Вибір оптимального маршруту

Для того, щоб визначити оптимальні маршрути, тобто визначити який метод маршрутизації (маятникові маршрути, метод Кларка-Райта чи метод підсумовування по стовпцях) є оптимальним для даного випадку, потрібно звести результати маршрутизації за усіма методами до одних показників. Такими показниками можуть бути обсяг перевезень, довжина маршруту.

Отже, результати оптимізації маршрутів за вищенаведеними методами зводяться до таблиці 2.7.

Таблиця 2.7

Результати оптимізації маршрутів

Маятникові маршрути	Обсяг перевезення,	Довжина маршруту,
….	…	…
….	…	…
	…	…

Маршрути за моделлю Кларка–Райта	Обсяг перевезення,	Довжина маршруту,
….	…	…

Маршрути за методом підсумовування по стовпцях	Обсяг перевезення,	Довжина маршруту,
….	…	…
	…	…

Розділ 3. ВИБІР РУХОМОГО СКЛАДУ.

РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ РОБОТИ НАВАНТАЖУВАЛЬНО- РОЗВАНТАЖУВАЛЬНИХ МЕХАНІЗМІВ

Обравши рухомий склад, необхідно обґрунтувати такі фактори:

Ø відповідність рухомого складу роду вантажу, що перевозиться, його упаковці, розміру партій вантажу і відстані перевезення;

Ø дорожні умови роботи рухомого складу і відповідність його динамічних і конструкційних якостей умовам руху;

Ø можливість застосування спеціалізованого рухомого складу для перевезень вантажів, які потребують спеціальних умов з метою забезпечення їх зберігання і товарного вигляду;

Ø тип і потужність навантажувально-розвантажувальних засобів і їх відповідність вантажопідйомності рухомого складу;

Ø продуктивність рухомого складу при роботі у заданих умовах;

Ø собівартість транспортної роботи різних типів рухомого складу, загальну вартість транспортування 1 т вантажу.

3.1. Для вибраного рухомого складу та вказаного виду вантажу розрахувати необхідну кількість навантажувальних-розвантажувальних механізмів (НРМ). Оскільки застосування різних видів навантажувально-розвантажувальних машин забезпечує інтенсифікацію транспортного процесу та забезпечує підвищення продуктивності рухомого складу.

Умовні позначення:

-відповідно експлуатаційна продуктивність НРМ за год.; т/год. (м³/год.); або за зміну т./день; (м³/день);

- фонд робочого часу за годину, год.;

- час одного циклу при роботі механізму, с.

- кількість циклів за хвилину;

- маса вантажу, яку піднімає механізм за час;

- номінальна вантажопідйомність електронавантажувача;

- час на захват та укладання вантажу, с. (хв.);

- коефіцієнт, що враховує перевиконання норм;

- довжина шляху переміщення вантажу, м.

- швидкості переміщення працюючого механізму або механізму з вантажем (без вантажу), м/хв. (км./год.);

- висота підйому вантажу, м.;

- швидкість підйому (опускання) вантажу, м./хв..;

- відстань між вантажами на робочому механізмі, м/мм.;

- швидкість руху лінії транспортера або конвеєра, м/с.;

- кількість машин, пристроїв та механізмів, що необхідні для роботи при виконанні навантаження та розвантаження;

- час простою автомобіля під навантаженням та розвантаженням, год.;

- густина атмосферного повітря або води, кг./м³ (т/м³);

- коефіцієнт інтенсивності використання навантажувально-розвантажувальних механізмів.

- об’єм переробки вантажу за 1 годину роботи, т.;

- коефіцієнт нерівномірності прибуття автомобілів в пункти навантаження та розвантаження.

- час роботи навантажувально-розвантажувального механізму.

Основні формули для розрахунку навантажувально-розвантажувальних механізмів, які необхідні для навантаження та розвантаження вантажів:

1. Час циклудля механізмів і машин періодичної (циклічної) дії:

- пригоризонтальному переміщенні вантажу: ;

- привертикальному переміщенні вантажу: ;

- прикомбінованому переміщенні вантажу: .

2. Годинна продуктивність навантажувально-розвантажувальних механізмів різних типів, автонавантажувачів та електронавантажувачів визначається наступним чином:

;

3. Час простою автомобіля під навантаженням та розвантаженням, год.;

;

4. Годинна продуктивність автомобіле-навантажувачів та електронавантажувачів:

- в автомобіле-годинах (авт./год.) ;

- в тонно-годинах (т/год.) ,

5. Кількість навантажувальних та розвантажувальних механізмів, які необхідні:

;

Визначити необхідну кількість електронавантажувачів, які необхідні для роботи на складах м. Києва і забезпеченість складу навантажувальними та розвантажувальними механізмами, якщо на складі знаходиться тільки 3 електронавантажувача. При цьому навантаження ящиків з вантажами, вказані у завданні, які укладені на піддонах в автомобіль, на складі здійснюють електронавантажувачі 4004 вантажопідйомністю 0,75 т. Маса брутто піддона 500 кг, коефіцієнт інтенсивності використання навантажувально-розвантажувальних механізмів становить 0,9. В торгівельній мережі міста піддони розвантажують вантажники за допомогою ручних механізмів МП-73/75 вантажопідйомністю 630 кг. Час зняття піддону в магазині складає 180 с. Час роботи навантажувально-розвантажувального механізму становить 8 год. Добовий об’єм перевезення представлений по варіантам у таблиці 3.1

Таблиця 3.1

Варіант
т.
Варіант
т.
Варіант
т.
Варіант
т.
Варіант
т.
Варіант
т.

Дані про час роботи складів та магазинів за варіантами представлено в таблиці 3.2

Таблиця 3.2

Показники	№ варіанту по списку
,с
, м.	2,0	2,5	2,6	2,7	2,8	2,9	2,0	2,2	2,3	2,4
, м/хв.
	0,70	0,71	0,72	0,73	0,74	0,75	0,76	0,77	0,78	0,79
,с
, м.	1,9	2,1	2,4	2,6	2,8	3,0	2,3	2,5	2,7	2,9
, м/хв.
	0,65	0,81	0,82	0,83	0,84	0,85	0,86	0,87	0,88	0,89
,с
, м.	2,2	2,3	3,1	3,4	3,3	3,1	3,6	3,5	3,7	3,9
, м/хв.
	0,65	0,66	0,67	0,68	0,69	0,70	0,71	0,72	0,73	0,74
,с
, м.	1,5	1,6	1,7	1,9	2,0	2,1	2,2	2,3	2,4	2,5
, м/хв.
	0,75	0,76	0,77	0,89	0,89	0,76	0,81	0,84	0,83	0,84
,с
, м.	2,2	2,3	3,1	3,4	3,3	3,1	3,6	3,5	3,7	3,9
, м/хв.
	0,75	0,76	0,77	0,88	0,89	0,79	0,81	0,82	0,83	0,84
,с
, м.	1,9	2,1	2,4	2,6	2,8	3,0	2,3	2,5	2,7	2,9
, м/хв.
	0,74	0,79	0,77	0,88	0,89	0,79	0,81	0,82	0,83	0,84

Розділ 4. РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ РОБОТИ АВТОМОБІЛІВ НА МАРШРУТАХ

Для кожного розрахованого розвізного маршруту за обраним методом необхідно визначити узагальнюючі показники роботи рухомого складу. Вони розраховуються наступним чином:

1. Кількість пунктів завозу вантажу на маршруті ();

2. Середня відстань доставки вантажу (), :

,

де – відстань доставки вантажу від вантажовідправника до кожного вантажоодержувача, ;

3. Середня відстань між суміжними пунктами доставки вантажу (), :

,

де – відстань між суміжними та пунктами завожу вантажу, ;

4. Довжина розвізного маршруту (), :

;

5. Обсяг перевезень на маршруті (), :

,

де – розмір завезеної партії вантажу в пункт завозу, ;

6. Фактичний коефіцієнт використання вантажопідйомності при завозі ():

;

7. Середній розмір завезеної партії вантажу (), :

;

8. Час простою автомобіля під навантаженням-розвантаженням (), :

,

де – витрати часу на навантаження-розвантаження 1 тонни вантажу;

– додатковий час на заїзд в кожний пункт завозу вантажу на маршруті;

– коефіцієнт супутнього збору.

9. Час однієї їздки (), :

,

де – технічна швидкість автомобіля.

10. Годинна продуктивність автомобіля (), :

,

де – нульовий пробіг автомобіля.

– час перебування автомобіля в наряді, для розрахунків приймаємо

ВИСНОВКИ

За результатами виконання курсової роботи зробити висновки щодо оптимального вибору розвізних маршрутів та сформулювати висновки та пропозиції по доцільності удосконаленню організації транспортного процесу при перевезенні вантажів. Дати рекомендації до запровадження раціональної організації перевезень вантажів у внутрішньому сполученні.

ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Розрахунково – пояснювальну записку виконують від руки або у вигляді друкованого комп’ютерного тексту з одного боку аркуша білого паперу формату за ДЕСТ 2.301-68 А4.

Аркуш у тексті повинен мати поле з усіх боків. Розмір лівого поля – 35 мм., правого – не менш як 10 мм., верхнього та нижнього полів - не менш як 20 мм.

Написання тексту розрахунково – пояснювальної записки, а також усі формули виконують чорнилами чорного кольору. Допускається застосування різнокольорового оформлення лише графіків на міліметровому папері.

Розрахунково – пояснювальна записка повинна включати в себе у визначеній послідовності: титульний аркуш, завдання на курсову роботу, реферат, зміст курсової роботи, вступ, основну частину, висновки, список використаної літератури, на яку є посилання в тексті.

ТИТУЛЬНИЙ АРКУШ

Титульний аркуш виконують за встановленою формою (додаток 2).

ЗАВДАННЯ НА КУРСОВУ РОБОТУ

Завдання видається в індивідуальному порядку керівником курсового проекту і підшивається до розрахунково – пояснювальної записки після титульного аркуша.

РЕФЕРАТ

У рефераті коротко розкривають суть курсової роботи та основні терміни та визначення, що присутні в курсовій роботі.

ЗМІСТ

Зміст оформлюють відповідно до встановлених вимог (ДЕСТ 7.3-77)

Текст розрахунково – пояснювальної записки поділяють на розділи, підрозділи і пункти.

Розділи, підрозділи і пункти нумерують арабськими цифрами, які розділені крапкою. Після номера також ставиться крапка.

Розділи основної частини повинні мати змістовний заголовок. У кінці заголовка крапку не ставлять. Підкреслення заголовка і перенесення слова в заголовках не допускається.

Нумерація сторінок розрахунково – пояснювальної записки повинна бути наскрізною, першою сторінкою є титульний аркуш, другою – завдання, наступними – реферат і зміст. Номер сторінки проставляється арабськими цифрами у правому верхньому кутку. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять.

Додаток і список літератури необхідно включати у наскрізну нумерацію.

Рисунки нумерують послідовно у межах розділу арабськими цифрами. Рисунки розміщують одразу після посилання на них у тексті. Розміщувати їх потрібно так, щоб можна було їх розглянути без повороту розрахунково – пояснювальної записки, а якщо це не можливо, тоді так, щоб поворот виконувався за годинниковою стрілкою. Не рекомендується розміщувати рисунки, розмір яких перевищує формат А4.

Кожен рисунок слід супроводжувати змістовним надписом, який розміщують під рисунком в один рядок з його номером.

ТАБЛИЦІ

Цифровий матеріал, розміщений у розрахунково – пояснювальній записці, рекомендується оформляти у вигляді таблиць. Кожна таблиця має змістовний заголовок. Заголовок розміщують під словом “Таблиця”. Не слід підкреслювати заголовок.

Таблицю слід розміщувати після першого згадування про неї у тексті розрахунково – пояснювальної записки. При перенесенні таблиці можна шапку її не повторювати, при цьому графи нумерують, нумерація повторюється на наступній сторінці і над нею розміщують слова “Продовження таблиці” із зазначенням номера.

Таблиці повинні нумерувати у межах розділу арабськими цифрами. Слово “Таблиця” та її номер пишуть над правим верхнім кутом таблиці.

ФОРМУЛИ

Значення символів і числових коефіцієнтів наводять безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони подані, кожний з нового рядка. Перший рядок починають зі слова “де”, дві крапки після нього не ставлять.

Формули, на які у тексті є посилання, слід нумерувати у межах розділу. Номер формули ставлять у дужках і розміщують на правому полі, на рівні нижнього рядка формули. При посиланні нагадують номер формули, наприклад “у формулі (1.2)”.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

До списку використаної літератури включають всі використані джерела під час виконання курсового проекту. Джерела слід розміщувати у порядку посилань у тексті. Відомості про джерела містять: прізвища та ініціали авторів, заголовок, місце видання, видавництво, рік видання, обсяг у сторінках, номери сторінок, на яких розміщена стаття /для журнальних статей та збірників/. Прізвища авторів записуються у тій послідовності, в якій вони наведені у джерелах. За наявності трьох і більше авторів допускається вказувати прізвище і ініціали першого і слова “та ін.”

РЕКОМЕНДОВАНИЙ СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Воркут А.И. – 2^е изд. перер. и доп. – К. Вища школа. Главное изд–во. “Грузовые автомобильные перевозки”, 1986. – 447 ст.
2. Справочник инженера – экономиста автомобильного транспорта. С.А. Голованенко, О.М. Жарова, - М.: Техника, 1991. – 351 ст.
3. Савин В.И. Перевозки грузов автомобильным транспортом: Справочное пособие. – 2^е изд. перер. и доп. – М.: Издательство “Дело и сервис”, 2004. – 544 ст.
4. Воркут А.И. Грузовые автомобильные перевозки (Основы теории транспортного процесса). – К.: Вища шк. Главное изд – во, 1979. – 392 ст.
5. Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом і Україні із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства транспорту України від 23березня 1998 року № 90.
6. Податки та бухгалтерський облік (нормативні документи) від 23.10.2006/№10 (142).
7. Всеукраинская профессиональная бухгалтерская газета “Все о бухгалтерском учете, расходы на автомобиль (топливо, аккумуляторы)” от 19.06.2007 №57 (1334).
8. Организация автомобильных перевозок. Русев Г.В. “Вища школа”, 1971, 256 ст.

Додаток