Розробка енергетичної політики підприємства

Згідно стандарту IS0 9000 п. 3.2.4 політика в сфері якості (quality policy) це

загальні наміри та спрямованість організації, пов’язані з якістю, офіційно сформульовані найвищим керівництвом.

Примітка 1. Політика в сфері якості, як правило, узгоджена з загальною політикою організації і становить основу для встановлення цілей у сфері якості (3 2 5).

Примітка 2. Політика в сфері якості може ґрунтуватися на принципах управління якістю, викладених у цьому стандарті (див 0.2).

Під якістю процесу споживання енергетичних ресурсів підприємтсва АПК ми розуміємо єфективність їх споживання. Тому енерегтична політика підприємства це політика ефективного використання енергоресурсів.

Енергія - життєво важлива складова економічного процвітання, але це також і величезна складова в забрудненні навколишнього середовища, екологічній деградації й виснаженні ресурсів. Ефективна енергетична політика повинна бути націлена на зменшення використання викопного палива зі збереженням ефективності існуючих виробничих процесів.

Енергія використовується підприємствами АПК для реалізації найрізноманітніших виробничих процесів отримання та переробки сільськогосподарської продукції. У більшості випадків енергія може бути використана раціональніше. Це значить, що ми можемо забезпечити достатній (чи поліпшений) рівень сільськогосподарського виробництва при загальному зниженні споживання енергії. Цілком реально використовувати менше енергії й одночасно підтримувати якісне виробництво й відповідні робочі умови.

Для цього необхідно розробити енергетичну програму з підвищення енергоефективності виробничих процесів підприємства. Кожна програма повинна починатися з чіткої політики, чого підприємство АПК хоче досягти в галузі використання енергії?

Без чітко визначеної енергетичної політики підприємство АПК не зможе розробити якісну програму з енергоефективності. Енергетична політика повинна визначити загальні цілі стосовно використання енергії, і тому повинна включати вирішення таких питаннь:

- закупівля первинних енергоресурсів;

- перетворення первинних енергоресурсів на підприємстві;

- постачання й розподіл енергії;

- використання енергії;

- загальний розподіл відповідальності керівників за використання енергії.

Політика не повинна бути сконцентрована тільки на вартості енергії, вона винна статі загальним документом, який відображає, як прийняті рішення вплинуть на енергоефективність. Енергетична політика повинна включати ряд цілей, з якими буде звірятися робота підприємства, і будуть встановлюватися задачі для її поліпшення.

Політика починається з розробки корпоративного рішення про енергоефективність. Проголошення корпоративної енергетичної політики демонструє ті, що задачі ефективного використання енергії тепер є спільними для всіх. Вона представляє розуміння необхідності поліпшення енергоефективністі як частину філософії підприємства. Енергетична стратегія винна розроблятися для внутрішнього користування й використовуватися як документ для громадських зв'язків.

Без корпоративної рішучості поліпшити енергоефективність прогрес у скороченні енерговитрат буде дуже незначний. Ті підприємства, що досягли істотної економії енерговитрат, домоглися цього завдяки серйозній рішучості керівництва. Керівництво усвідомило вигоди від поліпшення енергоефективності не тільки у фінансовій програмі, а також і в і збільшення продуктивності й відповідності екологічним цілям.

2.2. Корпоративне рішення про енергоефективність

Основні стратегічні принципи (наприклад):

- будемо постійно оптимізувати використання енергії;

- метою нашого підприємства є досягнення найнижчого можливого рівня використання енергії у всіх виробничих процесах.