Санкції цивільно-процесуального права

Санкції — це встановлені в нормах цивільного процесуального права наслідки, що настають за їх недодержання і порушення, тобто всі правові наслідки, які забезпечують їх реалізацію. Ними є заходи захисту і заходи відповідальності.

Заходи відповідальності спрямовуються на майно і особу правопорушника, заходи захисту — на саме правопорушення, його наслідки та на дії (бездіяльність) правопорушника. Для застосування заходів процесуальної відповідальності необхідна, як правило, вина правопорушника і тільки як виняток — настає безвинна відповідальність. Для застосування заходів захисту вина правопорушника не потрібна.

Заходи захисту спрямовані на припинення правопорушення, на поновлення порушеного права і забезпечення виконання обов'язку. Нових (додаткових) обов'язків на суб'єктів цивільних процесуальних правопорушень вони не покладають. До заходів захисту відносяться санкції:

припиняюч і (припиняють правопорушення) - спрямовані на припинення неправомірних процесуальних дій, а, отже, проти настання правових наслідків, на досягнення яких спрямовані такі дії (відмова в прийнятті заяви до провадження суду, в прийнятті зустрічного позову; залишення заяви, касаційної скарги і подання без руху, попередження, закриття провадження у справі і залишення заяви без розгляду).

Правопоновлюючі - спрямовуються на поновлення порушених цивільних процесуальних прав і на забезпечення виконання обов'язків шляхом скасування незаконних рішень, ухвал, постанов суду, поворот виконання.

Заходи відповідальності покладають на правопорушника новий додатковий обов'язок — відшкодувати збитки, сплатити штраф, стягнення винагороди за втрату робочого часу, стягнення судових витрат, примусовий привід, видалення з залу судового засідання тобто виявляються в покаранні.

Цивільні процесуальні санкції захисту і відповідальності сприяють попередженню правопорушень, але встановлені ЦПК такі заходи, як окрема ухвала, забезпечення позову, забезпечення можливих збитків відповідача, попередження, спрямовані виключно на запобігання порушенням цивільних процесуальних норм, а також шкідливим наслідкам, які можуть настати внаслідок правопорушень.

До заходів процесуального примусу належать: попередження, видалення із залу судового засідання; тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; привід. До однієї особи за одне й те саме правопорушення може бути застосований тільки один засіб процесуального примусу.

Режим законності в цивільному судочинстві забезпечується також застосуванням до суб'єктів цивільних процесуальних правопорушень заходів кримінальної, дисциплінарної, адміністративної і громадської відповідальності.

За злісне і більш небезпечне цивільне процесуальне правопорушення, яке виступає одночасно кримінальним злочином, настає кримінальна відповідальність. Підлягають: свідок, експерт, перекладач. Кримінальна відповідальність встановлена за втручання у вирішення судових справ, за погрозу щодо судці, народного засідателя, за посягання на їх життя і інш.

Представники сторін і тих осіб, що е посадовими особами, а також члени колегії адвокатів за несумлінне ведення справи відповідають у дисциплінарному порядку або в порядку громадського впливу. Судді несуть дисциплінарну відповідальність за порушення законності при розгляді цивільних справ, за допущення навмисного порушення закону або несумлінність, що призвели до скасування чи зміни судового рішення.

Адміністративна відповідальність встановлена: за неповагу до суду, що виявилася в злісному усуненні від явки до суду свідка, позивача, відповідача чи в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженням головуючого або в порушенні порядку під час судового засідання, а також за вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну неповагу до суду або встановленим в суді правилам.

Date: 2015-07-22; view: 293; Нарушение авторских прав