Розвиток емоційно-вольової та мотиваційної сфер у молодшого школяра.

Навчальна діяльність змінює зміст почуттів молодшого школяра й відповідно визначає загальну тенденцію їх розвитку – все більшу усвідомленість і стриманість. Зміна емоційної сфери викликана тим, що з приходом до школи прикрості й радості дитини визначають процес і результат її навчальної діяльності, та потреба, яку вона у ній задовольняє, і в першу чергу – оцінювання вчителем її успіхів і невдач, виставлена ним оцінка і пов’язане з нею ставлення до дитини оточуючих.

Однією зі складових соціальної сфери особистості молодшого школяра є емоційно-вольові якості, до яких відносимо:

1. наполегливість, організованість, чуйність, виявлення поваги до думки інших людей, емоційну стійкість у контакті, що означає дотримання морально-етичних норм і правил взаємодії;

2. здатність підпорядковувати особисті цілі й бажання спільній справі;

3. намагання завершити почату справу, здатність брати на себе відповідальність у різних навчальних і життєвих ситуаціях;

4. почуття власної гідності та самоповаги

Молодший шкільний вік характеризується підвищеною чутливістю, сприйнятливістю, розвитком соціальних емоцій: вчинки набувають певного сенсу, встановлюється емоційна єдність з іншими людьми, формується здатність співчувати, виникає потреба передавати свої переживання іншим, дитина починає оволодівати мовою почуттів. Зміни в емоційній сфері молодшого школяра впливають на характер його поведінки: дитина стає більш стриманою у вираженні своїх емоцій, зростає розуміння характеру переживань інших людей та здатність до співпереживання їхнього емоційного стану. Формуються соціально позитивні переживання зокрема такі, як співчуття, співпереживання, прихильності, що призводять до появи мотивів таких вчинків, добровільної відмови від задоволення, чогось цінного для себе заради благополуччя іншої людини.

Емоційне переживання - могутній організатор поведінки молодшого школяра. Так, Л.С.Виготський указував на тісний зв’язок переживання із середовищем, внутрішнім змістом та психічним розвитком особистості і розглядав емоції як систему попередніх реакцій, які повідомляють організму найближче майбутнє його поведінки і допомагають організувати форми цієї поведінки.

Емоції допомагають розкрити внутрішній світ дитини, зрозуміти закономірності її етичного розвитку. Тільки через стійке емоційне ставлення дитина молодшого шкільного віку засвоює етичні норми поведінки, в неї формуються вольові елементи діяльності, формуються певні етичні звички та форми поведінки.

Важливим показником емоційно-вольового розвитку є виявлення вольових якостей як властивостей особистості.

Воля як особлива динамічна характеристика мотивів, форма психологічної активності людини є внутрішнім регулятором поведінки і виступає у ролі вирішального чинника, який впливає на вибір і практичну реалізацію поведінки людини. Формування емоційно-вольового компоненту молодшого шкільного віку передбачає розвиток умінь до самоорганізації свого життя і діяльності, самообмеження деяких безпосередніх прагнень і потреб.