Характеристики акцентуацій

Акцентуації особистості – це надмірна вираженість окремих рис характеру та їх сполучень, прояв яких багато в чому залежить від темпераменту людини. Вони є крайніми варіантами норми, що межують з психопатіями (патологіями характеру з необерненою вираженістю властивостей які перешкоджають адекватній адаптації до середовища).

К. Леонгард і Н. Шмішек виділяють 10 типів акцентуйованої вираженості характеру:

1. Демонстративний (істероїдний) тип. Характерна яскраво виражена потреба в увазі оточуючих, марнославство, авантюристичність, але в той же час прагнення до мети. Хитромудрість у самовихвалянні, послужливість у досягненні своїх інтересів, Однак розкутість у мисленні та діях робить демонстративні особистості адаптивними.

2. Педантичний тип. Відрізняється яскраво вираженою зібраністю, яка відображає інертність психічних процесів. Грунтовність, чіткість і завершеність у діях, високий самоконтроль дозволяють виконувати роботу пунктуально та сумлінно, але наявні повільність і малопродуктивність у мисленні, а в діях – надмірна стандартність і передбачливість. За несприятливих умов акцентуація набуває нав’язливий характер.

3. Ригідний (той, що застряває) тип. Основні риси: надмірна стійкість афекту із схильністю до формування “надціних” ідей; підвищена підозрілість і хвороблива образливість; стійкість негативних емоцій і почуттів; честолюбство, самовпевненість і прагнення до домінування; висока конфліктність і навіть ворожливість до критиків.

4. Збудливий тип. Характеризується підвищеною імпульсивністю, дратливістю та агресивністю. Моральні підвалини малозначущі, в спалахах гніву наростання агресивності супроводжується активізацією відповідних дій. Усвідомлення, як правило, ускладнення та уповільнення.

5. Гіпертивний тип. Характеризується переважно активністю та жагою діяльності. Заповзятливість, ініціатива, розбризкування іскор оптимізму. Разом з тим надмірна веселість і жвавість не завжди дозволяють доводити справу до кінця, бути обов’язковим, суворо дотримуватися норм, дорожити своїм авторитетом, Легковажність нерідко виявляється в прожектерстві, незібраності, сумнівних вчинках і в прямолінійності обраного шляху.

6. Дистимний тип. На противагу гіпертивному типу характерна схильність до депресії, зосередженість на похмурих сторонах життя, повільність і загальмованість на похмурих сторонах життя, повільність і загальмованість. Серйозна налаштованість на справу та витонченість почуттів обумовлюють тверду життєву позицію. Стимулювання життєдіяльності, однак, є послабленим.

7. Циклотимний (афектно- лабільний, нестійкий)тип. Яскраво виражена зміна гіпертимних і дистимних фаз. Характерна мінливість настрою, вчинків і дій без видимих причин.

8. Афектно-екзальтований тип. Властивий широкий діапазон емоційних станів. Екзальтація (захоплено-збуджений стан) виявляється в бурхливій реакції, змінюваності напрямків активності, високій вразливості, сильній прихильності до друзів тощо. Відверте та глибоке переживання чужих проблем посилює психічну реакцію людей цього типу акцентуації.

9. Тривожний (боязкий) тип. Схильність до страху, нерішучості, сором’язливості, надмірній підлеглості. Високий рівень тривожності нерідко супроводжується прагненням до надкомпенсації за рахунок зухвалого викиду негативних емоцій.

10. Емотивний тип. Відрізняється підвищеною чуттєвістю та глибиною переживань. Реакції людей з таким типом акцентуації виявляється в співпереживанні, лагідності, зворушливості. Під впливом бурхливих подій у навколишньому середовищі можливі патології аж до депресій і самогубств.