Засоби фізичного виховання

Спеціальні педагогічні впливи приводять до розвитку фізичних здібностей учнів у різні періоди їх вікового розвитку.

При розвитку силових здібностей дітей старшого шкільного вікурекомендується застосовувати різноманітні засоби, а також наступні методи:

· Повторне піднімання ваги до вираженого стомлення;

· Піднімання граничного ваги;

· Піднімання помірного ваги з максимальною швидкістю.

Отже, використовують методи повторного, максимального і динамічного зусиль. У практиці фізичного виховання школярів вони мають свої особливості.

Підбір засобів, що сприяють розвитку сили, повинен передбачати гармонійний розвиток мускулатури і достатня, розмірний до віку розвиток м'язової маси. Практика свідчить про те, що силові здібності у старших підлітків можна розвивати, застосовуючи вправи зі штангою. Так, Ш. Д. Буадзе на основі особистого досвіду та проведених експериментів приходить до висновку про те, що правильне застосування силових вправ сприяє поліпшенню загальної фізичної підготовки, успішному розвитку інших фізичних якостей.

Застосовуються вправи з підвищеним опором (необхідно долати тягар різних предметів (гантелі, штанга, мішки з піском і т. д.), протидія партнера, опір зовнішнього середовища) і вправи з обтяженням, рівним вазі власного тіла, а також тренажерні пристрої.

Засоби розвитку сили повинні сприяти формуванню основних груп м'язів нижніх і верхніх кінцівок, плечового пояса і т. д. Найбільший ефект у вихованні силових здібностей досягається при застосуванні такої форми організації занять, яка дозволила б комплексно розвивати всі м'язові групи.

Розвиток витривалості в старшому шкільному віці виховується в тому випадку, якщо під час занять організм учнів доводиться до стадії втоми. Практика свідчить, що статична витривалість відмінно виховується за допомогою вправ в опорі, пов'язаних із значною напругою і з елементами статики. При цьому у вигляді відпочинку рекомендуються динамічні вправи і вправи на розслаблення.

Відмінним засобом виховання загальної витривалості вважається повільний біг, особливо по пересіченій місцевості.

У практиці школи можливе застосування методів повільної, повторної і рівномірної роботи. До такої думки приходять багато дослідників, вважаючи, що витривалість необхідно виховувати з молодшого шкільного віку, використовуючи повільний біг протягом 8-30 хв, регбі, футбол - 30-60 хв. Обсяг і інтенсивність роботи при вихованні витривалості потрібно регулювати інтервалами відпочинку, орієнтуючись на показники пульсу, величина якого не повинна перевищувати в школярів 190 ударів на хвилину. Тривалість відпочинку при пробігу дистанцій від 30 до 80 м може становити від 1 до 1,5 хв. При пробігу від 150 до 250 м інтервал збільшується до 3-4 хв.

При розвитку витривалості застосовується серія різноманітних засобів тренувальної дії. Рівномірний метод роботи полягає в тому, щоб давати навантаження з урахуванням індивідуальної фізичної підготовленості школярів і регулювати її в часі. Вправи при цьому методі виконуються в одному темпі, без стрибків і прискорень. Регулювати навантаження кількістю повторення вправ при достатніх інтервалах відпочинку дає можливість метод повторень. Метод змінної роботи полягає в тому, щоб вправи виконувалися в перемінному темпі. Що стосується інтервалів відпочинку між виконанням вправ на витривалість, то вони залежать від довжини дистанції і становлять від 1 до 4 хв. ЧСС в учнів залежать від фізичної підготовленості - від 140 до 180 ударів на хвилину.

При розвитку гнучкості поряд з динамічними вправами застосовуються і статичні. Рекомендується використовувати дві групи вправ, які розрізняються по режиму роботи м'язів: у першій групі розтягування чергується з розслабленням або скороченням, у другій - створюється рівномірна навантаження на м'язи. Таким чином, динамічні і статичні вправи по-різному впливають на збільшення активної і пасивної гнучкості. Змішані вправи (динаміко-статичні) збільшують як активну, так і пасивну рухливість. Отже, для розвитку гнучкості можна використовувати динаміко-статичний режим.

Особливість методики розвитку гнучкості полягає в наступному. Для розвитку гнучкості застосовуються вправи зі збільшеною амплітудою руху. Вони діляться на активні і пасивні.

Ефективним засобом виховання спритності є рухливі ігри, гімнастика, акробатика, легкоатлетичні стрибки, метання. При виконанні вправ, спрямованих на виховання спритності, дотримуються наступні методичні прийоми: застосування незвичайних вихідних положень; дзеркальне виконання вправ; зміна швидкості, темпу рухів, просторових кордонів, в яких виконується вправа; зміна способів виконання вправ; протидій; ускладнення вправ додатковими рухами.