Музеї, виставки, мистецькі обєднання та освіта другої половини хіх – початку ХХ СТ.

Музеї Долинщини

В Долинському районі є такі музеї як: музей Тетяни та Омеляна Антоновичів «Бойківщина», музей Бойківського побуту і вишивки, музей Зіновія Красівського с. Витвиця., музей Івана Франка с.Лолин, музей історії села Шевченково, Краєзнавчий музей с. Кропивник.

Спроби створити перший музей у Долині, припадають ще на кінець 60-х років і впродовж багатьох, тобто аж до 1997 р. це питання виникало знову і знову.

1997 році рішенням районної ради народних депутатів від 23.12.1997 р. музей у Долині зареєстровано. Новоствореному музеєві запропонували частину приміщення «Просвіти». Воно, безумовно не відповідало призначенню. (Рис. IV.1.1.)

Перша назва музею «історико - художній музей «Бойківщина».Перші кроки у формуванні і становлення музею пов’язані з першим його директором Олексієм Фрищиним – мистецтвознавцем, художником і педагогом.

Нова сторінка діяльність музею пов’язана із іменем нашого славного земляка Омеляка Антоновича та всесвітньо відомою благодійною організацією Фундацією Тетяни і Омеляна Антоновичів.

Омелян Антонович – відомий в українській діаспорі українець, що все своє життя присвятив служінню рідному народові, доктор права, меценат.

З часом сім’я Антоновичів зібрала деякі кошти.

Відбулося відкриття 5 вересня 2003 р. і було приурочене першому Всеукраїнському бойківському фестивалю. Змінилась і назва музею, він став називатись «Долинським краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни і Омеляна Антоновичів». [22; 19].

Цікава і своєрідна в архітектурному плані споруда, загальною площею понад 1000 квадратних метрів, на якій в п’яти залах розміщені чотири відділи: історичний, природничий, етнографічний та кімната родини Антоновичів. (Рис. IV.1.2.), (Рис. IV.1.3.), (Рис. IV.1.4.), (Рис. IV.1.5.).

За чотири роки для відвідувачів розгорнуто близько 60 тимчасових виставок із фондів та багатьох інших музеїв, а також персональні та приватні колекції.

Робота колективу музею ведеться у кількох напрямках, а саме:

- пошукова робота (збиральницька);

- фондова та облікова, наукове комплектування фондів;

- науково-експозиційна;

- науково-дослідницька;

- масова науково-освітня;

- господарська [21; 9].

Постійно ведеться робота по інвентаризації фондів. Колектив музею веде роботу по збору фото – та відеоматеріалів про важливі події Бойківщини. Ведеться завжди робота по виявленню та збору матеріалів про народних майстрів, комплектуються фонди їхніми виробами, а також предметами історичного, природничого, сакрального характеру, зразками нової продукції підприємств, творами образотворчого мистецтва, видання письменників та поетів Бойківщини.

Спільно з Івано-Франківським краєзнавчим музеєм (відділ природи) здійснено експедицію (2006 та 2007 рр.) з метою обстеження природо-заповідного фонду Бойківщини. [21; 10].

На базі виставкової діяльності активно розвивалась співпраця з музеями Івано-Франківська, Львова, Дрогобича, Калуша, Стрия, Рожнятова, Болехова. [21;12].

Громадська і творча діяльність, особисте життя Івана Франка тісно пов'язані з історією та культурою Прикарпаття. Знайомство великого Каменяра з нашим краєм бере свій початок із бойківського села Лолин, де він неодноразово бував у 1874-1876 роках.

У 1956 році тут споруджено перший пам'ятник І.Франку, а у 1986 році відбулося відкриття нового пам'ятника Каменяреві. (Рис. IV.1.6.) У серпні 1981 року з нагоди 125-річчя з дня народження письменника відкрито музей, який розташований у Народному домі в окремій кімнаті на другому поверсі.

На честь перебування у Лолині видатного українського митця-демократа у 1981 р. тут створено кімнату-музей І.Я.Франка.

Експозиція музею починається з висвітлення основних моментів біографії І.Я.Франка. (Рис.IV.1.7.)

Наступна експозиція музею розповідає про Івана Франка - студента Львівського університету.

Далі в експозиції показано інтер'єр сільської бойківської хати кінця XIX початку XX століть. Тут представлені зразки чоловічого та жіночого одягу, предмети домашнього вжитку такі, як: діжа, веретено, миски, горшки, куфер (скриня), верета, точило, жорна та інші речі.

Наступний розділ експозиції присвячений перебуванню Івана Франка в Долині. На стенді - фотографії Ольги та Михайлини Рошкевич, Івана Франка з товаришами Я. Рошкевичем, та І.Погорецьким, поруч стіл і крісло кінця XIX початку XX століть.

У музеї виставлені фотокопії обкладинок книжок І.Франка, написаних у Лолині на матеріалах, зібраних у селі: "Галицькі образи", "Жіноча неволя в руських піснях народних", "Лесишина челядь".

Далі в експозиції розповідається про всебічну допомогу, яку подавав Іван Франко творчій молоді.

Наступний стенд розповідає про вплив Тараса Шевченка на творчість Івана Франка. Тут розміщені фотокопії його статей "Підземне царство", "Т.Г.Шевченко11 тощо.

Окремий стенд знайомить відвідувачів із сім'єю І.Франка - його дружиною Ольгою Хоружинською та дітьми - Андрієм, Тарасом, Петром, Ганною.

Є стенд, де діячі української культури вітають І.Франка з 25- річчям його літературно-політичної діяльності та 40-річним ювілеєм. Окремий стенд знайомить з останніми роками життя великого письменника. Тут фотографії Івана Франка, його рідних, світлини похорону, надмогильного пам'ятника на Личаківському цвинтарі у Львові.

Далі цікаво оформлені стенди про вшанування пам'яті І.Я.Франка в нашій країні та за кордоном. Також тут можна побачити книги П.Колесника "Терен на шляху", Л.Лук'яновича "Франко і Беркут", Р.Іваничука "Шрами на скалі", Р.Горака "Тричі мені являлася любов", афіші прем'єр вистав, які підготував Івано-Франківський обласний музично-драматичний театр імені Івана Франка.

У музеї є карта-схема "Ім'я Франка на Прикарпатті" та вітрина з фотографіями пам'ятників і пам'ятних місць, пов'язаних з життям і творчістю великого Каменяра.

В м.Долині в стислі роки строки зуміли відкрити свій галузей музей «Нафтовий музей у Долині». Розмістився він у одному з просторих приміщень Будинку техніки.

Більшість експонатів перекочували в музей із колишньої кімнати трудової слави, яка довги час була закрита в і врешті перестала існувати. Це – великий набір різних мінералів, які зберігаються у двох скляних шафах, і макет бурової «Уралмаш-ЗД» у масштабі 1:50, яким в основному розбурюють родовища в Долині, і діючий макет групового збору нафти і газу, і макет-фрагмент території нафтового середовища, із верстатами-качалками, нафто збірниками. Також є велика карта України, на якій зображено магістральні газопроводи, компресорні станції, нафтопроводи, насосні станції, пункти наливу нафти і нафтопереробні заводи, нафтові термінали. Кольоровий телевізор, що з відеоплівки відтворює історію і трудовий ритм нафтовиків Долинщини. На п’яти стендах – коротка характеристика підприємств нафтогазового комплексу Долинщини – НГВУ «Долинанафтогааз», управління бурових робіт, газопереробного заводу, тампонажного управління і ВАТ «Долинське КРС». На полицях розміщена література, в якій йдеться про нафтогазовий комплекс Долини.

І хоча сьогодні бракує експонатів, які б розповідали про першовідкривачів родовища нафти в Долині, та й цю прогалину згодом заповнять: йде пошук фотографій і експонатів тих далеких часів.[19](Рис. IV.1.8.)

В 1991 році С. Волковецький, депутат Верховної Ради України запропонував створити музей в с. Витвиця «Незвичний музей». В пошуках приміщення, вирішили купити стару селянську хату, та не вдалося. Тому довелося погодитися на кімнати другого поверху в приміщенні сільради.

У п’яти невеликих кімнатах музею вже чимало експонатів – від сардаків ручної роботи до нещодавно перевиданої книги М.Грушевського «Історія України-Русі». На шибах веранди – церковка на фоні зелених гір, а в низу на поляні розмістилися чучела звірів, подаровані місцевим лісництвом.

У центральній кімнаті – стенд з родоводами стародавніх родів Витвицьких та Красівських. Стенд «Витвиця в недалекому минулому».

Прододили у музеї святковий вечір, присвячений Зеновію Красівському, який народився і виріс у с.Витвиця. В книжечці поезій «Невольницькі плачі», яку він написав у Владимирській централі, багато віршів присвячених Витвиці. В одній із кімнат музею розгорнуто фотовиставку «Сибір очима Зеновія Красівського». [20]

В 2008 році у Нардному домі Долинської РО ВУТ «Просвіта» ім. Т.Шевченка відкрито «Музей-криївку» повстанської звитяги з нагоди 1020-річчя хрещення Київської Русі, про це пише в статті Повстанська «Шпиталька». Як повідомили під час першої екскурсії, музей-крївка є стилізованим прототипом повстанської «шпитальки», що була в урочищі «Марино» - за кілька кілометрів від с.Лужків. У ній окрім лікаря, двох санітарок і фельдшера, могли одночасно лікувати і переховуватися до 15 повстанців. [23; 6].

Народний депутат Зіновій Шкутяк каже, що вже були спроби відтворювати такі такі криївки безпосередньо в лісі. І те, що зробили в Долині, - надзвичайно цінна справа. Бо модна багато чути, читати, а в цьому музеї-криївці кожен може побачити, як боролися і жили повстанці. Такий музей пам’яті – це справжня просвіта нашої молоді.

Голова Долинської райдержадміністрації Василь Іванишин про мезей-криївку як про добру пам’ятку, де приходитимуть молодь, дорослі, ветерани, щоб торкнутися серцем і пам’яттю української героїчної історії. У тій криїці переконаний, кожен задумається чий він син чи донька, ким були наші діди і прадіди. А також такий музей - добра наука тим, хто не знає своєї історії чи лише починає її осягати, для гостей з інших областей чи з-за кордону. Пишаймося тим, хто здобував ту славу для України.[21]

Музеї м.Долини збирають, зберігають вивчають та експонують етнографічні колекції, які знайомлять сучасників із культурою бойків.