Списано паливо на основне виробництво, вказати правильну проводку. 7 page

1) енергоозброєність;

2) електроозброєність;

3) енергозабезпеченість;

4) електрозабезпеченість.

63. Рівень механізації виробничих процесів визначається як:

1) різниця між загальним обсягом робіт і обсягом механізованих робіт;

2) добуток загального обсягу робіт на коефіцієнт фондоозброєності праці;

3) відношення обсягу механізованих робіт до загального обсягу робіт;

4) Відношення загального обсягу робіт до площі с.-г. угідь.

64. Які з наведених факторів безпосередньо впливають на зміну загального обсягу механізованих робіт?

1) кількість відпрацьованих м/днів одним трактором за рік і змінний виробіток;

2) середньорічна кількість тракторів і виробіток на 1 трактор за день;

3) середньорічна кількість тракторів і виробіток на 1 трактор за рік;

4) кількість відпрацьованих м/змін за день і виробіток на 1 трактор за день.

65. Логічна підвпорядкованість факторів, які впливають на загальний обсяг механізованих робіт має таку послідовність:

1) коефіцієнт використання робочого часу, виробіток на 1 трактор за день, кількість відпрацьованих м/днів, число тракторів;

2) кількість відпрацьованих м/днів по МТП, виробіток 1 трактора за зміну, число тракторів;

3) число тракторів, виробіток на 1 трактор за день, коефіцієнт змінності;

4) число тракторів, кількість відпрацьованих м/днів одним трактором за рік, |коефіцієнт змінності, виробіток 1 трактора за зміну.

66. Невикористаним резервом поліпшення роботи МТП вважаться:

1) зниження загального обсягу механізованих робіт за рахунок зменшення числа тракторів;

2) збільшення загального обсягу механізованих робіт за рахунок усіх визначених факторів;

3) зниження загального обсягу механізованих робіт за рахунок факторів, які впливають негативно, крім зменшення числа тракторів;

4) зниження загального обсягу механізованих робіт за рахунок усіх факторів, що впливають негативно.

67. Коефіцієнт використання пробігу автомобіля визначається як:

1) добуток кількості автомобілів на середньорічний виробітокодного автомобіля;

2) часне від ділення пробігу з вантажем на загальну вантажопідйомність автопарку;

3) часне від ділення пробігу з вантажем на загальний пробіг;

4) часне від ділення загального пробігу на пробіг з вантажем.

68. Коефіцієнт використання автопарку обчислюється як відношення:

1) загальної вантажопідйомності до числа автомобілів;

2) кількості днів перебування у господарстві до числа автомобілів;

3) кількості днів у роботі до кількості днів перебування у господарстві;

4) пробіг з вантажем до загального пробігу.

69. Рівень забезпеченості підприємства робочою силою визначається:

1) відношенням кількості фактично відпрацьованих людино-днів до числа працюючих;

2) відношенням фактичної чисельності працюючих до планової потреби;

3) шляхом множення кількості відпрацьованих люд.-днів одним працюючим на число робітників за цей період;

4) як добуток планового числа працюючих на число робочих днів за період.

70. Аналіз руху робочої сили по підприємству проводиться на підставі групи показників:

1) оборот робочої сили по прийому, вибуттю, розмах сезонності;

2) коефіцієнти: обороту робочої сили по прийому, вибуттю, плинності, міграції;

3) коефіцієнти: плинності, сезонності, міграції, оновлення робочої сили;

4) коефіцієнти: міграції, забезпеченості робочою силою, обороту по вибуттю.

71. Відношення кількості вибувших робітників (незалежно від причин) до середньорічної чисельності працюючих характеризує коефіцієнт:

1) плинності;

2) міграції;

3) обороту по вибуттю;

4) зміни числа робітників.

72. Показник, який характеризує інтенсивність загального обороту робочої сили і розраховується відношенням суми прийнятих і звільнених робітників до середньої чисельності працюючих, називається:

1) коефіцієнт плинності;

2) коефіцієнт міграції;

3) оборот по вибуттю;

4) оборот по прийому.

73. Коефіцієнт використання робочого часу за місяць обчислюється як відношення:

1) числа працюючих за кожен місяць на середньомісячну їх кількість;

2) кількості відпрацьованих люд.-днів одним робітником за місяць до загальної кількості люд.-днів за рік;

3) кількості відпрацьованих люд.-днів одним робітником за місяць до числа робочих днів у місяці;

4) загального числа відпрацьованих люд.-днів за місяць на число робочих днів у місяці.

74. Невикористаний резерв робочого часу за місяць обчислюється як:

1) добуток числа робочих днів у місяці на число працюючих;

2) різниця між загальною кількістю відпрацьованих люд.-днів за місяць і плановою;

3) добуток різниці між кількістю відпрацьованих люд.-днів одним робітником за місяць і числом робочих днів у місяці на середньорічну чисельність працюючих;

4) відношення різниці між кількістю відпрацьованих робочих днів одним працюючим за місяць і числом робочих днів у місяці до числа працюючих у цьому місяці.

75. Коефіцієнт сезонності використання робочої сили обчислюється як:

1) відношення максимальних затрат праці за місяць до мінімальних;

2) відношення затрат праці у кожному місяці до середньомісячних затрат праці;

3) добуток коефіцієнта використання робочого часу на число працюючих за місяць;

4) добуток різниці між затратами праці у кожному місяці і середньомісячними на число місяців;

76. Який із запропонованих заходів не сприяє зниженню сезонності використання робочої сили?

1) раціональне поєднання галузей рослинництва і тваринництва;

2) промислова переробка овочевої продукції;

3) створення промислових підсобних виробництв;

4) підбір сортів вирощуваних с.-г. культур по строкам дозрівання.

77. Факторна модель показника річної продуктивності праці у с.-г. виробництві (РП) має вигляд:

1) РП = Д:ТГ х ПГ;

2) РП = (Д х ТГ):ПГ;

3) РП = Д х ТГ х ПГ;

4) РП = Д:ТГ:ПГ,

де Д - кількість відпрацьованих днів одним робітником;

ТГ - тривалість робочого дня в годинах;

ПГ - виробництво валової продукції за годину.

78. Для аналізу продуктивності праці при виробництві окремих видів продукції використовують показник трудомісткості, який характеризує:

1) кількість виробленої продукції на 1 люд.-год.;

2) затрати праці на виробництво валової продукції;

3) затрати праці на виробництво одиниці продукції;

4) кількість виробленої продукції та затрати праці.

79. Як визначити розмір впливу затрат праці на 1 га на зміну затрат праці на 1 ц?

1) різниця між фактичними та плановими затратами праці на 1 га;

2) різниця між фактичними затратами праці на 1 ц і умовними, обчисленими при планових затратах праці на 1 га і фактичній урожайності;

3) різниця між фактичними затратами праці на 1 ц і умовними, обчисленими при фактичних затратах праці на 1 га і плановій урожайності;

4) різниця між умовними затратами праці на 1 ц, розрахованими при фактичних затратах праці на 1 га і плановій урожайності, та плановими затратами праці на 1 ц.

80. Вплив продуктивності корів на зміну трудомісткості виробництва молока визначається як:

1) добуток різниці між фактичною і плановою продуктивністю корів на фактичні затрати праці на 1 голову;

2) результат ділення затрат праці на 1 голову на різницю між фактичною і плановою продуктивністю корів;

3) різниця між фактичними затратами праці на 1 ц і умовними, обчисленими при планових затратах праці на 1 голову і фактичній продуктивності корів;

4) різниця між умовними затратами праці на 1 ц, обчисленими при планових затратах праці на 1 голову і фактичній продуктивності корів, і плановими затратами праці на 1 ц.

81. Абсолютне відхилення фонду оплати праці (ФОП) визначається як різниця між:

1) фактичним ФОП і умовним ФОП, обчисленими при фактичній чисельності працівників і плановому заробітку одного працюючого;

2) фактичним і плановим ФОП;

3) умовним ФОП, розрахованим при фактичній чисельності робітників і плановій заробітній платі одного працюючого і плановим ФОП;

4) фактичним ФОП і плановим, скорегованим на процент виконання плану обсягів виробництва.

82. Відносне відхилення фонду оплати праці (ФОП) обчислюється як:

1) різниця між фактичним ФОП і постійною частиною планового ФОП, скорегованого на процент виконання плану обсягів виробництва;

2) різниця між фактичним ФОП і плановим, скорегованим у змінній його частині на процент виконання плану обсягів виробництва;

3) різниця між фактичним ФОП і умовним ФОП, обчисленим при фактичній чисельності працюючих і плановому заробітку одного робітника;

4) різниця між умовним ФОП, розрахованим при фактичній чисельності працюючих і плановому заробітку одного робітника, та плановим ФОП.

83. Метою економічного аналізу виробництва продукції с.-г. є вирішення завдань, окрім

1) забезпечення виробництва конкурентоспроможної продукції;

2) пошук можливостей збільшення обсягів виробництва продукції;

3) зниження собівартості реалізованої продукції;

4) розширення асортименту і покращення кості виробничої продукції.

84. Процес аналізу виробництва продукції с.-г. не включає

1) планування і корегування планів виробництва продукції;

2) здійснення системного контролю за виконанням плану виробництва продукції;

3) визначення впливу факторів на обсяг виробництва продукції;

4) виявлення внутрішньогосподарських резервів збільшення обсягів виробництва продукції.

85. При аналізі динаміки валової продукції с.-г. необхідно здійснити її оцінку за:

1) фактичною ціною реалізації;

2) плановою ціною реалізації;

3) порівнянними цінами;

4) плановою собівартістю.

86. З метою визначення змін обсягу валової продукції с.-г. (рослинництва або тваринництва) в динаміці по роках або порівняно з планом використовують формулу

1) індивідуального індексу кількості продукції;

2) індивідуального індексу ціни;

3) загального індексу фізичного обсягу;

4) загального індексу витрат.

87. Методика оцінки досягнутого рівня при виробництві валової продукції с.-г. передбачає порівняння з іншими підприємствами та із середніми даними по господарствах району показника

1) вартість валової продукції в оцінці за порівняними цінами;

2) вартість валової продукції в оцінці за порівняними цінами з розрахунку на 100 га с.-г. угідь;

3) вартість валової продукції в оцінці за поточними цінами реалізації;

4) вартість валової продукції в оцінці за поточними цінами реалізації в розрахунку на 100 га с.-г. угідь.

88. Застосування якого методу не дозволяє проаналізувати динаміку обсягу валової продукції с.-г. (рослинництва або тваринництва)?

1) кореляційний;

2) індексний;

3) графічний;

4) динамічні ряди.

89. Факторну модель детермінованого факторного аналізу, що відображає вартість валової продукції с.-г. , відносять до

1) адитивної;

2) мультиплікативної;

3) кратної;

4) змішаної.

90. За допомогою якого методу детермінованого факторного аналізу можна визначити вплив продукції рослинництва (ВПР) і тваринництва (ВПТ) на міну валової продукції с.-г. (ВП=ВПР+ВПТ)?

1) абсолютних різниць;

2) відносних різниць;

3) ланцюгових підстановок;

4) індексний.

91. Для визначення розміру впливу факторів на зміну валового збору окремих культур не можна застосувати метод:

1) ланцюгових підстановок;

2) абсолютних різниць;

3) пропорційного ділення;

4) інтегральний.

92. Визначення впливу структурного фактора на зміну валового збору по групі однорідних культур можливо методами, окрім:

1) ланцюгових підстановок;

2) інтегрального;

3) абсолютних різниць;

4) індексного.

93. Розмір впливу зміни урожайності на відхилення валового збору окремої культури не можна визначити як:

1) добуток різниць між фактичною і плановою урожайністю на фактичну площу посіву;

2) добуток різниць між фактичною і плановою площею посіву на планову урожайність;

3) різниця між фактичними валовим збором і умовним, обчисленим при фактичній площі і плановій урожайності;

4) різниця між чисельником і знаменником загального індексу урожайності фіксованого складу.

94. Зміна валового збору окремої культури за рахунок посівної площі не визначається як:

1) добуток різниць між фактичною і плановою урожайністю на фактичну площу посіву;

2) добуток різниць між фактичною і плановою площею посіву на планову урожайність;

3) різниця між фактичними валовим збором і умовним, обчисленим при фактичній площі і плановій урожайності;

4) різниця між чисельником і знаменником загального індексу урожайності фіксованого складу.

95. Розрахунок впливу урожайності окремих культур на зміну валового збору по групі однорідних культур не можна обчислити як:

1) добуток різниці між фактичною і умовною середньою урожайністю на фактичну площу посіву;

2) різницю між умовним валовим збором (при плановій урожайності окремих культур, фактичним розміром і фактичній структурі посівних площ) та плановим валовим збором;

3) різниця між фактичним і умовним (при плановій урожайності, фактичному розмірі і фактичній структурі посівних площ) валовим збором;

4) добуток зміни середньої урожайності на фактичну площу посіву.

96. Розмір впливу посівної площі на зміну валового збору по групі однорідних культур визначається як:

1) добуток різниці між фактичною і плановою площею посіву на середню планову урожайність;

2) добуток різниці між фактичною і плановою площею посіву на середню умовну урожайність;

3) добуток різниці між фактичною і плановою площею посіву на середню фактичну урожайність;

4) різницю між фактичним і умовно-розрахунковим валовим збором.

97. Яка група факторів не впливає на рівень урожайності?

1) природно-кліматичні;

2) агротехнічні;

3) політико-правові;

4) організаційно-економічні.

98. В результаті аналізу впливу доз на внесення добрив на зміну урожайності озимої пшениці одержали рівняння , що означає:

1) урожайність у звітному році дорівнює 28,4 ц/га і щорічно збільшується на 1,2 ц;

2) урожайність у базисному році дорівнює 28,4 ц/га і щорічно збільшується на 1,2 ц/га;

3) урожайність у попередньому до вивчаємого періоду році склала 28,4 ц і збільшується на 1,2 ц/га при збільшенні доз внесення добрив;

4) урожайність при умовному (0) внесені добрива складає 28,4 ц/га і при збільшенні доз внесення добрив збільшується на 1,2 ц/га.

99. В багатофакторній моделі урожайності с.-г. культур (продуктивності худоби) кожен коефіцієнт при х_і показує:

1) на скільки змінився вивчаємий фактор;

2) на скільки змінюється урожайність (продуктивності) залежно від зміни фактора на 1;

3) частку загальної зміни урожайності (продуктивності) від вивчаємого фактора;

4)можливий резерв збільшення урожайності (продуктивності) за рахунок конкретного фактора.

100. Можливе збільшення виробництва продукції рослинництва за рахунок розширення посівних площ обчислюється:

1) резерв розширення посівних площ помножити на різницю між фактичною і плановою урожайністю культури, яка буде вирощуватися;

2)фактичну площу посіву, яка планується відвести під конкретну культуру, помножити на різницю між фактичною і плановою її урожайністю;

3) резерв розширення посівних площ помножити на фактичну урожайність культури, яку планують вирощувати на цих землях;

4) плановий валовий збір конкретної культури поділити на фактичну посівну площу.

101. Резерв збільшення виробництва продукції окремої культури а рахунок покращення сортового складу посівів обчислюють:

1) зміна питомої ваги кожного сорту множиться на фактично досягнуту урожайність (і ділиться на 100%), добутки сумують і результат множать на фактичну площу посіву;

2) зміна питомої ваги кожного сорту множать на фактично досягнуту урожайність (і ділять на 100%), добутки сумують і результат множать на планову площу посіву;

3) різницю між можливою і фактично досягнутою урожайністю множать на можливу площу посіву і спів ставляють з фактичним валовим збором;

4) різницю між можливою і фактичною площею посіву множать на різницю між можливою і фактичною урожайністю.

102. Як практично можна визначити урожайність культури з площі, яка була зібрана своєчасно?

1) різницю між фактичним валовим збором і валовим збором з площі, зібраної пізніше оптимальних термінів, поділити на площу, зібрану не своєчасно;

2) різницю між фактичним валовим збором і валовим збором з площі, зібраної пізніше оптимальних термінів, поділити на площу, зібрану своєчасно;

3) різницю фактичним валовим збором і валовим збором площі, зібраної пізніше, поділити на загальну фактичну площу;

4) різницю між фактичною урожайністю по підприємству і урожайністю, що одержана з площі, зібраної пізніше оптимальних термінів.

103. Яка група факторів безпосередньо впливає на зміну валового виробництва окремого виду продукції тваринництва?

1) поголів’я і середньодобова продуктивність однієї голови;

2) продуктивність однієї голови за рік і кількість кормо днів;

3) середньорічної продуктивності і середньорічного поголів’я;

4) продуктивність і рівень забезпеченості худоби кормами.

104. Яка група факторів не впливає безпосередньо на рівень продуктивності тварин?

1) рівень годівлі і дотримання раціону годівлі;

2) поголів’я і рівень забезпеченості виробничих процесів кваліфікованими працівниками;

3) умови утримання худоби;

4) порідний і віковий склад стада.

105. Розмір впливу поголів’я на зміну валового виробництва обчислюється як різниця між:

1) фактичним і плановим обсягом виробництва;

2) фактичним і розрахунковим обсягом виробництва, обчисленим при умові фактичного поголів’я і планової продуктивності однієї голови;

3) розрахунковим (обчисленому при умові фактичного поголів’я і планової продуктивності) і плановим обсягом виробництва;

4) Немає правильної відповіді.

106. Розмір впливу продуктивності однієї голови на зміну валового виробництва продукції тваринництва (результативний показник) розраховують як різницю між:

1) фактичним і умовним (обчисленому при фактичній продуктивності і плановому поголів’ю), результативними показниками;

2) фактичним і умовним (обчисленим при фактичному поголів’ю і плановій продуктивності однієї голови) результативними показниками;

3) умовним (обчисленому при фактичній продуктивності і плановому поголів’ю) і плановим результативним показником;

4) умовними (обчисленому при фактичному поголів’ї і планової продуктивності однієї голови) і плановим результативним показниками.

107. Рівень забезпеченості худоби кормами визначаються як

1) відношення фактичних витрат кормів га 1голову до планових;

2) відношення фактичних витрат кормів до планових;

3) різниця між фактичними і плановими витратами кормів на 1 голову;

4) різниця між фактичними і плановими витратами кормів на усе поголів’я.

108. В процесі аналізу забезпеченості худоби кормами не суттєвими факторами є:

1) визначення рівня годівлі;

2) дотримання раціонів годівлі;

3) спосіб заготівлі і доставки кормів;

4) ефективність використання корму.

109. При аналізі ефективності використання корму основним показником у розрахунках є:

1) витрати кормів на 1 голову;

2) витрати кормів на 1 ц продукції;

3) витрати кормів на усе поголів’я;

4) витрати кормів на фактично отриману продукцію.

110. Економію або перевитрати кормів на виробництво продукції обчислюють, як:

1) добуток різниці між фактичними і плановими витратами кормів на 1 ц та фактичним обсягом продукції;

2) добуток різниці між фактичним і плановим обсягом продукції на планові витрати кормів на 1 ц;

3) різниця між фактичними і плановими витратами кормів на увесь обсяг продукції;

4) різниця між фактичними і плановими витратами кормів на 1 голову помножити на плановий обсяг продукції.

111. Можливий резерв збільшення обсягів виробництва окремого виду продукції тваринництва за рахунок покращення породного складу стада в економічному аналізі обчислюють, використовуючи методику розрахунку впливу фактора:

1) кількісного;

2) якісного;

3) структурного;

4) немає правильної відповіді.

112. Резерв збільшення обсягів виробництва молока за рахунок ліквідації яловості корів обчислюють як:

1) добуток кількості недотриманого молока від ялової корови на маточне поголів’я;

2) різниця між фактичним валовим надоєм молока та надоєм від ялових кормів;

3) різниця між фактичним і плановим валової надоєм молока;

4) кількість недотриманого молока від ялової корови помножити на кількість ялових корів в стаді.

113. Аналіз ринків збуту продукції починають з вивчення:

1) попиту на продукції;

2) його структури;

3) пропозиції продукції;

4) кількість учасників ринку.

114. Місткість товарного ринку (U) визначається обсягом товарів, які на ньому реалізуються протягом оку, і обчислюється за формулою:

1) U=В – З + І – Е, де В – виробництво товарів;

2) U=В + З – І – Е; З – залишки товарних запасів;

3) U=В + З + І + Е; І – імпорт товарів;

4) U=В – З – І + Е. Е – експорт товарів.

115. Показник ринкової частки (сегмент ринку) обчислюють як відношення:

1) обсягу продажу певного товару окремим підприємством до сумарного обсягу продажу цього товару на ринку;

2) сумарного обсягу продажу певного товару на ринку до обсягу продажу цього товару окремим підприємством;

3) загального обсягу імпортного товару до обсягу його експорту;

4) загального обсягу експорту певного товару до обсягу його імпорту.

116. При аналізі змін обсягів реалізації продукції сільського господарства (I) здійснюють розрахунки за формулою:

1) , де q – кількість реалізованої продукції;

р – ціна реалізації одиниці продукції;

2) ; і – вид продукції

3) ; п, ф – плановий і фактичний показник

4) .

117. Рівень товарності окремих видів продукції обчислюють як:

1) відношення кількості виробленої продукції до реалізованої;

2) різниця між кількістю виробленої та реалізованої продукції;

3) сума кількості виробленої та реалізованої продукції;

4) відношення кількості реалізованої продукції до виробленої.

118. При факторному аналізі суми доходу від реалізації продукції с.-г. до чинників першого порядку не входять:

1) обсяг реалізованої продукції;

2)структура реалізованої продукції;

3) якість реалізованої продукції;

4) середня ціна реалізованої продукції.

119. Можливий резерв збільшення обсягів реалізації окремих видів продукції за рахунок збільшення обсягів виробництва обчислюють як:

1) добуток резерву збільшення обсягу виробництва на рівень товарності;

2) різницю між фактичним і плановим обсягом реалізації;

3) добуток планового обсягу реалізації на рівень товарності;

4) різницю між фактичним обсягом реалізації та резервом його збільшення.

120. В процесі аналізу ринку ступінь відчутності попиту до зміни ціни вимірюється за допомогою

1) коефіцієнта цінової еластичності;

2) відносної частки ринку;

3) темпу зростання ринку;

4) індексу зміни ціни.

121. Коефіцієнт еластичності попиту через дохід (Е_д) визначають за формулою:

1) Е_д=∆% п ∙ ∆%с, де ∆% п – відсоткова зміна кількості попиту і-того товару;

2) Е_д=∆% п: ∆%с; ∆%с – відсоткова зміна доходів покупців.

3) Е_д=∆% с:∙ ∆%п;

4) Е_д=∆% п + ∆%с.

122. Якщо величина коефіцієнтів еластичності (Е) більше 1, то це означає, що попит:

1) еластичний;

2) нееластичний;

3) абсолютно нееластичний;

4) абсолютно еластичний.

123. До витрат на виробництво відносять

1) собівартість реалізованої продукції;

2) адміністративні витрати;

3) втрати на збут;

4) інші операційні витрати.

124. До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) не включають

1) прямі матеріальні витрати;

2) прямі витрати на оплату праці;

3) інші прямі витрати;

4) адміністративні витрати.

125. Аналіз витрат на виробництво та собівартості продукції проводиться з метою

1) виявлення тенденцій і причини зміни собівартості продукції;

2) формування оптимальної величини собівартості продукції, її складових та пошуку резервів її зниження;

3) обчислення розміру негативного впливу окремих факторів на зміну собівартості;

4) вивчення динаміки змінних собівартості продукції, порівняння з планом та середніми даними підприємствах району.

126. Аналіз загальної суми витрат на виробництво починають з вивчення динаміки її змін для чого можна використати формулу загального індексу собівартості (І_z)