Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Поняття, мета та завдання відкриття провадження в адміністративній справі
Відповідно до ст. 107 КАС України, суддя після одержання позовної заяві з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства; 5) подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Таким чином, перед початком відкриття провадження в адміністративній справ слід встановити чи належить розглядати заяву в порядку адміністративного судочинства. Це положення також чітко закріплено у ч. 2 ст. 107 КАС України. Статтею 109 КАС України встановлено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо: — заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства; — у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили: постанова суду чи ухвала суду про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі, про закриття провадження в такій справі у зв'язку з відмовою позивача від адміністративного позову або примиренням сторін; - настала смерть фізичної особи чи припинено юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено адміністративний позов, якщо спірні правовідносини не допускають право. Про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі суддя виносить ухвалу, яку може бути оскаржено. Повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого винесено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається. З наведених обставин слід зазначити, що перелік підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі є вичерпним, тобто лише ці підстави тягнуть за собою відмову судді у відкритті провадження у справі. Як вже зазначалося, ст. 17 КАС України встановлює категорії спорів, на які поширюється компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ. З господарськими спорами можуть пересікатись категорії спорів, визначені в пп. 1, 3, 4 вказаної статті, а саме: у всіх наведених категоріях спорів передбачено, що хоча б однією із сторін такого спору повинен бути суб'єкт влад них повноважень. Щодо поняття "суб'єкт владних повноважень", то його визначено у ст. З КАС України, в якій зазначено, що суб'єкт владних повноважень — це органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, інші суб'єкти при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Таким чином, можна зробити висновок про те, що єдиною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватись суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір. У випадку, якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказаних владних управлінських функцій (щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору), то такий суб'єкт не знаходиться «при здійсненні управлінських функцій» та не має встановлених нормами КАС України необхідних ознак суб'єкта владних повноважень. Виходячи з вищезазначеного, можна відокремити певні категорії справ, розгляд яких відповідно до ст.ст. 1, 4, 17 КАС України має здійснюватись у порядку адміністративного судочинства: а) спори осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності, у яких такий суб'єкт своїми владними рішеннями чи діями зобов'язує цих осіб вчиняти певні дії, утримуватись від вчинення певних дій, нести відповідальність. При цьому особи згідно з нормами чинного законодавства України зобов'язані виконувати такі владні рішення чи вимоги суб'єкта владних повноважень; б) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, а також спори з приводу укладання та виконання адміністративних договорів. Відповідно до КАС України, адміністративний договір — це дво- або багатостороння угода, зміст якої становлять права та обов'язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень, який є однією із сторін угоди. Якщо суб'єкти, хоча б і на реалізацію своїх повноважень, вільно укладають договір відповідно до норм ЦК України, під час укладання такого договору його сторони вільно домовляються про зміст та обсяг прав і обов'язків за договором, можуть відмовитись від його укладання, то такий договір може бути цивільним (господарським), але не адміністративним, оскільки в змісті цього договору відсутні відносини влади і підпорядкування, що є обов'язковими для адміністративного договору, а кожний суб'єкт такого договору виступає як рівний один до одного. Як приклад можна навести такі спори, коли суб'єкт владних повноважень не знаходиться "при здійсненні управлінських функцій**, але є відповідачем у справі щодо стягнення з нього заборгованості на отримані певні послуги та за укладеними з ним договорами (телефонний електрозв'язок, спожиту електроенергію, теплову енергію, стягнення заборгованості за договорами підряду тощо). Якщо підстави для відмови у відкритті провадження відсутні, але суддею було встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 КАС України, він виносить ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою. Як приклад можна навести те, що основними підставами для залишення позовної заяви без руху може бути: ненадання заявником примірників копії позовної заяви та доданих до заяви документів, які мають бути надіслані судом до відповідача (відповідачів), третіх осіб; не вказано повного найменування сторін за позовом, ім'я відповідача, посаду і місце служби посадової чи службової особи, їх поштових адрес та засобів зв'язку; не в повній мірі визначено зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, або позов підписано особою, посадове становище якої не зазначено, або воно не має належних повноважень. Крім того, КАС України передбачено повернення позовної заяви позивачеві, якщо: — позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху; позивач до відкриття провадження в адміністративній справі подав заяву про її відкликання; позовну заяву подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності; позовну заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи; у провадженні цього або іншого адміністративного суду е справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; — справа не підсудна цьому адміністративному суду. У даному випадку копія ухвали про повернення позовної заяви невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами. Ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви можуть бути оскаржені особою, яка подала позовну заяву. Але на відміну від відмови у відкритті провадження у адміністративній справі повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, тобто після усунення недоліків, що зумовили повернення позовних матеріалів. Відповідно до ст. 107 КАС України про відкриття провадження у справі суддя виносить ухвалу. В ухвалі про відкриття провадження у справі зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, прізвище та ініціали судді, який відкрив провадження в адміністративній справі, номер справи; 2) ким і до кого пред'явлено адміністративний позов; 3) зміст позовних вимог; 4) дата, час і місце попереднього судового засідання, якщо суд вважає його проведення необхідним; 5) пропозиція відповідачу подати в зазначений строк письмові заперечення проти позову та докази, які у нього є; 6) яким складом суду розглядатиметься справа. Копія ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі невідкладно надсилається особам, які беруть участь у справі, разом з інформацією про їхні процесуальні права і обов'язки. Відповідачам надсилаються також копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Date: 2015-07-22; view: 3453; Нарушение авторских прав |