Поняття й ознаки доказів

Поняття доказів належить до основних, вихідних категорій теорії доказів і доказового права. Правильне розуміння поняття доказів необхідна умова досягнення істини, забезпечення належної якості розслідування і вирішення кримінальних справ, законності й обгрунтованості прийнятих рішень.

Органи дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду при розслідуванні і розгляді кримінальних справ повинні встановити факти, які стосуються того злочину, з приводу якого ведеться кримінальний процес. Всі факти і обставини справи мають бути встановлені відповідно до того, як вони відбувались насправді. Досягти цього можна тільки за допомогою доказів. Встановити факт злочину - значить довести, що злочин справді був вчинений. Встановити винуватість обвинуваченого - значить довести що він вчинив цей злочин і несе за нього відповідальність.

Докази - це засіб встановлення фактів, які мають значення для справи. За допомогою доказів встановлюються дійсні факти і спростовуються факти, яких насправді не було, але щодо яких виникло припущення про їх існування.

Доказами є весь той фактичний матеріал, яким слідство і суд оперують у процесі своєї діяльності при розслідуванні і розгляді кримінальних справ і на підставі якого вони вирішують питання по суті справи.

Доказами у кримінальній справі є всякі фактичні дані, на підставі яких у зазначеному законом порядку орган дізнання, слідчий і суд встановлюють наявність або відсутність суспільно-небезпечного діяння, винуватість особи, яка вчинила ці діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Такі фактичні дані встановлюються: показаннями свідка, показаннями потерпілого, показаннями підозрюваного, показаннями обвинуваченого, висновком експерта, речовими доказами, протоколами слідчих і судових дій, протоколами із відповідними додатками, складеними уповноваженими органами за результатами оперативно-розшукових заходів, та іншими документами (ч. 2 ст. 65 КПК).