Задача 22. Необхідно визначити вірність нарахування балансової вартості нематеріальних активів

Дивіденди — прибуток, отриманий платниками податку від здійснення корпоративних прав, включаючи доходи, нара­ховані як проценти на акції або на внески до статутних фондів, за винятком доходів, отриманих від торгівлі корпоративними правами, і доходів від операцій з борговими зобов'язаннями та вимогами.

Диспозиція — частина правової норми, яка встановлює права та обов'язки учасників регульованих нормою відносин.

До засобів масової інформації відносяться: преса, ефірне, супутникове і кабельне телебачення, радіомовлення, а також афіші, плакати, листівки, рекламні щити, інші технічні засоби, розташовані на вулицях, магістралях, площах, будинках, транспорті й в інших місцях.

Добровільні пожертвування — внески підприємств або громадян на загальносуспільні потреби, а також до непри­буткових організацій, створених згідно із законодавством про об'єднання громадян.

Документальні перевірки — це перевірки, що передбачають перегляд первинних документів, виявлення правильності і вірогідності організації і ведення бухгалтерського обліку, своєчасності і повноти сплати податків у бюджет, а також правильності застосування існуючих пільг. Така перевірка проводиться за місцем перебування підприємства платника податку.

Доход — сума будь-яких засобів, вартість матеріальних і нематеріальних цінностей (активів), цінних паперів, інших об'єктів матеріальної і нематеріальної власності, отриманих платником податку протягом оподатковуваного періоду.

Доходи, що мають джерела походження з України, — будь-які доходи, одержані резидентами і нерези­дентами від реалізації будь-яких угод цивільно-правового ха­рактеру з резидентами України, включаючи будь-які пасивні доходи, незалежно від місця укладення таких угод, будь-які інші надходження в грошових, матеріальних та нематеріальних фор­мах від резидентів України, прямо не пов'язані з підприєм­ницькою діяльністю сторін.

Єдиний митний тариф України — це систематизований звід ставок мита, якими обкладаються ввезені на митну територію України або товари, що вивозяться за межі цієї території, або інші предмети.

Житловий будинок — будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості;

Житловий будинок садибного типу — житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень;

Загальне користування здійснюється громадянами для задоволення їхніх нестатків (купання, плавання на човнах, аматорське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об'єктів без використання споруджень або технічних пристроїв і з колодязів) безкоштовно, без закріплення водних об'єктів за окремими особами і без придбання відповідних дозволів.

Загальнодержавні податки — податки, які вста­новлюються органами законодавчої влади і є обов'язкові для справляння на всій території держави.

Заниження об'єктів оподатковування — це декларування суми прибутку менше, чим отримано в дійсності.

Заниження об'єктів оподатковування — це декларування суми прибутку менше, чим отримано в дійсності.

Збір за місця для паркування транспортних засобів — це збір, стягнутий з юридичних і фізичних осіб за паркування автомобілів у спеціально обладнаних або відведених для цього місцях.

Збір за першу реєстрацію транспортного засобу є джерелом фінансування будівництва, реконструкції, ремонту і змісту автомобільних доріг загального користування і проведення природоохоронних заходів на водоймах.

Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності — сума коштів, яка сплачується за придбання та використання торгового патенту;

Збір за спеціальне використання водних ресурсів — це обов’язків платіж, встановлюваний з метою стимулювання раціонального і комплексного використання і поновлення, вирівнювання соціально-економічних умов господарювання при використанні водних ресурсів, проведення природоохоронних заходів.

Збір за спеціальне використання лісових ресурсів — це обов’язків платіж за передачу в користування лісових ресурсів, установлюваний з метою відшкодування витрат держави на поновлення лісових угідь.

Збори — платежі юридичних та фізичних осіб, які встановлюються в твердих розмірах за надання певних прав чи послуг або на відшкодування окремих видатків бюджету.

Звичайна процентна ставка за депозит — середньозважена процентна ставка на день відкриття депозиту, але не вища середньозваженої ставки за депозити, залучені протягом 30 календарних днів, що передували даті відкриття цього депозиту.

Звичайна процентна ставка за кредит — се­редньозважена процентна ставка на день сплати процентів за кредит, але не нижча середньозваженої процентної ставки за кредити, надані протягом 30 календарних днів, що передували даті надання цього кредиту.

Звичайна ціна на продукцію (роботи, послуги) — ціна, не менша від середньозваженої ціни реалізації аналогічної продукції (робіт, послуг) за будь-якими іншими угода­ми купівлі-продажу, укладеними з будь-якою третьою сторо­ною протягом ЗО календарних днів, що передували даті реалі­зації, за винятком випадків, коли ціни внутрішньої реалізації підлягають державному регулюванню згідно з порядком ціно­утворення, встановленим законодавством.

Земельний податок — законодавчо урегульований обо­в'язковий платіж, що справляється з юридичних та фізичних осіб за використання земельних ділянок.

Змішане оподатковування. Припускає використання для однієї частини доходів прогресивного методу, для іншої — пропорційного.

Знижена податкова ставка враховує визначені особливості платника і скорочує податковий тягар на нього (найчастіше її застосування можна розглядати як податкову пільгу, наприклад, оподатковування валового доходу страхових організацій-резидентів здійснюється по ставці 3%).

Знижки — пільги, спрямовані на скорочення податкової бази.

Індикативні ціни — це ціни на товари, що відповідають цінам, що склалися або складається на відповідний товар на ринку експорту або імпорту на момент здійснення експортної (імпортної) операції з урахуванням умов постачання й умов здійснення розрахунків, визначених відповідно до законодавства України

Інвестиційний кредит — це зменшення податкових зобов'язань материнської компанії на визначений відсоток від обсягу її капіталовкладень за кордоном.

Індивідуальні ідентифікаційні номери — це номера, що привласнюються фізичним особам з метою обліку громадян як платників податків (обов'язкових платежів) і зберігаються за ними протягом усього їхнього життя.

Іноземна юридична особа — підприємство, створе­не за законодавством іншим, ніж законодавство України, і роз­міщене за межами України.

Кадастр — це реєстр, що містить перелік типових об'єктів (землі, доходів), що класифіковані за зовнішніми ознаками, і встановлює середню прибутковість об'єкта обкладання.

Камеральні перевірки — це перевірки, проведені при прийомі звітних документів від платників податків, і вирахування сум, що полягають у встановленні правильності, податків, точності заповнення форм і перевірці взаємозв'язку форм.

Категорія є концентрованим вираженням загальних, найбільш істотних ознак, якостей, закономірностей і взаємозв'язків діалектичного руху матеріальних і духовних об'єктів тієї сфери дійсності, що вона вивчає.

Квартира — ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання;

Кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах — ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів;

Комбіновані мита — це мита, що сполучать адвалерні і специфічні особливості митного обкладання.

Комерційний кредит — будь-яка господарча опера­ція суб'єкта підприємницької діяльності, що передбачає аван­сування (попередню оплату) продукції (робіт, послуг) іншого суб'єкта підприємницької діяльності з відстроченням дати реалізації (набуття права власності), якщо таке відстрочення є тривалішим за звичайні строки поставки або перевищує; ЗО календарних днів з дати здійснення авансового платежу.

Компенсаційні мита — це мита, стягнуті понад звичайне увізне мито.

Консигнаційна операція — господарча операція суб'єк­та підприємницької діяльності (консигнанта), що передбачає експорт матеріальних цінностей до складу іншого суб'єкта підприємницької діяльності (консигнатора) з дорученням реа­лізувати зазначені матеріальні цінності на комісійних засадах.

Консолідований бюджет — зведений, але такий, що не підлягає затвердженню Верховною Радою. Консолідований бюджет складається для аналізу бюджетної системи в цілому.

Контролюючий суб'єкт (суб'єкт контролю) - юридична чи фізична особа, що спрямовує контрольні дії на власну діяльність або на діяльність іншої фізичної чи юридичної особи (осіб), що знаходяться у довколишньому господарському середовищі.

Контрольні дії - операції порівняння (зіставлення) показників діяльності підконтрольного суб'єкта з визначеною нормою (нормами), здійснювані контролюючими суб'єктами з метою виявлення і блокування відхилень від цих норм.

Корпоративні права — права власності на частку (пай) у статутному фонді юридичної особи, створеної відповідно до законодавства про господарські товариства, включаючи право на управління та отримання відповідної частки прибутку та­кої юридичної особи.

Котедж — одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою;

Кредитна операція — господарча операція суб'єкта підприємницької діяльності, що передбачає надання права на купівлю матеріальних цінностей та нематеріальних активів з відстроченням платежу, а також на позичку грошових коштів з відстроченням погашення їх.

Майнові податки — прямі податки з юридичних та фізичних осіб, об'єктом оподаткування яких виступає рухоме й нерухоме майно.

Маржа — різниця між відсотковими ставками за нада­ний кредит і відсотковими ставками за залучені ресурси.

Метод податкового права характеризується як владномайновий, обумовлений необхідністю застосування імпера­тивних (тобто таких, що не допускають вибору) норм податко­вого права з метою формування державного бюджету за раху­нок коштів платників податків як одного з основних джерел державних доходів.

Митна декларація — документ, що подається до мит­них органів при ввезенні, вивезенні чи транзиті товарів через митний кордон і містить дані про ці товари, на підставі якого стягується Мито.

Митні збори — плата, що стягується з декларантів за оформлення митних процедур.

Мито — це непрямий податок, стягнутий з товарів (інших предметів), що переміщаються через митний кордон, тобто ввозяться, вивозяться або випливають транзитом, і який включається в ціну товарів і сплачується за рахунок кінцевого споживача

Мито стягується з юридичних та фізичних осіб за здій­снення спеціально уповноваженими органами дії і видачу документів, що мають юридичне значення.

На суму податків, сплачених в одній країні, зменшується оподатковуваний доход (прибуток) в іншій, тобто застосовується податкова знижка.

Нематеріальні активи — вартість об'єктів промис­лової та інтелектуальної власності, а також інших прав, визнаних об'єктом права власності конкретного підприєм­ства.

Неоподатковуваний мінімум — розмір об'єкта опо­даткування, в межах якого податок не справляється.

Неподання декларації про доходи або прибуток містять у собі навмисне ухиляння від сплати податків шляхом неподання декларації.

Непрямі податки — це податки, що визначаються розміром споживання і не залежать від доходу або майна платника, виступають у виді надбавки до ціни товару або послуги, і платником яких є кінцевий споживач даного товару або послуги.

Нерезиденти — юридичні особи та суб'єкти підприєм­ницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи України, з місцем розміщення за межами України, створені та діють відповідно до законодавства іноземної держави, у тому числі юридичні особи та інші суб'єкти підприємницької діяль­ності з участю юридичних осіб та інших суб'єктів підприєм­ницької діяльності України.

Носії господарських інтересів — це соціальні групи, що відрізняються друг від друга по ряду ознак.

Носій податку — це фізична або юридична особа, кінцевий споживач товару, у ціні якого утримується непрямий податок. Купуючи товари, споживач фактично стає платником податку. У такий спосіб податок перекладається із суб'єкта на носія податку.

Нульова ставка — ставка податку, який, у принципі, стягується, але за ставкою 0 відсотків.

Об’єктом оподаткування можуть бути майно, товари, до хід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об’єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов’язує виникнення у платника податкового обов’язку.

Об'єктом контролю є - доходи суб'єктів підприємницької діяльності, громадян України, іноземних громадян і осіб без громадянства у тій частині, в якій вони виступають платниками податків і зборів.

Одиницею виміру бази оподаткування визнається конкретна вартісна, фізична або інша характеристика бази оподаткування або її частини, щодо якої застосовується ставка податку

Оперативна оренда (лізинг) — господарча опера­ція суб'єкта підприємницької діяльності, що передбачає пере­дачу орендарю права користування матеріальними цінностями, які належать орендодавцю, на строк, не більший за строк пов­ної амортизації їх з обов'язковим поверненням таких мате­ріальних цінностей орендодавцю. При цьому право власності на орендовані цінності залишається у орендодавця протягом всього строку оренди.

Оперативний лізинг (оренда) — господарська операція фізичної або юридичної особи, що передбачає передачу орендареві права користування основними фондами на термін, що не перевищує термін їхньої повної амортизації, з обов'язковим поверненням таких основних фондів їхньому власникові по закінченні терміну дії лізингового (орендного) угоди. Основні фонди, передані в оперативний лізинг, залишаються в складі основних фондів орендодавця й орендарі, на якій підставі майно передане в оренду (контракт, договір і т.п.).

Операція з опціоном — господарча операція суб'єкта підприємницької діяльності, що передбачає продаж (купівлю) опціону, тобто права придбати (продати) продукцію сезонного виробництва, цінні папери або валютні цінності у будь-який момент протягом визначеного часу, з фіксацією ціни реалізації на дату укладення (придбання) опціону.

Оподатковуваним доходом громадян — суб'єктів підприємницької діяльності вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом і документально підтвердженими витратами, безпосередньо зв'язаними з одержанням доходу.

Оприлюднення звітності — офіційне подання бух­галтерської звітності (балансів) до органів Головної державної податкової інспекції України, Національного банку України, Фонду державного майна України, Антимонопольного коміте­ту України, Комітету у справах з нагляду за страховою діяльніс­тю і до інших установ та організацій, уповноважених відповід­но до чинних законодавчих актів України на отримання бух­галтерської звітності (балансів) про фінансовий стан підприємств у засобах масової інформації, якщо це передбачено законодав­ством.

Орендна (лізингова) операція — господарча опе­рація суб'єкта підприємницької діяльності (орендодавця), що передбачає передачу права користування матеріальними цінно­стями іншому суб'єкту підприємницької діяльності (орендато­ру) на платній основі і на визначений строк.

Основний доход — доход, отриманий від юридичної або фізичної особи у виді заробітної плати й інших видів оплати праці фізичної особи або будь-яких інших доходів, джерело яких знаходиться в таких роботодавців, а також доход від здійснення самостійної підприємницької діяльності.

Основні фонди — матеріальні цінності, що використо­вуються в господарській діяльності платника податку протя­гом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, і вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним або мораль­ним зносом.

Особисті податки — це податки, що встановлюються персонально для конкретного платника і залежать від його доходів.

Особові податки — це форма прямого оподатковування, при якій податком обкладається доход платника податків.

«Офшор» (дослівний переклад з англійського «за узбережжя», а стосовно до офшорному бізнесу його можна перевести як «, познаходиться за межами даної юрисдикції,, що не підпадає під дію національного регулювання») означає, що компанія веде бізнес за межами країни, де вона зареєстрована і має юридична адреса.

Пеня — штрафна санкція, сума якої стягується з плат­ників за порушення строків сплати податків та платежів або термінів перерахування їх до бюджету організаціями, котрі утримують чи приймають їх.

Перекладання податків — це наслідок уведення непрямого оподатковування, включення податків у ціни реалізованих товарів (послуг, що робляться,), унаслідок чого вага податку несуть не суб'єкти податку, а споживачі товарів.

Під ігорним бізнесом розуміється діяльність, зв'язана з пристроєм казино, інших ігорних місць (будинків), ігорних автоматів із грошовим і майновим виграшем, проведенням лотерей (крім державних) і розіграшів з видачею грошових виграшів у наявній або майновій формі.

Під легальним плануванням податків розуміється не просто добре поставлений бухгалтерський облік і правильне складання звітних балансів, а законна можливість або не платити ніяких податків узагалі, або звести їхній рівень до мінімального в порівнянні з рівнем діючих ставок.

Під побутовими послугами розуміється діяльність, зв'язана з наданням платних послуг для задоволення особистих потреб замовника за наявні засоби, а також з використанням інших форм розрахунків, включаючи кредитні картки.

Під торгівлею наявними валютними цінностями розуміється продаж іноземної валюти, інших наявних платіжних засобів, виражених в іноземній валюті (у тому числі дорожніх, банківських і персональних чеків), а також операції з дебетуванню кредитних (дебетових) карток в обмін на валюту України, інших наявних платіжних засобів, виражених у валюті України, а також в обмін на іншу іноземну валюту

Під торговельною діяльністю мається на увазі роздрібна й оптова торгівля, діяльність у торгово-виробничій сфері (суспільне харчування) за наявні засоби, інші наявні платіжні засоби і з використанням кредитних карток.

Підакцизні товари — законодавче визначений перелік товарів, на які встановлюються специфічні акцизи.

Підвищена податкова ставка враховує специфічну форму діяльності або одержання доходів і перевищує основну,

Підконтрольний об'єкт (об'єкт контролю) - фізична чи юридична особа (особи), на певний вид діяльності яких спрямовуються контрольні дії.

Пільги — це надання переваги, часткове або повне звільнен­ня від виконання встановлених правил, обов'язків або полег­шення умов виконання їх.

Пільговий торговий патент — торговий патент на провадження торговельної діяльності певними видами товарів.

Пільгові мита — це мита, що створюють режим найбільшого сприяння до імпорту товарів із країн і економічних союзів, з якими Україна уклала угоди про вільну торгівлю, або торгово-економічні угоди з наданням режиму найбільшого сприяння або національного режиму.

Плата — платіж до бюджету за використання ресурсів, які перебувають у загальнодержавній власності, на основі пев­ної еквівалентності взаємовідносин платників із державою. Плата встановлюється у твердих ставках з одиниці ресурсів у їхньому фізичному вимірі,

Плата за землю - — прямий реальний податок на володіння і користування землею.

Плата за користування надрами — це плата за користування надрами при видобутку корисних копалин.

Платник (суб'єкт) податку — фізична чи юридична особа, а також група осіб без статусу юридичної особи, на яку згідно із законодавчими актами покладено обов'язок сплачу­вати податки та інші обов'язкові платежі.

Повні мита — це мита, що застосовуються до всіх товарів і інших предметів, увезеним на митну територію України (за винятком тих, до яких застосовуються преференційні і пільгові мита).

Поворотний лізинг (оренда) — господарська операція фізичної або юридичної особи, що передбачає продаж основних фондів фінансової організації з одночасним зворотним одержанням таких основних фондів такою фізичною або юридичною особою в оперативний або фінансовий лізинг.

Пов'язана особа — посадова особа платника податку, уповноважена здійснювати від імені платника податку юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення правових відносин, а також члени її сім’ї.

Податки — це установлені вищим органом державної законодавчої влади обов'язкові платежі, що сплачують фізичних і юридичних осіб у бюджет у розмірах і в терміни, передбачені законом. Історично вони виникли з поділом суспільства на класи і появою держави.

Податки непрямі — податки, які включаються до ціни товарів або тарифів на послуги.

Податки прямі — обов'язкові нормативні платежі з при­бутку, спадщини, землі, будівель тощо.

Податкова адреса фізичної особи встановлюється за місцем постійного проживання, а для громадян, що не мають постійного місця проживання в Україні,— по місцю одержання основного доходу.

Податкова декларація, розрахунок (далі — податкова декларація) — документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених Податковим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкова накладна — це звітний податковий документ і одночасно розрахунковий документ по податку на додану вартість.

Податкова політика підприємства являє собою вибір найбільш ефективного варіанта сплати податкових платежів при альтернативних напрямках його господарської діяльності.

Податкова система — сукупність податків, зборів, інших платежів та внесків до бюджету і державних цільових фондів, платників податків та органів, що здійснюють контроль за правильністю обчислення, повнотою і вчасністю сплати їх у встановленому законом порядку.

Податкова угода (конвенція) — це правовий інструмент керування податковим процесом на міжнародному рівні, спосіб регламентації фінансової політики багатонаціональних корпорацій і міра підвищення їхньої податкової дисципліни щодо держав, на території яких вони здійснюють свою комерційну діяльність

Податкове законодавство — законодавчі акти, яки­ми встановлюються і регулюються справляння податків та по­даткових платежів.

Податкове зобов'язання — загальна сума податку на додану вартість, отримана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Податкове право — це сукупність юридичних норм, що визначають види податків у даній державі, порядок їхнього стягування, зв'язаний з виникненням, функціонуванням, зміною і припиненням податкових відносин.

Податкове розслідування — виявлення і розсліду­вання фактів ухилення від оподаткування шляхом прихову­вання доходів та інших об'єктів оподаткування.

Податковий закон — правовий акт вищого органу за­конодавчої влади, який зобов'язує юридичних осіб і громадян сплачувати до бюджету платежі у Вигляді податків у певному розмірі і в точно визначені строки.

Податковий звіт — документ, що подається до податко­вої інспекції із звітними даними про розрахунки з бюджетом.

Податковий контроль — система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий облік — облік у податковій інспекції плат­ників податків та стану розрахунків їх із бюджетом.

Податковий оклад — сума податку, що сплачується з одного об'єкта.

Податковий період — строк, протягом якого завершується процес формування податкової бази, остаточно визначається розмір податкового зобов'язання.

Податковий тиск — відношення загальної суми податкових зборів до сукупного національного продукту.

Податкові кредити — пільги, спрямовані на зменшен­ня податкової ставки або податкового окладу.

Податкові пільги — повне або часткове звільнення від податків суб'єктів відповідно до діючого законодавства (знижки, відрахування й ін.).

Податкові правовідносини — суспільні відносини, які виникають при сплаті податків та інших платежів і які урегульовані нормами фінансового, адміністративного, цивільного та кримінального права.

Податок на додану вартість — непрямий податок на додану вартість, створювану на всіх стадіях виробництва і звертання, що включається у виді надбавки в ціну товару, робіт, послуг і цілком оплачуваний кінцевим споживачем товарів, робіт, послуг.

Податок на прибуток — форма прибуткового оподат­кування підприємств, за якою об'єктом оподаткування висту­пає чистий доход підприємства.

Подвійне оподатковування — це випадки оподатковування, коли об'єкт податку або платник податку обкладається в рамках однієї або декілька фіскальних юрисдикцій податком даного виду більше, ніж один раз

Позареалізаційна операція — діяльність підпри­ємства, безпосередньо не пов'язана з реалізацією продукції (робіт, послуг) та іншого майна, включаючи основні фонди, не­матеріальні активи, продукцію обслуговуючого, та допоміжного виробництва.

Посередницька операція — господарча операція суб'єк­та підприємницької діяльності, який виступає в ролі комісіоне­ра в договорі комісії, консигнатора у консигнаційному договорі або повіреного в договорі доручення, за винятком довірчих опе­рацій з грошовими коштами, цінними паперами, включаючи приватизаційні майнові сертифікати, а також операцій з ви­пуску боргових зобов'язань і вимог та їхньої торгівлі, операцій з торгівлі (управління) валютними цінностями та іншими ви­дами фінансових ресурсів, а також усіх видів банківських і стра­хових операцій.

Постійні представництва нерезидентів в Україні — розташовані на території України представницт­ва іноземних компаній та фірм, міжнародних організацій та їхніх філіалів, що не мають імунітету і дипломатичних приві­леїв, створені у будь-якій організаційній формі без статусу юри­дичної особи, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність нерезидента, а також громадяни, які представляють в Україні нерезидента та перебувають з ним у трудових відносинах.

Правова норма — загальне правило поведінки, вста­новлене (санкціоноване) державою.

Предмет контролю - конкретний вид діяльності (певні фінансово-господарські операції) підконтрольного суб'єкта, на який спрямовано контрольні дії.

Предмет податкового права — система фінансово-правових відносин, яка регулює податкові відносини держав­них податкових органів та платників податків щодо встанов­лення, зміни та стягнення з платників податків (юридичних і фізичних осіб) частини їхніх доходів у відповідний бюджет (дер­жавний, місцевий).

Преференційні мита — кращі мита, що встановлюються державою для створення особливо сприятливого режиму для одного або декількох держав при увозі всіх або окремих груп імпортованих товарів.

Прибудова до житлового будинку — частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну;

Прибутковий податок — прямий податок із фізич­них та юридичних осіб.

Прибуток — економічна категорія, яка виражає фінан­сові результати виробничо-господарської діяльності підпри­ємства. Визначається як різниця між виручкою від реалізації продукції (робіт, послуг) і витратами на виробництво.

Прибуток від позареалізаційних операцій — сума коштів, одержувана підприємством від позареалізаційних операцій і зменшена на суму витрат на ці операції.

Прибуток від реалізації продукції (робіт, по­слуг) — виручка від реалізації продукції (робіт, послуг), змен­шена на суму нарахованого (сплаченого) податку на додану вартість (за винятком товарообмінних операцій з нерезидента­ми), акцизного збору, ввізного мита, митного збору та інших обов'язкових зборів і платежів, визначених чинним законодав­ством, а також на суму витрат, що включаються до собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг).

Приховання об'єктів оподатковування полягає в тому, що декларація про доходи подається, але в ній не вказується сума отриманого прибутку, тобто отриманий прибуток ховається.

Прогресивне оподатковування. Відрізняється ростом ставок податку по методу прогресії, при якому розмір ставки збільшується в залежності від росту доходу.

Пропорційне оподатковування. Характеризується стабільною ставкою незалежно від збільшення об'єкта оподатковування (подібний механізм використовується при нарахуванні податку на додану вартість).

Проценти — доходи, отримані платниками податку від операцій з борговими вимогами та зобов'язаннями, зокрема з векселями, облігаціями, бонами та іншими платіжними доку­ментами, включаючи операції з державними скарбничими зо­бов'язаннями, а також будь-які доходи, отримані платником податку від надання грошових коштів та матеріальних ціннос­тей в кредит (позичку) та нараховані як премії чи виграші або відсотків від суми заборгованості.

Прямі податки — це податки, стягнуті в результаті придбання й акумулювання матеріальних благ, що залежать від доходу або майна, і платниками яких безпосередньо є власники цих доходів або майна.

Реалізація продукції (робіт, послуг) — господар­ча операція суб'єкта підприємницької діяльності, що передба­чає передачу права власності на продукцію (роботи, послуги) іншому суб'єктові підприємницької діяльності в обмін на екві­валентну суму коштів або боргових зобов'язань.

Реальні податки — це податки, що передбачають оподатковування майна, виходячи з зовнішніх ознак; платниками виступають власники цього майна незалежно від їхніх доходів.

Регресивне оподатковування. Характеризується тим, що ставки податку знижуються в міру росту розміру доходу або майна.

Резидент — фізична особа, що має місце постійного проживання в Україні, або, що знаходиться на території України в сукупності не менш, ніж 183 календарних дня протягом останніх 12 календарних місяців, або громадянство, що має, України.