Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Штучну вентиляцію легень на негайному етапі СЛЦР здійснюють методом з рота до рота ⇐ ПредыдущаяСтр 9 из 9 1. Реаніматолог розташовується біля голови хворого праворуч або ліворуч від нього. Руки встановлює у зручній позиції таким чином, щоб лікті опиралися за можливості на тверду поверхню, і виконує потрійний прийом Сафара: 1-й момент — закинути голову потерпілого (розігнути в атланто-потиличному суглобі); 2-й момент — привідкрити рот; 3-й момент — вивести вперед нижню щелепу.
При цьому відбувається розтягання передніх м’язів шиї, внаслідок чого язик відсувається вперед, піднімається над задньою стінкою глотки і відкриває вхід до трахеї. 2. Після цього робить глибокий вдих, відкриває рот потерпілого, своїми губами щільно охоплює його губи, закриває ніс двома пальцями і робить видих, тобто вдуває повітря в легені хворого.
3. Виконуючи ШВЛ, потрібно одночасно зором контролювати правильність виконання штучного вдиху. Екскурсія грудної клітки потерпілого свідчить про надходження повітря до легень, а підйом надчерев’я - до шлунка. Відсутність рухів грудної клітки є також негативною ознакою: повітря не надходить до легень. 4. У таких випадках слід повторити ревізію верхніх дихальних шляхів і звернути увагу на правильність виконання потрійного прийому Сафара, іноді слід збільшити об’єм повітря, що вдувається. Об’єм вдиху = 6-7 мл/кг маси тіла. 5. Видих у потерпілого відбувається пасивно. Під час видиху, зберігаючи закинуте положення голови, відкривають і рот, і ніс.
При пораненні губ, язика, нижньої щелепи, тобто у випадках, коли важко забезпечити герметизацію, ШВЛ здійснюють методом з рота до носа. 1. Реаніматолог розташовується біля голови хворого праворуч або ліворуч від нього. 2. Руки встановлює у зручній позиції таким чином, щоб лікті опиралися за можливості на тверду поверхню, і виконує потрійний прийом Сафара: 1-й момент — закинути голову потерпілого (розігнути в атланто-потиличному суглобі); 2-й момент — привідкрити рот; 3-й момент — вивести вперед нижню щелепу. При цьому відбувається розтягання передніх м’язів шиї, внаслідок чого язик відсувається вперед, піднімається над задньою стінкою глотки і відкриває вхід до трахеї. 3. Після цього робить глибокий вдих, реаніматолог своїми губами щільно охоплює ніс хворого і закриває його рот своєю щокою або великим пальцем. 4. Виконуючи ШВЛ, потрібно одночасно зором контролювати правильність виконання штучного вдиху. Екскурсія грудної клітки потерпілого свідчить про надходження повітря до легень, а підйом надчерев’я - до шлунка. Відсутність рухів грудної клітки є також негативною ознакою: повітря не надходить до легень. 5. У таких випадках слід повторити ревізію верхніх дихальних шляхів і звернути увагу на правильність виконання потрійного прийому Сафара, іноді слід збільшити об’єм повітря, що вдувається. Об’єм вдиху = 6-7 мл/кг маси тіла. 6. Видих у потерпілого відбувається пасивно. Під час видиху, зберігаючи закинуте положення голови, відкривають і рот, і ніс.
Коли ШВЛ проводять грудним дітям, реаніматолог охоплює своїми губами рот і ніс. Об’єм повітря, що вдувається, дорівнює об’єму ротової порожнини реаніматолога.
|