Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Правила проведення виконавчого провадження за наявності ускладнень, які можуть перешкоджати такому провадженню
Під час здійснення посадовими особами державної виконавчої служби виконавчого провадження за наявності суб'єктивних та об'єктивних обставин можуть виникнути ускладнення, які перешкоджатимуть виконанню судових рішень адміністративних судів. Такими ускладненнями може бути, наприклад, відсутність у боржника коштів, необхідних для повернення боргу. Способи усунення ускладнень, які можуть виникнути під час виконавчого провадження, передбачені ст.ст. 32-36 Закону України "Про виконавче провадження", такі: а) відкладення провадження виконавчих дій; б) відстрочка або розстрочка виконання, встановлення чи зміна способу і порядку виконання рішення; в) зупинення виконавчого провадження. 6. Заходи примусового виконання рішень (ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження") Заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на майно боржника; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням. Представляючи собою різновид неюрисдикційного провадження адміністративного процесу, виконавче провадження "успадковує" основні ознаки цього виду процесу у тому числі і стадійність. Процесуальні дії сторін (стягувача і боржника) виконавчого провадження, посадових осіб державної виконавчої служби, інших учасників виконавчого провадження закріплені у положеннях Закону України "Про виконавче провадження". Законодавство про виконавче провадження не містить терміну "стадії виконавчого провадження", однак процес виконавчого провадження завжди складається із послідовності дій державного виконавця від відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Так, Д. М. Бахрах визначає стадії адміністративного процесу як сукупність дій, що розрізняються безпосередніми цілями і завданнями; особливим колом учасників і специфікою їхнього правового статусу; комплексом процесуальних дій; колом юридичних фактів; правовими результатами та їхнім процесуальним оформленням'. Керуючись зазначеними вище критеріями, під стадією виконавчого провадження слід розуміти сукупність процесуальних дій державного виконавія, іниаа суб'єктів виконавчого провадження, спрямованих на досягнення певної процесуальної меті?. Отже, із впевненістю можна стверджувати, що виконавче провадження складається із сукупності чотирьох процесуальних стадій. 1. Відкриття виконавчого провадження. 2. Підготовка до виконання судового рішення. 3. Безпосереднє виконання судового рішення посадовими особами державної виконавчої служби (застосування заходів примусового виконання судового рішення). 4. Закриття виконавчого провадження. Перейдемо до послідовного розгляду вказаних стадій виконавчого провадження. 1. Відкриття виконавчого провадження здійснюється за наявності певних підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Так, виконавче провадження відкривають посадові особи державної виконавчої служби за умови наявності передбачених чинним законодавством під став, які передбачені КАС України та Законом України "Про виконавче провадження". Примусове виконання рішень адміністративних судів здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених ст. З Закону України "Про виконавче провадження", а саме: • виконавчих листів, що видаються адміністративними судами; • ухвал, постанов адміністративних судів у випадках, передбачених законом. За наявності одного із вказаних виконавчих документів державний виконавець відкриває виконавче провадження (ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження"): 1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення адміністративного суду; 2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) в інших передбачених законом випадках. Як вже зазначалось у § 2 цього розділу, до виконавчих документів ставиться ряд передбачених законодавством вимог (ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження"). Так у виконавчому документі мають бути зазначені: — назва документа, дата видачі та найменування органу, посадової особи, що видали документ; — дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ; — найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб — платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника і можуть сприяти примусовому виконанню — такі, як дата і місце народження боржника, його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо; — резолютивна частина рішення; — дата набрання чинності рішенням; — строк пред'явлення виконавчого документа до виконання. Виконавчий документ має бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплений печаткою. Законом можуть бути встановлені також інші додаткові вимоги до виконавчих документів. Отже, відкриття виконавчого провадження слід трактувати як стадію, шо визначає початок дій із виконанням рішень адміністративних судів, який забезпечує правомірність застосування заходів примусового виконання. Стадія відкриття виконавчого провадження містить у собі такі процесуальні дії: 1) пред'явлення виконавчого документа органам державної виконавчої служби; 2) прийняття виконавчого документа до виконання. Державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення (ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження"). Державний виконавець у триденний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення — п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених Законом України "Про виконавче провадження". Виконавчий документ, виданий на підставі рішення, яким надана відстрочка виконання, приймається державним виконавцем до виконання після закінчення терміну відстрочки в межах строку, встановленого для пред'явлення цього виконавчого документа. У разі відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, забезпечення позовних вимог строк для добровільного виконання не встановлюється. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ. За заявою стягувача, з метою забезпечення виконання рішення про майнові стягнення, державний виконавець постановою про відкриття виконавчого провадження вправі накласти арешт на майно боржника (крім коштів) та оголосити заборону на його відчуження. Одночасно з винесенням такої постанови державний виконавець може провести опис і арешт майна боржника в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження". Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами начальнику відповідного органу державної виконавчої служби або до відповідного суду у 10-денний строк. Державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі (ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження"): 1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; 2) неподання виконавчого документа, зазначеного у ст. З Закону України "Про виконавче провадження"; 3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; 4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або підвідомчістю виконання рішення; 5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; 6) у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження"; 7) наявності інших обставин, передбачених законом, які виключають здійснення виконавчого провадження. Про відмову у відкритті виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, і не пізніше наступного дня надсилає і'ї заявникові. У разі відмови у відкритті виконавчого провадження на підставі п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець роз'яснює стягувачу право на звернення до суду чи іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, про приведення виконавчого документа у відповідність із вимогами ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження". Постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження може бути оскаржена заявником начальнику відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, або до відповідного суду в 10-денний строк з моменту її одержання. Копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, які повинні бути доведені державним виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією (ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження"). За письмовою заявою учасників виконавчого провадження документи виконавчого провадження можуть надсилатися адресатам факсимільним зв'язком або електронною поштою. Документи виконавчого провадження, направлені факсимільним зв'язком або електронною поштою, вважаються врученими за наявності належного підтвердження їх одержання адресатами. Державним виконавцем або іншою особою, уповноваженою державним виконавцем, документи виконавчого провадження можуть бути вручені особисто сторонам або іншим учасникам виконавчого провадження під розписку. Належно оформлена відмова сторін виконавчого провадження від одержання документів виконавчого провадження не є перешкодою для проведення подальших виконавчих дій у встановленому цим Законом порядку. Date: 2015-07-22; view: 436; Нарушение авторских прав |