Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Зміст уроку з фізичної культури. Частини уроку. Структура уроку з фізичної культури. Специфічні вимоги до уроку.





Сила – визначення поняття. Режими напруження м'язів. Фізіологічні передумови розвитку сили. Методи виховання сили. Контроль силових можливостей у школярів.

Вимоги до словесних, наочних і практичних методів навчання з фізичного виховання.

Зміст уроку з фізичної культури. Частини уроку. Структура уроку з фізичної культури. Специфічні вимоги до уроку

Зміст уроку

Зміст уроків фізичної культури — не тільки набір фізичних вправ, як це часто трактується. Школярам треба прищепити гігієнічні навички, навчити їх раціонально будувати режим праці і відпочинку, вільно ходити, правильно дихати, загартовуватись і багато іншого, що стосується здорового способу життя. Про важливість такої позиції свідчить той факт, що деякі вчителі шкіл та наукові працівники пропонують запровадити в школі третій, теоретичний урок фізичної культури.

Змістом таких уроків може бути навчальний матеріал із фізіології, педагогічного контролю, спортивної медицини, психології, гігієни. Тоді, на думку спеціалістів, школярі отримуватимуть глибокі знання щодо правил загартування,

шкідливості паління, вживання алкоголю і наркотиків тощо. Тобто це повинні бути уроки пізнання людини, її можливостей, шляхів удосконалення. Віддаючи належне авторам цієї ідеї, думаємо, що ці питання сьогодні можна розв'язувати за рахунок оптимізації між предметних зв'язків та методики самих уроків фізичної культури, а також інших форм фізичного виховання молоді.

Головним для досягнення бажаного результату в змісті уроку є виконання учнями запланованих вправ і пов'язана з цим всебічна навчальна праця учнів, яка включає такі дії:

- інтелектуальні, що проявляються у спостереженні, слуханні, сприйнятті та осмисленні одержаної інформації, запам'ятовуванні, пошуку власних шляхів

вирішення завдань та проектуванні власних дій;

- рухові, які полягають у виконанні спроектованих дій, розучуванні, закріпленні та вдосконаленні фізичних вправ у сприятливих і несприятливих умовах, спрямованому розвитку фізичних якостей;

- контрольно-оцінюючі дії, що передбачають організацію самоконтролю і самооцінки, виявлення й усунення помилок, обговорення питань, які виникають у процесі навчання, з учителем і товаришами, регулювання емоційних проявів.

Від цих елементів діяльності учнів залежить кінцевий результат уроку. Отже, вони є провідними у змісті занять.

Проте конкретні дії учнів і класу загалом є наслідком певної діяльності вчителя. Йдеться про висунення завдань на певний урок, визначення напрямків їх розв'язання і створення умов для виконання.

Учитель спостерігає за діяльністю учнів, оцінює і коригує їхні дії, дозує навантаження, управляє поведінкою, налагоджує стосунки між дітьми тощо. Уся ця діяльність педагога, що визначає і спрямовує дії учнів, має величезне значення.

Результатом діяльності дітей, спрямованої вчителем, є зміни у фізичному

і психічному стані учнів, у їхніх знаннях, уміннях, навичках і поведінці. І (і внутрішні процеси і зміни, викликані організованим виконанням фізичних вправ та інших видів діяльності, становлять ще одну сторону уроку фізичної культури, його змісту.

Отже, зміст уроку фізичної культури — складне явище. Це певний набір фізичних вправ і пов'язаних із ними знань, діяльність учнів і робота вчителя,.і також результати — наслідок цієї роботи.

Зміст уроку планує вчитель, але педагог не може завчасно передбачити всі

деталі, ситуації та умови спілкування з дітьми. Тому в практиці розрізняють зміст уроку: спроектований і реальний (той, що склався у процесі його проведення. Зміст реального уроку не збігається повністю і окресленим заздалегідь. Ця обставина повинна бути врахована педагогом до початку уроку, а знання можливих варіантів, рівень методичної підготовки, педагогічна інтуїція дадуть йому змогу завжди приймати правильні рішення в його ході, реагуючи на реальні ситуації, стан учні і умови проведення уроку.

Структура уроку

 

У процесі побудови уроку вчитель проектує елементи його змісту. Основне

для проектування є біологічні закономірності функціонування організму, а ще визначають його працездатність, а отже, логіка розгортання ня

навчального процесу зумовлюється біологічною працездатністю.

Як відомо, існують чотири зони працездатності: зона передстартового

стану, зона опрацьовування, зона відносної стабілізації і зона

тимчасової втрати працездатності. Це зумовлює і відповідну логіку

розгортання навчально-виховного процесу, яка передбачає:

- послідовне залучення учнів до пізнавальної діяльності;

- поступове досягнення необхідного рівня фізичної і психічної

працездатності;

- розв'язання передбачених для певного заняття освітніх, оздоровчих і

виховних завдань;

- забезпечення оптимального після робочого стану організму, котрий сприяв

би успішній наступній діяльності учнів.

Згідно з цією логікою, урок умовно поділяють на три частини: підготовчу

(припадає на перші дві зони працездатності), основну (відповідає фазі

вирішення передбачених основних завдань), заключну (покликану

забезпечити перехід учнів до наступних після уроку дій).

Поділ уроку на частини не означає, що він втрачає свою цілісність. Навпаки, кожна частина повинна логічно передувати наступній і випливати з попередньої. Бажано, щоби переходи від однієї частини до іншої були м'якими і

непомітними.

Розв'язуючи окремі (специфічні) завдання, кожна частина служить

найефективнішому досягненню кінцевого результату уроку. Тому час, що

витрачається на окремі частини та їхній конкретний зміст, вельми

мінливий, бо залежить від безлічі факторів: завдань заняття, специфіки

вправ, конкретного стану учнів на певному уроці, їхніх особливостей,

зовнішніх умов тощо.

Зазначені риси є характерними для структури всіх

основних форм занять із фізичного виховання. їхня структурна спільність

— не у формальному поділі на стандартну кількість частин, а в

необхідності дотримуватися під час побудови занять загальних

закономірностей їхнього розвитку, які не дозволяють у будь-якій частині

робити те, що не відповідає її ролі та місцю в загальній структурі

заняття і зобов'язує будувати урок у певній послідовності.

Тільки в такому аспекті градація частин заняття набуває не формального, а

конструктивного сенсу, що складає перший етап побудови уроку.

Другий етап побудови уроку полягає у визначенні фізичних вправ та їхньої

послідовності, що дасть змогу найкраще розв'язати загальні й окремі

(специфічні) завдання.

Ефективність певних фізичних вправ у вирішенні конкретних завдань

фізичного виховання не викликає сумнівів. Необхідність визначення певної

послідовності вправ викликана відомим явищем "післядії". Учитель повинен

прагнути досягнення позитивного впливу попередньо виконаних вправ — для

успіху наступних.

Наприклад, опанування складно-координаційних вправ буде більш успішним на початку уроку. Під час вдосконалення їх можна виконувати і в кінці уроку. Вправи на розвиток швидкості дають низький ефект після роботи на витривалість. Небажано на одному уроці поєднувати вправи, що можуть викликати негативні переноси.

Особливо уважно слід добирати загально-розвиваючі вправи. Їх цілеспрямований добір сприяє формуванню постави, розвиткові певних груп м'язів, вихованню школи рухів, підготовці до засвоєння складних рухових зів, вихованню школи рухів, підготовці до засвоєння складних рухових дій, передбачених планом уроку.

Безсистемне використання загально-розвиваючих вправ у молодшому шкільному віці призводить до того, що втрачаються сприятливі можливості для розвитку й удосконалення рухового апарату. Своєчасно розвинені здібності стають перепоною до вироблення у майбутньому більш здатних життєво важливих умінь і навичок.

Вирішальним третім етапом побудови уроку є визначення послідовності дій педагога й учня під час розв'язання кожного педагогічного завдання, застосування вправ, методів і методичних прийомів, що використовуються у процесі уроку. Йдеться також про формування, висунення завдань, порядок зміни місць занять та інші допоміжні дії, використані на уроці.

Отже, головне призначення уроку фізичної культури — забезпечити усі сприятливі умови для успішного засвоєння навчальної програми. При цьому уроки є лише формою організації навчальної діяльності вчителя та ні їв, у рамках якої здійснюється їх взаємо-погоджена діяльність, спрямована на оволодіння знаннями, вміннями і навичками, підвищення рівня розвитку фізичних якостей школярів.

 

Специфічні вимоги до уроку фізичної культури:

1. Освітня спрямованість, забезпечення фізкультурної освіченості школярів при обов'язковій виховній спрямованості.

Це означає, що процес формування системи теоретичних знань, рухових навичок, умінь самостійно займатися фізичними вправами і розвитку рухових якостей одночасно спрямований на зміцнення здоров'я учнів і формування їх світогляду і переконань.

2. Планомірність реалізації мети освітніх, виховних та оздоровчих завдань, тобто на кожному уроці вирішуються конкретні і заздалегідь намічені завдання, що представляють собою систему завдань для досягнення кінцевої або поетапної цілі навчання, виховання та оздоровлення дітей відповідно до програми. Навчально-виховна робота повинна бути диференційована з урахуванням колективних та індивідуальних особливостей учнів класу, бути доступною для виконання, в міру індивідуалізованою і вимагати певних зусиль, викликати позитивні емоції. Результати уроку, так само як його цілі і завдання, повинні бути доведені до учнів і усвідомлені ними.

3. Урок фізичної культури незалежно від його педагогічних цілей і завдань має бути підпорядкований цілям морального виховання, конкретні завдання якого вирішуються попутно, в єдності зі специфічними, відповідно зі складними умовами (або спеціально створеними). Аналогічним шляхом вирішуються завдання естетичного виховання.

 

 

Date: 2016-08-31; view: 2936; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.011 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию