Основні структурні елементіиуроку

Під структурою уроку розуміють поєднання певних ланок процесу навчання, обумовлене дидактичною метою заняття і реалізоване в конкретному типі уроку. 1) Організаційний момент складається з зовнішньої сторони – підготовка робочого місця, вітання, перевірка відсутніх і внутрішньої сторони – підготовки учнів до уроку. На цьому етапі починається і створення сприятливої психологічної атмосфери уроку. 2) Актуалізація опорних знань, умінь та уявлень учнів або підготовка школярів до сприйняття нової теми – це мікроелемент уроку.. Тут у вигляді короткої вступної бесіди чи постановкою проблемного завдання актуалізуються раніше отримані знання і сформовані вміння. Цей елемент структури є підготовчим на уроці засвоєння нових знань, тому бажано знайти максимально економні з точки зору часу прийоми і засоби короткого повторення опорних знань. Це можуть бути: перегляд тексту підручника, наочних посібників, стисла інформація вчителя з метою щось нагадати учням. 3) Мотивація навчальної діяльності – це етап, метою якого є сфокусувати увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до обговорювання і теми. Мотивація є своєрідною психологічною паузою, яка дозволяє учням насамперед усвідомити, що вони зараз почнуть вивчати інший (після попереднього уроку) предмет, що перед ними інший учитель і зовсім інші завдання. Отже суб'єкт навчання має бути налаштований на ефективний процес пізнання, мати в ньому особистісну, власну зацікавленість, усвідомлювати, що і для чого він зараз буде робити Мотивація чітко пов'язана з темою уроку, вона психологічно готує учнів до її сприйняття, налаштовує їх на розв'язання певних проблем. Як правило, матеріал, вербалізований (словесно оформлений) учнями під час мотивації, наприкінці підсумовується і стає,,місточком‖ для представлення теми уроку 4) Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів – це елемент уроку, мета якого – забезпечити розуміння учнями змісту їхньої діяльності, тобто того, чого вони повинні досягти в результаті уроку і чого від них чекає вчитель. Насамперед учитель чітко формулює тему уроку й визначає місце уроку в розділі й курсі, його зв'язок з попередніми уроками, повідомляються навчальні задачі (план уроку). Формулювання результатів уроку, має відповідати таким вимогам:

– висвітлювати результати діяльності на уроці учнів, а не вчителя, і бути сформульованим таким чином:,,Після цього уроку учні зможуть.;

– чітко відбивати рівень навчальних досягнень, який очікується в результаті уроку.

– бути коротким, ясним і абсолютно зрозумілим і для учнів, і для самого учителя.

Для того щоб почати з учнями спільний процес руху до результатів навчання, в цій частині уроку потрібно: – назвати тему уроку або попросити когось з учнів прочитати її;

– попросити когось з учнів оголосити очікувані результати за текстом посібника або за записом на дошці зробленим заздалегідь, пояснити необхідне, якщо мова йде про нові поняття, способи діяльності тощо; – нагадати учням, що наприкінці уроку буде перевірено наскільки вони досягли таких результатів. Якщо це важливо, треба також пояснити учням, як

буде оцінено їхні досягнення в балах. 5) Вивчення нового матеріалу – перший з перерахованих компонентів уроку, що має самостійне і самодостатнє значення. Робота вчителя назаняттях, де цей компонент є головним чи одним з основних, спрямована на оволодіння учнями новими знаннями й уміннями, на реалізацію закладеного в них виховного розвиваючого потенціалу. Виходячи з цього, вивчення нового містить не тільки викладення матеріалу вчителем, але й активну діяльність самих учнів. Вони отримують знання в результаті аналізу ілюстрацій і навчальних картин, технічних засобів навчання (діафільмів, діапозитивів, відеофільмів), читання підручника і роботи з картою, аналізу документів. Основна увага звертається на складний теоретичний матеріал, базові знання. 6) Осмислення нових знань і умінь – це етап, метою якого є відновлення в пам'яті та усвідомлення головних історичних подій, які засвоюються, дат, понять і теоретичних положень уроку і відпрацювання нових прийомів навчальної роботи. На уроці формування умінь і навичок цей етап організовується за допомогою тренувальних вправ і відповідних завдань, що виконуються за зразками (пам'ятками) під керівництвом учителя. 7) Систематизація й узагальнення нових знань і умінь на перетворюючому і творчому рівнях. Змістом цього компонента уроку є розв'язання пізнавальних задач, де школярі одержують можливість застосувати нові знання й уміння в іншій навчальній ситуації, визначитися у власному відношенні до досліджуваних фактів. 8) Підведення підсумків уроку – це дуже важливий етап уроку. Саме тут

проясняється зміст проробленого, підводиться риска під засвоєними знаннями, встановлюється зв'язок між тим, що вже відомо, і тим, що знадобиться у майбутньому 9) Інструктаж з домашнього завдання. Протягом декількох хвилин у кінці уроку школярам докладно роз'яснюються завдання домашньої роботи, рекомендуються джерела і прийоми роботи з ним, обумовлюються форми перевірки. Ефективне домашнє завдання повинне складатися з двох частин: – обов'язкової, тобто призначеної всім учням (параграф, робота з картою, хронологією і поняттями); – варіативної, тобто логічних, проблемних і творчих завдань, серед яких школярі вибирають те (ті), що відповідає їхнім пізнавальним здібностям і

інтересам. 10) Перевірка знань і умінь – останній із компонентів уроку, у логічній послідовності замикаючий процес вивчення нової теми (за умов тематичного оцінювання знань) й інколи представлений на початку наступного заняття (комбінований урок). Однак у поєднанні з компонентом № 7 він може утворити самостійний тип уроку – повторювально-узагальнюючий, а без нього стати головним елементом уроку контролю та корекції знань, умінь та навичок. Компоненти № 5, 6, 7,10 можуть бути самостійними і направити урок по одному зі заданих напрямів: засвоєння нового матеріалу, його систематизація й узагальнення, контроль, корекція і оцінка якості засвоєних знань і умінь. Усі три дидактичних завдання можуть вирішуватись на одному уроці відразу. Інші елементи структури уроку (1,2, 3, 4, 8, 9) є складовими будь-якого типу уроку.