Тема 15. Механічна дислалія та особливості логопедичної роботи.

Визначення, характеристика та причини. Особливості логопедичної роботи. Значення медичних заходів при усуненні механічної дислалії.

Дислалія - це порушення вимовної (звукової) сторони мов­лення за збереженої іннервації мовленнєвого апарату, що най­частіше виявляється в дитячому віці.

Залежно від збереженості анатомічного складу мовленнє­вого апарату дислалію поділяють на два види:

а) функціональну (порушена вимова звуків, тоді як мовлен­нєвий апарат не має патологічних змін);

б) механічну (неправильна вимова зумовлена вираженими порушеннями в будові артикуляційного апарату).

Механічна дислалія. Механічної (органічної) дислалией називають такий вид неправильного звуковимови, який викликаний:

1) органічними дефектами периферичного мовного апарату, його кістковим і м'язовим будовою. Часто причиною механічної дислалии є укорочена під'язикова вуздечка (під'язикова зв'язка). При цьому ускладнюються руху мови, коротка вуздечка не дає можливості високо підняти мову. Також правильну артикуляцію може ускладнювати дуже великий і широкий, або дуже маленький і вузький мову.

2) дефектами будови щелеп, що призводять до аномалії прикусу. Нормальним вважається прикус, коли при змиканні щелеп верхні зуби трохи прикривають нижні. Аномалії прикусу мають кілька варіантів:

• прогнатия - верхня щелепа сильно видається вперед, в результаті чого нижні передні зуби зовсім не замикаються з верхніми;

• прогения - нижня щелепа виступає вперед, передні зуби нижньої щелепи виступають попереду передніх зубів верхньої щелепи;

• відкритий прикус - між зубами верхньої та нижньої щелеп при їхньому змиканні залишається проміжок. У деяких випадках цей проміжок тільки між передніми зубами (передній відкритий прикус).

• бічний відкритий прикус - може бути лівостороннім, правостороннім і двостороннім.

• неправильна будова зубів, зубного ряду також може привести до дислалии. Наприклад, при великих ущелинах між зубами язик під час вимови деяких звуків просувається між зубами, спотворюючи вимова.

Регуляція зубів і щелеп проводиться лікарями стоматологом і ортодонтом за допомогою накладання на зуби спеціальних пластинок.

3) неправильним будовою піднебіння, що також негативно впливає на звуковимову. Вузьке, занадто висока ("готичне") небо, або, навпаки, низька, пласке перешкоджає правильній артикуляції багатьох звуків.

4) товсті губи, або укорочена, малорухлива верхня губа ускладнюють чітку вимову губних і губно-зубних звуків.

Прийоми усунення механічної дислалии:

1.Устранение (згладжування) анатомічних дефектів артикуляторного апарату (ортодонтичне або хірургічне лікування).

2.Развитие мовної моторики.

3.Постановка звуків (іноді - виховання компенсаторною артикуляції).

4.Автоматізація і диференціація правильного звуковимови.

Серед порушень вимови в таких випадках найчастіше спостерігаються дефекти свистячих і шиплячих звуків (вони набувають надмірний шум), губно-зубних, переднеязичних, вибухових, рідше - р і р.

Досить часто порушується вимова і голосних звуків, які стають малоразборчівимі через надмірну зашумленности приголосних і недостатньою акустичної противопоставленности голосних.

Другу значну за поширеністю групу складають звукопроізносітельной порушення, обумовлені патологічними змінами мови: надто великий чи маленький мову, укорочена під'язикова зв'язка. При таких аномаліях страждає вимова шиплячих і вібрант, спостерігається також бічний сигматизм. У ряді випадків страждає виразність вимови в цілому.

1 етап – підготовчий

2 етап-постановчий

3 етап – автоматизація

4 етап - диференціація