Класифікація виробничих витрат

Витрати виробництва групуються за наступними ознаками:

За елементами (елемент – сукупність економічно однорідних витрат):

- матеріальні витрати (вартість матеріальних ресурсів, які були використані на виробництво),

- витрати на оплату праці,

- відрахування на соціальні заходи,

- амортизація,

- інші операційні витрати (витрати на відрядження, послуги зв’язку, сплата послуг банків).

За відношенням до собівартості продукції, робіт, послуг:

§ витрати на продукцію, - витрати періоду.

Витрати на продукцію – це витрати, які пов’язані з виробництвом продукції та складають її виробничу собівартість.

Витрати періоду – це витрати, які не включаються у собівартість продукції, а відносяться на збільшення витрат того періоду, в якому вони виникли, наприклад витрати на управління підприємством, збут, нестачі та витрати від псування цінностей.

За порядком включення до собівартості продукції (групуються тільки витрати на продукцію):

§ прямі, - непрямі.

Прямі витрати – це витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені на

собівартість певного виду продукції. Приклади прямих витрат наведені в їх класифікації за напрямками.

Непрямі витрати – це витрати, які не можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного виду продукції. Вони відносяться одразу до кількох, або всіх виробів. До них відносяться загальновиробничі витрати, загальна сума яких підлягає розподілу між видами продукції згідно з правилами, що наведені у Стандарті № 16 “Витрати”.

За напрямками витрат (групуються тільки витрати на продукцію):

§ прямі матеріальні витрати, - прямі витрати на оплату праці,

§ інші прямі витрати, - загальновиробничі витрати.

До складу прямих матеріальних витрат відноситься вартість сировини та основні матеріалів, які утворюють основу продукції, що виробляється, покупних полу фабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного виду продукції (робіт, послуг).

До складу прямих витрат на оплату праці відносяться заробітна плата та інші виплати робітникам, які зайняті на виробництві продукції, виконанні робіт чи наданні послуг, якщо їх можна безпосередньо віднести до конкретного виду продукції.

До складу інших прямих витрат відносяться всі інші виробничі витрати, які пов’язані з виробництвом конкретних видів продукції, зокрема, відрахування на соціальне страхування, плата за оренду та амортизація спеціального обладнання та інші витрати.

Загальновиробничі витрати включають у себе витрати на управління виробництвом (оплата праці апарата управління цехами, ділянками; відрахування на соціальні заходи від зарплати апарата управління; витрати на службові відрядження персоналу цехів та інші), амортизацію основних засобів та нематеріальних активів загальновиробничого призначення, витрати на ремонт, утримання, експлуатацію, оренду основних засобів загальновиробничого призначення, витрати на опалення, освітлення та інше утримання виробничих приміщень та інші витрати на обслуговування виробничого процесу.

За ступенем впливу обсягів виробництва на рівень витрат:

§ постійні, - змінні.

Постійні – це витрати, сума яких не змінюється, або змінюється незначно в зв’язку із зміною обсягу виробництва. Наприклад, витрати на опалення та освітлення приміщень, заробітна плата керівників підприємства тощо.

Змінні витрати – це витрати, величина яких залежить від обсягів виробництва. Наприклад, витрати сировини та матеріалів, які складають основу продукції; заробітна плата основних робітників, які виробляють продукцію; витрати палива для надання руху виробничому обладнанню.

За календарними періодами:

§ витрати поточного періоду, - витрати майбутніх періодів.

§ 2. Облік прямих витрат.

Для накопичення інформації про витрати, що входять до складу виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) Планом рахунків передбачено застосування рахунків:

23 “Виробництво”, який призначений для узагальнення інформації про витрати на виробництво продукції (робіт, послуг);

91 “Загальновиробничі витрати”, який призначено для обліку виробничих накладних витрат на організацію виробництва та управління цехами, дільницями, відділеннями, бригадами та іншими підрозділами основного та допоміжного виробництва, а також витрати на утримання та експлуатацію машин та устаткування.

Рахунок 23 “Виробництво” ведеться в розрізі видів виробництв, статей витрат і видів або груп продукції, що виробляється, або в розрізі підрозділів підприємства та центрів витрат і відповідальності.

За дебетом рахунку 23 “Виробництво” відображаються:

прямі матеріальні витрати:

Дебет 23 “Виробництво”

Кредит 20 “Виробничі запаси”

Кредит 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”

прямі витрати на оплату праці:

Дебет 23 “Виробництво”

Кредит 66 “Розрахунки з оплати праці”

інші прямі витрати:

Дебет 23 “Виробництво”

Кредит 65 “Розрахунки за страхуванням”

Кредит 13 “Знос необоротних активів”

Кредит 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”

списані за відповідним розподілом загальновиробничі витрати:

Дебет 23 “Виробництво”

Кредит 91 “Загальновиробничі витрати”

розподілені на основне виробництво витрати допоміжних виробництв:

Дебет 23 “Виробництво”

Кредит 23 “Виробництво”, аналітичний рахунок “Допоміжне виробництво”

втрати від браку продукції (робіт, послуг):

Дебет 23 “Виробництво”

Кредит 24 “Брак у виробництві”.

Аналітичний облік до рахунку 23 “Виробництво” ведеться за виробничими підрозділами, за видами виробництва, за видами продукції, що виробляється.

Прямі витрати відносяться безпосередньо у дебет рахунку 23 “Виробництво”, а непрямі спочатку збираються на рахунку 91 “Загальновиробничі витрати”, а потім розподілюються між видами продукції та списуються з кредиту цього рахунку в дебет рахунку 23 “Виробництво”.