Класина економіна теорія про роль ринку. Невидима рука А. Сміта

Цей напрям світової еконо­мічної думки розвивався до першої половини XIX ст. Його засновники — У.Петі (Англія), П.Буагільбер (Франція), які започаткували теорію трудової вартості. Дальшого розвитку класична політична економія набула у працях фізіократів Ф.Ке-не та А.Р.Ж.Тюрго (Франція). Найвище її досягнення — праці англійських економістів А.Сміта,(1723—1790) та Д.Рікардо (1772—1823). Класичній політичній економії належить ряд важливих наукових відкриттів. Вона зосередила увагу на ана­лізі відносин у сфері виробництва, включивши до неї всі га­лузі матеріального виробництва, та на вивченні її об'єктивних закономірностей. Класики, як уже зазначалося, започаткували теорію трудової вартості, згідно з якою людська діяльність є єдиним джерелом вартості, аналіз капіталу та процесу відтво­рення. Вони досліджували доходи основних класів буржуаз­ного суспільства, механізм конкуренції, кредиту, грошового обігу. Класична політична економія вперше поставила проблему еко­номічних законів, досліджувала їх об'єктивний характер, ме-ханізет дії, необхідність врахування і використання цих зако­нів у господарській практиці та політиці. Джерело вартості класики вбачали в різних формах конкретної праці. А.СміТ чітко розмежував валовий і чистий національний доход, ос­новний і оборотний капітали. Ринок вони розглядали як са­морегульовану систему, що найбільш ефективно «невидимою рукою» розподіляє ресурси. Згідно з висновком А.Сміта, рин­кова економіка потребує якнайбільшої економічної свободи. Зацікавленість у прибутку в умовах конкуренції забезпечує найкращий результат для всіх. Держава не повинна втручати­ся, але має захистити конкуренцію від самих підприємців, не допускаючи її обмеження, а також створювати загальні умови виробництва й розвивати освіту, будувати дороги, мости, за­безпечувати зв'язок. Тому А.Сміт стверджував, що прийняття законів лише заважає економічній системі. «Дайте їй спо­кій, — писав він. — Таке мастило, як своєкорисливість, зму­сить шестерні крутитися незвичайним чином. Нічого не треба планувати».