Уточнення порядку об'їзду пунктів на обраних розвізних маршрутах

Одним із методів, що дозволяє визначити оптимальний порядок об'їзду пунктів, які включаються у кожний розвізний маршрут, є метод підсумовування по стовпчиках.

Вибір та формування розвізних маршрутів виконують з застосуванням методу Кларка – Райта. Сформовані маршрути за даним методом уточнюють на доцільність застосування їх та послідовність об’їзду пунктів завозу, зазначених у маршрутах перевіряють методом підсумовування по стовпчиках. Обраний варіант маршрутів подають у графічній частині проекту.

Уточнення порядку об'їзду пунктів на маршруті слід проводити в наступній послідовності:

1. На підставі таблиці відстаней. для маршруту, що оптимізується, скласти матрицю відстаней і по кожному стовпчику матриці визначити суму відстаней. Вигляд такої матриці наведено в таблиці 3.4.

Таблиця 2.5.

Матриця відстаней для маршруту, що оптимізується

2. Виконання операції оптимізації маршруту, тобто визначення порядку об”їзду пунктів на маршруті, починається із вибору трьох пунктів із найбільшою сумарною відстанню. Ці три пункти утворюють вихідний маршрут, в який послідовно повинні бути включені всі інші пункти маршруту.

3. Першим до вихідного маршруту включається пункт, якому відповідає більша сума по стовпчику в матриці відстаней. Щоб знайти оптимальне місце для включення такого пункту в вихідний (або початковий) маршрут, необхідно послідовно розглянути всі можливі варіанти його розташування - тобто послідовно розташувати його між кожною парою сусідніх пунктів початкового маршруту. Для кожного з варіантів розташування цього пункту на вихідному маршруті слід розрахувати величину приросту довжини маршруту за формулою:

де l - відстань, км;

і - індекс пункту, який включається до маршруту;

к,р - індекси першого та другого пунктів із пари, яка розглядається.

Величина приросту повинна бути > 0.

Величина приросту довжини маршруту показує, наскільки збільшиться довжина маршруту, який включатиме на один пункт більше, ніж вихідний маршрут. Мінімальна величина приросту довжини маршруту відповідає варіанту розташування пункту між парою пунктів вихідного маршруту.

4. Далі необхідно включити у цей маршрут наступний пункт, якому відповідає найбільша сума стовпчика у матриці відстаней. При цьому слід розглянути нові вирази для визначення величини приросту довжини маршруту. Процес повторюється до тих пір, поки у маршрут не будуть включені усі пункти у необхідній послідовності.

Уточненню підлягають усі маршрути, що отримані в результаті маршрутизації перевезень за допомогою методу Кларка-Райта.

В курсовій роботі необхідно навести всі розрахунки для кожного маршруту.

Результати маршрутизації перевезень навести в таблиці 2.6 та 2.7 за вказаним прикладом.

Таблиця 2.6
Результати маршрутизації перевезень

За результатами маршрутизації перевезень зробити висновки