Комісійний варіант

На загальних зборах чи конференції обирається учнівський комітет у складі 9-15 осіб. Вони обирають зі свого складу голову, заступника, секретаря, решта очолює комісії, до яких кожен добирає членів активу, працює з ними і звітується на засіданнях учнівського комітету.

Такий склад є сталим, але він може бути заформалізованим або взагалі бездіяльним.

Організацію самоврядування важливо вибудовувати на засадах гуманізму і соціальної рівності, однакових вимог до всіх, коректності та культури спілкування, справжнього співробітництва.

Учнівське самоврядування повинно мати двоступеневу структу­ру — загальношкільний і класний рівні.

Розвинена система самоврядування потребує забезпечення:

• чіткого взаємозв'язку органів самоврядування класів із загально-шкільними;

• консультативного педагогічного управління органами самовряду­вання обох рівнів з боку педагогічних працівників школи.

при ор­ганізації учнівського самоврядування необхідно враховувати три взаємо­пов'язані етапи його розвитку.

Перший етап — організаційна робота. Його головне завдання полягає в організаторській роботі з питання зосередження уваги педагогічного та учнівського колективів на проблемах учнівського самоврядування. Прак­тична робота на цьому етапі полягає у вивченні науково-методичної лі­тератури з даної проблеми, проведенні педагогічної ради, нарад при ди­ректорові, засідань методичних об'єднань класних керівників, учнівських зборів з проблем організації учнівського самоврядування в навчально-ви­ховному закладі.

На цьому етапі педагогічним та учнівським колективом розв'язують­ся такі питання:

• розробляється оптимальна структура учнівського самоврядування, його органів з урахуванням специфіки школи;

• визначається мета та завдання учнівського самоврядування, виходя­чи з його структури;

• розробляється документація (положення, інструкції, пам'ятки);

• визначаються права та обов'язки органів самоврядування (кожного органу з урахуванням структури);

• обирається актив.

Другий етап полягає в організації безпосередньої роботи учнівсько­го самоврядування. В ході його реалізації організовується практична ді­яльність органів учнівського самоврядування, уточнюються функції кож­ного виконавчого органу, його членів, виходячи з їх прав та обов'язків, проводиться систематичне навчання активу з питань планування, прове­дення засідань, рейдів, чергувань тощо.

Третій етап характеризується постійним удосконаленням організацій­ної діяльності учнів. На цьому етапі:

• розширюється роль учнівського самоврядування в житті школи по мірі накопичення дітьми організаторського досвіду;

• у його структурі створюються нові підструктури (тимчасові формуван­ня, об'єднання, клуби за інтересами тощо):

• розширюються права та обов'язки органів учнівського самоврядуван­ня, вдосконалюється його структура.

Date: 2015-06-11; view: 426; Нарушение авторских прав