Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Формулювання теми ,мети дослідження та його основних завдань
З’ясувавши попередньо суть проблемної ситуації, слід чітко зафік-сувати проблему в назві дослідження. У нашому випадку вона може звучати так: «Причини конфлікту між робітниками та адміністрацією підприємства і вироблення конкретних шляхів його розв’язання». Тут міститься одночасно певне знання (про те, що конфлікт існує, а також про те, що повинні бути конкретні шляхи вирішення проблеми) і незнання (оскільки ми ще не знаємо достеменно причин, які цей конфлікт викликали, а також тих заходів, за допомогою яких конфлікт можна буде розв’язати). Мета конкретно-соціологічного дослідження визначає домінантну орієнтацію, від якої залежить уся логіка його здійснення і реалізації. Як зазначає В.Гречихін, програма конкретно-соціологічного дослідження повинна дати відповідь на питання, вирішення якої проблеми і досягнення якого результату ставить на меті дослідження. Отже, цілі конкретно-соціологічного дослідження можна сформулювати так: • Встановлення причин, котрі викликали появу напруженості, а згодом і конфлікт у стосунках між робітниками та керівним персоналом. Завдання конкретно-соціологічного дослідження — це сукупність цільових установок, спрямованих на аналіз і вирішення проблеми. Завдання дослідження безпосередньо випливають із поставлених перед дослідниками цілей і є їхньою конкретизацією. Так, для досягнення першої мети доцільно запланувати такі завдання:
¾ з’ясувати реальний стан соціально-психологічного клімату трудового колективу та його головної складової — стосунків робітників та адміністрації; ¾ визначити ступінь конфліктної напруженості у трудовому колективі (високий, середній, низький) та стадії або фази його розгортання (початкова, найвища, завершальна); • виявити характер причин, які викликали виникнення конфлікту (на особистісному рівні, унаслідок суперечностей щодо виконання виробничих завдань, пов’язаних із порушенням трудової дисципліни, або на рівні соціально-економічних та організаційних складових виробничого процесу); ¾ вивчити взаємозв’язки між конфліктом і трудовою діяльністю робітників (чи впливає він, а якщо так, то наскільки — на кінцевий результат і якість праці). § Досягнення другої мети буде можливе, якщо виконати такі завдання: § накреслити основні й допоміжні заходи, які сприятимуть розв’язанню § існуючого конфлікту;
¾ виробити конкретні рекомендації, скеровані на уникнення конфліктів у майбутньому; ¾ з’ясувати, як узгоджуються запропоновані шляхи розв’язання та уникнення конфліктів із реальними можливостями: а) цього підприємства;
б) галузі, до якої належить підприємство;
в) бюджетними ресурсами на міському, обласному та республікан-ському (в разі потреби) рівнях. Ці та інші можливі завдання, послідовність їх виконання встанов-люють члени дослідницької групи, коли розробляють зміст першого пункту методологічного розділу програми. Вони можуть коригувати їх або навіть змінювати у випадках, коли плин конфлікту різко змінюється чи виникають нові обставини його перебігу.
|