методика вивчення речення

П’ятикласники повторюють відомості про речення за метою висловлювання: розповідні, питальні, спонукальні. У цей час варто зосередити увагу на смислових, граматичних, інтонаційних розбіжностях між ними. Ефективним є зіставлення речень, що складаються з однакових слів. Учні читають речення з різною інтонацією, залежно від визначеної комунікативної мети виділяють логічним наголосом ту чи іншу частину речення, пояснюють розділові знаки, визначають тип речення.

Просте речення. На уроках вивчення простого речення особлива увага зосереджується на засвоєнні учнями таких синтаксичних понять, як граматична основа, члени речення, однорідні члени речення, вставні слова, відокремлені члени речення, види речень: двоскладні, односкладні; поширені, непоширені; повні, неповні; ускладнені, неускладнені. Ураховуємо, що просте речення складається з однієї граматичної основи, передає відносно просту думку, ускладнення й поширення якої може відбуватися за рахунок однорідних членів, відокремлень тощо.

Ознайомлення учнів з двоскладними й односкладними реченнями передбачає насамперед засвоєння їх особливостей за складом граматичної основи: у двоскладних реченнях граматична основа складається з двох частин – підмета й присудка, а в односкладних граматична основа відповідає або підмету, або присудку. односкладне називне, Скоро ранок.

Люблю рідний край Це речення належить до односкладних означено-особових.

Практика доводить, що інколи учні помилково розуміють неповне речення як таке, що не містить у своєму складі якогось члена речення.

Під час вивчення членів речення варто звернути увагу на способи їх вираження не тільки одним словом, а сполученням слів. Це буває в таких випадках, коли членом речення є фразеологічний зворот або складна назва

Розмежування учнями головних і другорядних членів речення ґрунтується насамперед на усвідомленні синтаксичної ролі різних членів речення, на їх взаємозв’язку. Як правило, учні без труднощів визначають підмети, виражені іменниками або займенниками, а присудки – дієсловами, адже над цим вони працювали в початковій школі. Найбільш складним питанням для учнів є визначення складеного дієслівного присудка. Для подолання цих труднощів можна використовувати таблиці, схеми, алгоритми, вправи на конструювання, синтаксичний аналіз. Уміння визначати тип присудків залежить від засвоєння їх структури, розмежування смислового й граматичного компонентів.

Синтаксичний розбір простого речення передбачає виконання таких завдань:

1. Визначити граматичну основу речення, встановити, що воно просте.

2. Визначити тип речення за метою висловлювання (розповідне, питальне, спонукальне).

3. Відзначити наявність чи відсутність емоційного забарвлення (окличне чи неокличне речення).

4. Проаналізувати склад речення:

- за складом граматичної основи (двоскладне чи односкладне; якщо односкладне, визначити тип);

- за наявністю чи відсутністю другорядних членів речення (поширене чи непоширене);

- за наявністю чи відсутністю всіх необхідних для розуміння смислу членів речення (повне чи неповне; якщо неповне, то назвати пропущені члени речення з контексту або з відповідної ситуації спілкування);

- за наявністю чи відсутністю ускладнювальних конструкцій (однорідних, відокремлених членів речення, вставних слів, словосполучень, звертань, прямої мови).

5. Розібрати за членами речення, указати, чим вони виражені. Дотримуватися такого порядку: визначення граматичної основи, потім другорядних членів речення (якщо речення двоскладне, спочатку охарактеризувати другорядні члени речення, що входять до групи підмета, потім – до групи присудка).

Залежно від навчальної мети використовується повний або частковий синтаксичний розбір, усний або писемний із застосуванням різних графічних символів.

Ефективним у процесі навчання синтаксису є блочний метод, що сприяє узагальненому засвоєнню теоретичного матеріалу й вивільняє час на формування синтаксичних і пунктуаційних умінь і навичок, повторення, закріплення знань з інших розділів. Дають змогу систематизувати й узагальнити матеріал опорні схеми, конспекти, таблиці, наприклад: