Покарання і його види

Покарання — міра примушення, яка вживається від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною в скоєнні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання є найбільш суворим видом кримінальної відповідальності.

Суть покарання полягає в тому, що засуджений зазнає певні позбавлення і страждання (наприклад, обмеження пересування, особистої недоторканності, таємниці листування — при позбавленні волі). Проте кара — не єдина і навіть не головна мета покарання. Покарання має на меті виправлення засуджених, попередження скоєння нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Кримінальний кодекс передбачає 12 видів покарань, які розділяють на:

— основні покарання;

— додаткові покарання;

— покарання, які можуть призначатися як основні і додаткові.

Види основних покарань:

1) суспільні роботи (на термін від 60 до 240 годин при відбуванні не більше ніж по 4 години в день). Це покарання полягає у виконанні у вільне від роботи або навчання час суспільно корисних робіт;

2) виправні роботи (від 6 місяців до 2 років). З суми заробітку засудженого проводиться утримання в дохід держави від 10 до 20 %;

3) службові обмеження для військовослужбовців (на термін від 6 місяців до 2 років). З суми грошового забезпечення засудженого проводиться утримання в дохід держави від 10 до 20 %. Під час відбування засуджений не може бути підвищений за посадою, у військовому званні, термін покарання не зараховується в строк вислуги років для привласнення чергового звання;

4) арешт (на термін від 1 до 6 місяців);

5) обмеження свободи (на термін від 1 до 5 років). Покарання полягає у перебуванні особи в кримінально-виконавчій установі відкри-того типу без ізоляції від суспільства під наглядом і з обов'язковим залученням до праці;

6) перебування в дисциплінарному батальйоні військовослуж-бовців (на термін від 6 місяців до 2 років). Цей вид покарання застосовується тільки по відношенню до військовослужбовців термінової служби;

7) позбавлення волі на певний термін (від 1 до 15 років);

8) довічне позбавлення волі.

Основні покарання можуть призначатися лише як самостійні види. Не можна, наприклад, призначити одночасно арешт і виправні роботи. Саме з цими видами покарань зв'язується досягнення мети покарання. До основних покарань можуть приєднуватися додаткові покарання.

Види додаткових покарань:

1) позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу;

2) конфіскація майна.

Ці покарання не можуть призначатися як самостійні, вони приєднуються до основних покарань.

Види покарань, які можуть призначатися як основні і додаткові:

1) штраф (від 30 до 1000 не оподатковуваних мінімумів доходів громадян);

2) позбавлення права посідати певні посади або займатися певною діяльністю (на термін від 2 до 5 років — як основне покарання і на термін від 1 року до 3 років — як додаткове покарання).

Цю групу покарань можна застосовувати як самостійно, так і приєднувати їх до основних покарань.