Здатність до сприйняття досягнень НТП

Особливість розвитку потенціалу підприємства як системи полягає в його пристосованості до удосконалення шляхом безпо­середнього і систематичного використання наукових ідей і досяг­нень.

Народження і впровадження нових процесів йде через подо­лання технологій, що використовуються. Тому винятково важли­во забезпечити високу якість матеріальних, інформаційних і люд­ських факторів виробництва до застосування можливостей нової і новітньої технології.

Прогресивні виробництва мають більш широкі перспективи розвитку. Чим нижче рівень прогресивності елементів потенціа­лу, тим він консервативніше, тим у більшій мірі його якісний ріст здійснюється екстенсивним шляхом за рахунок нарощування «силових зусиль» і завищених витрат виробничих факторів.

7) Гнучкість. Ця властивість свідчить про можливості пере­орієнтації виробничої системи на випуск нової продукції, використання інших видів матеріалів тощо без істотної зміни її мате­ріально-технічної бази.

Ця властивість формується на основі нестабільності ринкової обстановки, зростанні коливань обсягу і структури попиту.

Ефект синергії полягає в тому, що створюються умови, при яких ефект від суми більший, ніж сума ефектів складових елеме­нтів:

– або ефект «2+2=5»;

– або коли доходи від спільного використання ресурсів пере­вищують суму доходів від використання тих же ресурсів окремо один від одного.

Концепція синергізму базується на способі оцінки, що дозво­ляє:

1) виконувати оцінку сильних і слабких сторін;

2) виявляти синергетичні характеристики фірми, якими вона може скористатися для пошуку нових можливостей;

3) вимірювати синергетичний потенціал можливого варіанту стратегічного розвитку.

Класифікація типів синергізму проводиться по ряду складо­вих.

1. Синергізм продажів (маркетинговий синергізм) – резуль­тат ефективного використання єдиних каналів реалізації, єдиного центру керування процесом продажів і стимулювання збуту.

Має місце, коли для декількох товарів використовуються ті ж самі канали розподілу, керування процесом продажів походить з єдиного центру, використовуються одні складські приміщення, весь асортимент продукції реалізується спільно, що підвищує ефективність роботи торговельного персоналу. Загальна реклама, стимулювання збуту, наявна репутація – усе це сприяє збільшен­ню доходу, отриманого на одну вкладену грошову одиницю.

2. Оперативний синергізм – результат більш ефективного використання основних засобів і персоналу, розподілу накладних витрат, спільного проведення навчання, великих закупок.

3. Інвестиційний синергізм – з'являється внаслідок спільного використання виробничих потужностей, загальних запасів сиро­вини, переносу досліджень і розробок з одного виробу на інший, загальної технологічної бази, спільної обробки виробів, викорис­тання того самого устаткування.

4. Синергізм менеджменту – результат будь-якого поліп­шення керівництва у всіх структурних підрозділах. Будь-яке по­ліпшення в керівництві позитивно позначається на всьому під­приємстві.

Процес формування потенціалу підприємства є одним із напрямків його економічної стратегії і передбачає створення й організацію системи ресурсів і компетенцій таким чином, щоб результат їхньої взаємодії був фактором успіху в досягненні стратегічних, тактичних і оперативних цілей діяльноситі підприємства. При цьому використовуються такі основні наукові підходи:

1. Системний підхід є одним із основних у процесі формування потенціалу підприємства.

2. Маркетинговий підхід передбачає орієнтацію формування можливостей підприємства на споживача.

3. Функціональний підхід передбачає пошук зовсім нових, оригінальних технічних рішень для задоволення існуючих або потенційних потреб.

4. Відтворювальний підхід орієнтований на потійне поновлення виробництва продукції з меншою ресурсоємністю та вищою якістю порівняно з аналогічною продукцією на даному ринку для задоволення потреб клієнтів.

5. Інноваційний підхід орієнтований на активізацію інноваційної діяльності, засобами якої повинні бути фактори виробництва й інвестиції.

6. Нормативний підхід полягає у встановленні для найважливіших елементів потенціалу нормативів.

7. Комплексний підхід передбачає необхідність урахування технічних, екологічних, економічних, організаційних, соціальних, психологічних і інших аспектів діяльності підприємства.

8. Інтеграційний підхід у процесі формування потенціалу підприємства націлений на дослідження посилення взаємозв’язків, об’єднання та посилення взаємодії між окремими його елементами.

9. Динамічний підхід пов’язаний з необхідністю розгляду потенціалу в діалектичному розвитку, у втановленні причинно – наслідкових зв’язків і співпорядкованості на основі проведення ретроспективного аналізу поведінки аналогічних систем на деякому тимчасовому відрізку.

10. Оптимізаційний підхід реалізується через визначення кількісних оцінок і встановлення залежності між окремими елементами потенціалу за допомогою економіко – математичних і статистиних методів оборобки інформації.

11. Адміністративний підхід передбачає регламентацію функцій, прав, обов’язків, нормативів якості, витрат, пов’язаних з реалізацією елементів потенціалу, у нормативних актах за допомогою методів примушування.

12. Поведінковий підхід ґрунтується на підвищенні ефективності сукупного потенціалу за рахунок підвищення ефективності його кадрової складової.

13. Ситуаційний підхід заснований на альтернативності досягнення цілей і забезпеченості максимальної адаптації до умов конкретної ситуації в процесі формування потенціалу підприємства.

14. Структурний підхід у процесі формування потенціалу заснований на цого структуризації і визначенні значимості, пріоритетів серед елементів потенціалу з метою встановлення раціональності співвідношення і підвищення обгрунтованності розподілу ресурсів між ними.

У зв’зку з тим, що формування потенціалу підприємства є складним динамічним процесом, орієнтованим на максимальну взаємодію з зовнішнім середовищем і забезпечення високої якості реалізації, важливо визначити, які саме фактори обумовлюють розаиток його елементів і впливають на їхню збалансованість і ефективність використання.

Усі фатори можна класифікувати на зовнішні і внутрішні відносно формування та розвитку потенціалу.

До зовнішніх факторів відносяться економічні, соціальні, політичні, юридичні умови, а також ринкові умови.

До внутрішніх факторів відноситься, насамперед, стратегія підприємства, для реалізації якої формується потенціал, досвід та навички менеджерів, необхідні для реалізації намічених планів, принципи організації та ведення бізнесу, якими керуються на підприємстві, моральні цінності та амбіції керівників, а також загальноприйняті в рамках підприємства цінності та культура.

Питання для обговорення

1. Чому доречно потенціал підприємства розглядати як відкриту економічну систему?

2. Що означає властивість цілісності системи стосовно потенціалу підприємства?

3. Як діє закон синергії в процесі реалізації потенціалу підприємства?

4. Що означає Парето-ефективність потенціалу підприємства?

5. Чи пов'язана здатність потенціалу до розвитку із його властивістю взаємодії та взаємозалежності із зовнішнім середовищем? Чому?

6. Поясніть на прикладі прояв властивості альтернативності елементів потенціалу підприємства в процесі його формування.

7. Охарактеризуйте механізм застосування системного підходу в процесі формування потенціалу підприємства.

8. Чому за сучасних умов зростає значення вивчення маркетингового, інноваційного і організаційного складників у формуванні та розвитку потенціалу підприємств?

9. В чому полягає відмінність відтворювального підходу від інноваційного?

10. Який з підходів до формування потенціалу підприємства найбільш орієнтований на робітників та прояв їхніх здібностей? Чому цей підхід набуває особливої актуальності за сучасних умов господарювання?

11. Охарактеризуйте вплив суспільно-політичних фак­торів на формування потенціалу відкритого акціонерного товариства в енергетичній галузі.

12. Охарактеризуйте вплив умов конкуренції на ринку обладнання на формування потенціалу невеликого приватного підприємства з виробництва пакувальних матеріалів.

13. Якою може бути реакція керівництва підприємства на впровадження нових технологічних розробок з боку конку­рентів з метою захисту існуючої конкурентної позиції? Які можливі варіанти?

14. Назвіть основні передумови формування та розвитку потенціалу підприємства. Поясніть ієрархію їхнього визначення.

Тести

1. Потенціал підприємства як економічна система включає:

а) ресурси і зв'язки між ними;

б) сукупність відділів і виробничих підрозділів;

в) зовнішнє оточення і внутрішні процеси, а також їхню взаємодію;

г) внутрішні граничні можливості підприємства при використанні всіх наявних ресурсів.

2. Властивість цілісності систем означає:

а) первинність цілого, яке можна поділяти на компоненти;

б) первинність компонентів, з яких складається єдине ціле;

в) тотожність властивостей системи сумі властивостей її компонентів;

г) неможливість розчленовування цілого на окремі складові частини.

3. Ефективність роботи відділу вище суми ефективностей кожного фахівця за рахунок дії:

а) закону конкуренції;

б) закону пропорційності;

в) закону ефекту масштабу виробництва;

г) закону синергії.

4. Відповідно до принципу «чорної шухляди» задовільна якість «входу» при відмінній якості процесу:

а) стане причиною задовільної якості «виходу»;

б) не впливає на якість «виходу», яка буде відмінною завдяки відмінній якості процесу;

в) призведе до середнього рівня якості «виходу» між задовільним і відмінним;

г) обумовить низьку ціну продукції, що виробляється.

5. Внутрішню будову й організацію потенціалу як цілісної системи визначає його:

а) розмірність;

б) структура;

в) ієрархія;

г) адаптивність.

6. Кожен компонент системи може розглядатися як підсистема більш глобальної системи - це властивість:

а) цілісності;

б) структурності;

в) ієрархічності;

г) спадковості.

7. Пріоритет якості при формуванні потенціалу підприємства як економічної системи означає:

а) забезпечення якості системи, починаючи з нижчих рівнів дерева цілей;

б) забезпечення високої якості пріоритетних компонентів виробничого потенціалу;

в) забезпечення якості системи на «вході»;

г) забезпечення високої якості об'єктних складових потенціалу.

8. Інтереси системи глобального рівня:

а) першочергові порівняно з інтересами її підсистем;

б) другорядні в порівнянні з інтересами її підсистем;

в) завжди збігаються з інтересами підсистем;

г) носять альтернативний характер в порівнянні з інтересами підсистем.

9. Якщо вищий рівень дерева цілей фірми – максимізація прибутку, то відповідно до властивості ієрархічності систем ланцюжок показників від верхнього рівня до нижнього включає:

а) якість товару =>його ефективність =>надійність;

б) частка товару на ринку =>якість товару дефективність товару;

в) витрати на життєвий цикл товару дефективність товару =>довговічність товару;

г) ефективність товару =>якість =>надійність.

10. Економія ресурсів споживачів за рахунок підвищення якості - пріоритетний напрямок:

а) системного підходу до формування потенціалу підприємства;

б) маркетингового підходу до формування потенціалу підприємства;

в) поведінкового підходу до формування потенціалу підприємства;

г) ситуаційного підходу до формування потенціалу підприємства.

11. Елементами відтворювального підходу до формування потенціалу є:

а) застосування випереджальної бази порівняння показників;

б) забезпечення технічної й інформаційної сумісності елементів потенціалу;

в) розробка нормативів по окремих елементах потенціалу;

г) підвищення якості продукції відповідно з вимогами споживачів.

12. Необхідність всебічного обліку різних аспектів функціонування підприємства виникає при реалізації:

а) системного підходу до формування потенціалу під­приємства;

б) функціонального підходу до формування потенціалу підприємства;

в) структурного підходу до формування потенціалу підприємства;

г) комплексного підходу до формування потенціалу підприємства.

13. Підвищення ефективності сукупного потенціалу за рахунок підвищення ефективності людських ресурсів – основна мета:

а) ситуаційного підходу;

б) адміністративного підходу;

в) оптимізаційного підходу;

г) поведінкового підходу.

14. В основі адміністративного підходу до формування потенціалу підприємства лежать:

а) методи примусу;

б) методи переконання;

в) методи спонукання;

г) усі перераховані вище.

15. Результатом формування маркетингового (ринкового) потенціалу підприємства виступає:

а) потенційний обсяг чистого прибутку підприємства;

б) потенційний обсяг продажів;

в) потенційний обсяг виробництва продукції;

г) обсяг фінансових ресурсів, авансованих в інвестиційну, фінансову і господарську діяльність підприємства.

16. Формування потенціалу підприємства будь-якого рівня є результатом:

а) взаємодії ресурсів, які залучаються до господарської діяльності;

б) впливу керуючої системи на керовану;

в) розподілу фінансових ресурсів по факторах виробництва;

г) реінвестування прибутку.

Ключові терміни і поняття

­ взаємозв’язок і взаємодія елементів;

­ синергія;

­ ефект синергії;

­ типи синергії;

­ процес формування потенціалу підприємтсва;

­ зовнішні фактори формування та розвитку потенціалу підприємства;

­ внутрішні фактори формування та розвитку потенціалу підприємства;

­ матеріальна основа потенціалу підприємства;