Розділ3 .3. Міжнародні торгівельні та економічні союзи, до яких входить Великобританія

Великобританія входить до найвпливовіших міжнародних організацій (ООН, МВФ, ЄС), наряду з тим вона сама являється ініціатором створення деяких з них(ІМО, МБРР). Нижче пропоную детальніше розглянути організації, до складу яких входить Великобританія.

Однією з перших організацій пропоную розглянути Співдружність націй або англійською Commonwealth of Nations; до 1946 Британської Співдружності націй - англ. British Commonwealth of Nations) - добровільне міждержавне об'єднання незалежних суверенних держав, у яке входять Великобританія і майже всі її колишні домініони, колонії і протекторати. Державами, не придатними під дане визначення, є Мозамбік і Руанда (див. нижче). Традиційно головою Співдружності проголошується монарх Великобританії, в даний час таким є королева Великобританії Єлизавета II. Як глава Співдружності вона не виконує жодних формальних функцій і її роль в повсякденній діяльності організації лише символічна. У 17 державах Співдружності монарх Великобританії до цього дня є де-юре главою держави, але при цьому також не виконує формальних функцій. Членство в Співдружності відкрито для всіх країн, що визнають основні цілі його діяльності. Необхідно також наявність минулих або нинішніх конституційних зв'язків між кандидатом на вступ і Великобританією або іншим членом Співдружності. Не всі члени організації мають безпосередні конституційні зв'язку з Великобританією - деякі з Південнотихоокеанских держав перебували під управлінням Австралії, Новій Зеландії, а Намібія з 1920 по 1990 - під управлінням ПАР. У 1995 членом Співдружності став Камерун. Під британським управлінням перебувала лише частину його території за мандатом Ліги Націй (1920-1946) і за угодою про опіку з ООН (1946-1961).

Ще однією, досить важливою організацією являється Європейська асоціація вільної торгівлі (ЄДВТ). Цей митний союз західноєвропейських держав створений у 1960 р. Ініціатором його формування була Великобританія, яка тоді залишалась осторонь Спільного ринку шести західноєвропейських країн, створеного у 1957 р. Створення ЄАВТ вважалося противагою Спільному ринку. Спочатку до ЄАВТ входили Австрія, Великобританія, Данія, Норвегія, Португалія, Швейцарія та Швеція. Пізніше до неї приєднались Ісландія, Фінляндія та Ліхтенштейн. У 1977 р. у торгівлі ЄАВТ та Європейського Економічного Співтовариства було відмінено мито на торгівлю промисловими товарами. Вільної торгівлі між країнами-учасницями було досягнуто в 1966 р. У 1973 р. Великобританія та Данія увійшли до Спільного ринку, залишивши ЄАВТ. Португалія вийшла з Асоціації у 1983 р. Торговельні тарифи між країнами ЄС та ЄАВТ були повністю ліквідовані у 1984 р. Протягом 1990- 1993 рр. угоди про вільну торгівлю були укладені з Туреччиною, Чехією, Словаччиною, Ізраїлем, Польщею, Румунією, Угорщиною та Болгарією.

Відповідно до Угоди про Європейський економічний простір (набрала чинності у 1994 р.) країни ЄАВТ (за винятком Швейцарії та Ліхтенштейну) є його учасниками.

Великобританія є засновником та основним членом всесвітньовідомої Міжнародної морської організації (ІМО). Це міжнародна міжурядова організація, що має статус спеціалізованої агенції 00Н. Заснована в 1958 р. з метою сприяння міжнародному співробітництву у сфері морських перевезень і морської торгівлі. Функціонувати розпочала в 1959 р. До 22 травня 1982 р. мала назву "Міжурядова морська консультативна комісія". Нині до складу ЇМО входять 150 держав.

Організація є форумом для обміну інформацією між урядами з технічних питань міжнародного торговельного судноплавства, сприяє гарантуванню безпеки на морі та уникненню забруднення моря морськими суднами.

У межах ІМО було проведено конференції, що завершились укладенням конвенцій з різних аспектів морського судноплавства. Міжнародна морська організація прийняла велику кількість рекомендацій, кодексів, керівництв, настанов, резолюцій. Організації" притаманна висока результативність у сфері кодифікації міжнародно-правових питань, пов'язаних з технічними та юридичними аспектами торговельного і рибальського плавання.

Вищим органом ІМО є Асамблея, до якої належать всі держави-члени. Скликається вона раз на 2 роки. Протягом міжсесійного періоду роботою ІМО керує Рада. Штаб-квартира організації розташована в Лондоні.

Великобританія є членом Міжнародного банку реконструкції та розвитку, що робить її важливим стратегічним партнером міжнародної спілки.

Міжнародний банк реконструкції та розвитку- це Міжнародна урядова організація для довготермінового кредитування економіки країн-членів.

З 1947 р. МБРР набув статусу спеціалізованої організації ООН. Відповідно до статуту банку, його членами можуть бути лише держави-члени МВФ. МБРР — відокремлений від МВФ інститут, що доповнює приватний інвестиційний капітал. Кожна країна-член МВФ зобов'язана вступити в МБРР, що надає їй право позичати кошти з фондів, отримувати допомогу з метою розвитку банку та брати участь у справах банку й конкурсах на одержання контрактів за всіма проектами, що фінансуються банком.

Основні цілі функціонування МБРР:

· сприяння розвиткові продуктивних сил та ресурсів у менш розвинутих країнах;

· доповнення приватних інвестицій на забезпечення фінансування у виробничих цілях, коли приватний капітал недосяжний;

· сприяння міжнародній торгівлі та підтримці рівноваги платіжного балансу, а через сприяння інвестуванню — підвищення продуктивності, рівня життя та умов праці в державах-членах;

· надання позик під необхідні проекти;

· здійснення своєї діяльності з урахуванням впливу міжнародних інвестицій на умови ділової активності на території країн-членів.

Виконавчий орган МБРР — Директорат, до якого входять двадцять чотири директори-розпорядники: п'ятеро з них призначаються державами, що мають більшу частину акцій, а дев'ятнадцятеро обираються Радою керуючих із числа представників інших країн-членів. Директорат обирає президента банку, який здійснює оперативне керівництво діяльністю банку.

Великобританія являється членом-засновником Банку міжнародних розрахунків. Банк міжнародних розрахунків (БМР) — кредитна організація, що була заснована центральними банками Бельгії, Великої Британії, Італії, Франції, Німеччини та Японії (а також групою банків США) з метою проведення спільних фінансових операций на світовому ринку, розробки нормативів та консультацій із фінансових проблем задля забезпечення сприятливих умов для міжнародних фінансових операцій.

Акціонерами БМР стали банки та приватні особи понад 30 країн. БМР було засновано 1930 р. Штаб-квартира розташована в Базелі (Швейцарія). Розрахунки з акціонерами здійснюються в золотих швейцарських франках, дивіденди виплачуються щорічно в доларах США за курсом валютного ринку в Цюріху.

Головним органом управління БМР є Загальні збори керівників центральних банків країн-акціонерів БМР. Фізичні та юридичні особи — держателі акцій БМР — не мають права брати участі у зборах. Загальні збори відбуваються зазвичай раз на рік для затвердження доповіді про діяльність банку, його балансу, розрахунків про доходи та збитки.

Специфікою БМР є конфіденційний характер його діяльності, що визначає місце БМР як допоміжної структури МВФ та МБРР, з якими вщ має тісні зв'язки. Крім того, БМР — провідний інформаційно-дослідний центр. Його річні звіти — авторитетні економічні видання.

В центрі Лондона знаходиться штаб-квартира ще одної міжнародної фінансової організації-Європейського банку реконструкції та розвитку. Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) — регіональний міждержавний банк з довготермінового кредитування країн Центральної та Східної Європи. Цю фінансову установу було створено 1991 р. Штаб-квартира розташована в Лондоні (Велика Британія).

Акціонерами ЄБРР виступають 60 країн та дві міжнародні організації. Члени ЄБРР відповідно до встановлених квот зобов'язані викупляти акції банку.

Структуру ЄБРР становлять Рада керуючих., Рада директорів, президент, а також інші посадові особи та співробітники.

ЄБРР є найбільшим інвестором у Східній Європі, але крім інвестування власних коштів, залучає значні обсяги прямих іноземних інвестицій. ЄБРР здійснює проектне фінансування банків, підприємств і компаній, працює з державними компаніями з метою підтримки процесів приватизації і структурної реорганізації.

Статут ЄБРР передбачає його діяльність тільки в тих країнах, що дотримуються принципів демократії. Питання охорони довкілля є важливим елементом системи корпоративного управління й фігурує в усіх інвестиційних операціях ЄБРР.