Нова історична школа Німеччини

Нова історична школа: Історичні умови: 1) завершення об'єднання німецьких земель, формування внутрішнього ринку країни; 2) швидкий розвиток промисловості на основі досягнень науки і техніки другого етапу промислового перевороту; 3) поява перших монополістичних угруповань у промисловості; 4) розвиток капіталістичних відносин у сільському господарстві /"прусський шлях"/; 5) загострення соціально-економічних суперечностей, поширення робітничого руху і посилення впливу соціально-демократичних партій.

Особливості економічних поглядів: 1) продовження наукових традицій "старої історичної школи Німеччини" у трактуванні предмета і методів дослідження; 2) нормативні дослідження, підпорядковані обґрунтуванню політичних реформ; 3) антимарксистський характер.

К. Бюхер (1847-1930 рр.). Основний твір: "Виникнення народного господарства". Головні ідеї: у розвитку народного господарства виявляє три етапи, закладаючи в основу класифікації ступінь віддаленості споживача від виробника продукції: 1) замкнене господарство – продукти виступають як споживчі вартості; 2) міське господарство – частина продуктів виступає як мінова вартість; 3) народне господарство – більшість продуктів є міновими вартостями.

Г. Шмоллер (1838‑1917 рр.). Основний твір: "Основи загального учення про народне господарство". Головні ідеї: 1) пруська монархія є "соціальною монархією" з надкласовим характером, і веде боротьбу за скасування привілеїв у суспільстві; 2) розповсюдження профспілкового руху є шкідливим; 3) необхідно запобігати революційному руху шляхом проведення своєчасних соціальних реформ.

Л. Брентано (1844-1931 рр.). Основний твір: "Сучасні робітничі гільдії". Головні ідеї: 1) головним фактором "класового миру" вважає активну діяльність профспілок, які здатні знищити експлуатацію і поліпшити економічне становище трудящих; 2) закладає основи теорії "організованого капіталізму", де картелі виступають дієвим інструментом запобігання кризам надвиробництва, так як намагаються пристосувати за допомогою планування виробництво до потреб споживачів; 3) підкреслював необхідність роздрібнення сільськогосподарських господарств.

Соціальна школа Німеччини: Історичні умови: 1) перехід німецького суспільства до монополістичної стадії економічного розвитку; 2) посилення ролі держави, корпорацій, суспільних інститутів в управлінні економікою.

Особливості економічних поглядів: 1) предмет дослідження – правові та етичні норми, що встановлюють зв'язок між людьми; 2) методи дослідження – аналіз, міждисциплінарний підхід, індукція; 3) характеристика категорій політичної економії з позицій суб'єктивної теорії цінності; 4) аналіз соціальних суперечностей і пошук шляхів їх усунення шляхом державно-монополістичного регулювання.

Р. Штаммлер (1856‑1938 рр.). Головний твір: "Господарство та право з погляду матеріалістичного розуміння історії". Основні ідеї: 1)обґрунтування філософських та методологічних принципів соціального напрямку: 2)право – атрибут соціальної діяльності держави; 3)цінність має значення лише для обміну товарів на основі існуючого правопорядку.

Р. Штольцман (1852‑1930 рр.). Головний твір: "Соціальні категорії". Основні ідеї: 1) формування соціально-правового напрямку соціальної школи; 2) дослідження правових норм поведінки суб'єктів /що лежать в основі ринкового обміну/; 3)капіталістичне виробництво – засіб реалізації моральних цілей та досягнення життєвого достатку усіх членів суспільства; 4)суть закону вартості у регулюванні доходів та забезпеченні нормального існування населення.

Р. Опенгеймер (1864‑1943 рр.) висунув теорію"ліберального соціалізму": 1) природним станом суспільства є просте товарне виробництво /ПТВ/; 2) капіталізм – відхилення від ПТВ, викликане соціальними причинами; 3) метою розвитку суспільства є повернення до ПТВ, "ліберального соціалізму".

Date: 2015-07-02; view: 441; Нарушение авторских прав