Програма соціологічного дослідження

Програма конкретно-соціологічного дослідження — це обов’язковий початковий документ, її вироблення дає змогу чітко визначити стратегію і тактику соціологічного аналізу виявленої проблеми, забезпечити всеохопність проблемної ситуації і достовірність отриманої інформації. Нехтування виробленням програми конкретно-соціологічного дослідження у кінцевому підсумку призводить до нераціонального використання грошей і зусиль, втрати часу, одержання спотвореної або викривленої картини явища, яке досліджують, і загострення проблемної ситуації (наприклад, вибух конфлікту в трудовому колективі, страйк або стихійний бунт). Тому до такої, на перший погляд, непотрібної і копіткої дослідницької роботи треба поставитися надзвичайно уважно, оскільки від неї залежить безпосередній результат.

Програма конкретно-соціологічного дослідження має відповідати певним вимогам. Українські соціологи називають кілька таких вимог, серед них:

¾ чіткість і точність програми (всі її положення мають бути виразними, а елементи — продуманими відповідно до логіки дослідження і зрозуміло сформульовані, інакше учасники дослідження можуть не порозумітися і потребуватимуть зайвих витрат часу на уточнення різних питань);

¾ логічна послідовність усіх ланок програми (не можна братися за вироблення робочого плану без попереднього формулювання мети й завдань дослідження тощо);

¾ гнучкість програми (на перший погляд, це суперечить попередній вимозі, але на практиці, мірою розробки програми або при появі нових, непередбачених обставин доводиться повертатися до вже сформульованих положень і вносити в них корективи).

¾ Як зазначає В.Гречихін, програма конкретно-соціологічного дослід-ження виконує три основні функції:

¾ методологічну (дає змогу визначити проблему — наукову і практичну, задля розв’язання якої здійснюється дослідження; сформулювати його цілі й завдання; зафіксувати вихідне уявлення про об’єкт, який вивчають; встановити співвідношення цього дослідження з тими, котрі проводилися раніше або проводяться паралельно щодо аналогічних проблем);

¾ методичну (дає змогу розробити загальний логічний план дослідження, визначити методи збирання й аналізу інформації; виробити процедуру дослідження; проводити порівняльний аналіз отриманих результатів аналогічних досліджень);

¾ організаційну (забезпечуєрозроблення чіткої системи розподілу праці між членами дослідницької групи; полегшує контроль за процесом дослідження).

У соціологічній літературі вважають загальновизнаним, що структура програми конкретно-соціологічного дослідження складається з двох розділів: методологічного і методичного. Це відображено у схемі(див. рис. 3.1):

Рисунок 3.1. Структура соціологічного дослідження