Методика проведення роботи. 1.Ознайомитись з макроструктурою деревини, замалювати зразок

1.Ознайомитись з макроструктурою деревини, замалювати зразок. Зробити необхідні пояснення щодо макроструктури.

2.За допомогою мікроскопа ознайомитись із будовою
клітин деревини.

3.З мікроскопа змалювати будову клітин деревини.

4.Зробити необхідні пояснення щодо будови клітин.
Повне уявлення про будову деревини дасть три розрізи стовбура: поперечний і два поздовжніх /радіальний і танген­ціальний/.

Дерев'яні будівельні конструкції в основному виконують­ся з деревини хвойних порід. Тому при виконанні лаборатор­ної роботи обмежимося розглядом анатомічної будови деревини сосни. Вивчення макроструктури деревини має важливе значен­ня, тому що деревина є анізотропним матеріалом і має неодно­рідну структуру.

По центру поперечного перерізу знаходиться серцевинна трубка, що має круглу форму діаметром 2-5 мм. Це слабка по міцності і нестійка до загнивання частина деревини. Навко­ло серцевини деревина найбільш міцна і важко проникна для рідин. Для сосни ця частина темніша від зовнішньої і нази­вається ядром. Зовнішні шари деревини, більш світлі, нази­ваються заболонню. Заболонь на 5...10% слабша, ніж дереви­на ядра. З віком розміри ядра збільшуються за рахунок пе­реходу частини заболонної деревини в ядрову, а ширина за­болоні зменшується.

Тут потрібно звернути увагу на те, що процент заболо­ні збільшується з переходом вверх по стовбуру.

Рисунок 1.1 Головні розрізи стовбура: П- поперечний; Р- радіальний;

Т- тангенціальний.

Заболонь зовні оточена камбіальним кільцем, що складається з клітин, які діляться. При процесі поділу клітини деревини відкладаються до середини, а клітини кори - зовні. Приріст деревини відбувається концентричними шарами. Кожний шар складається з двох частин:

- внутрішньої світлої, що створена широкосмуговими весняно-літніми клітинами з тонкими стінками;

- зовнішньої темної, що складається з клітин із вузькими порожнинами і товстими стінками.

Темна деревина має вищі фізико-механічні властивості, від її вмісту залежить щільність і міцність деревини. Зовні стовбур сосни покритий м'якою корою.

На поперечному і радіальному перерізах іноді помітні радіальні смуги - серцевинні промені і смоляні ходи. Призна­чення їх - збереження поживних речовин.

Деревина, як матеріал органічного походження, склада­ється з тканин, утворених клітинами різного типу. Основна маса структурних клітин складає скелет деревини, що забезпе­чує його міцність. Є особливі паренхімні клітини, що слу­жать для проведення соків і для накопичування поживних речо­вин.

У хвойних породах міцнісними і водночас провідними клітинами а трахеїди, що займають 90% об'єму деревини. Вони мають веретеноподібну форму, витягнуту по довжині стовбура. Паренхімні клітини /І0%/ утворюють серцевинні промені і смоляні ходи. Головні складові деревини - целюлоза, геміце­люлоза /56...60%/ і лігнін-виконує функцію клею - утворюють

скелет деревини. Природа лігніну повністю ще не вивчена. З ростом дерева відбувається одерев’яніння оболонок клітин. Міжклітинна речовина в основному складається з лігніну.

Основним структурним елементом структурної оболонки є мікрофібріли - скупчення міцел, що складаються з ниткоподібних макромолекул целюлози /див. рисунок 1.3./. Поздовж стовбура фібрили направлені по спіралі.

Рисунок 1.2 Схема будови оболонки:

а) поперечний переріз; б) переріз оболонки двох суміжних клітин; в) вигляд оболонки збоку із зображенням розташування фібріл.

1- міжклітинна деревина; 2- первинні оболонки; 3,4,5- вторинні оболонки.

Рисунок 1.3 Схема будови фібрили:

1- міцелярні ряди, містять приблизно по 100 міцел;

2- фібрили;

3- проміжки, заповнені лігніном.

Висновок: На даній лабораторній роботі ми практично ознайомились з анатомічною будовою деревини.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №2

На тему: «ВОЛОГІСТЬ ДЕРЕВИНИ»

Мета: Визначити вологість деревини.

Лабораторне устаткування та прилади:

1.Зразки деревини.

2.Бюкси.

3.Сушильна шафа.

4.Терези з рівновагами.

5. Ексикатор з безводним хлористим кальцієм.

Волога перебуває в деревині у вільному стані і в гігро­скопічному, колоїдно зв'язаному. Молекула целюлози хімічно зв’язана з молекулою води. Всі будівельні породи деревини можуть містити до 30% гігроскопічної вологості, що назива­ється точкою насичення волокон.

Це відповідав повній насиченості вологою клітинних оболонок при

відсутності вільної вологи в порожнинах кліти­ни.

За вмістом вологи умовно поділяють і стан деревини:

- повітряно-сухий, вологість 10-18%;

- напівсухий, вологість 18-23 %;

- сирий, вологість більше 23%.

Процентний вміст вологи (абсолютна вологість) визна­чається за відношенням:

W=(q₁-q₂)/q₂·100%,

де q - маса вологого зразка;

q₂ - маса того ж зразка після висушування до постійної маси.

Для визначення вологості використовують три зразки ва­гою більшою, ніж 5г.