть бути вручені особисто сторонам або іншим учасникам виконавчого провадження під розписку.

Належно оформлена відмова сторін виконавчого прова­дження від одержання документів виконавчого провадження не є перешкодою для проведення подальших виконавчих дій у встановленому цим Законом порядку.